Ухвала суду № 71947769, 30.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/355/18 Справа № 203/4575/17 Головуючий у 1 й інстанції - Грицаюк Н. М. Доповідач - Мазниця А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого, судді-доповідача Мазниці А.А.

суддів Джерелейко О.Є., Іванової А.П.

при секретарі Москаленко В.В.

за участю:

прокурора Крижановського О.С.

захисників Копйової О.Л., Мелещука Г.М.,

Зінченко О.В.

представника потерпілих ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017040030002131, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Текут'єва А.А. на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2017 року щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, та

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровська, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Оскаржуваною ухвалою суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повернуто прокурору через невідповідність його вимогам КПК України.

Вирішене питання про продовження тримання обвинувачених під вартою.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.

Обґрунтовуючи прийняте рішення суд першої інстанції зазначив, що згідно п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт серед інших має містити такі відомості, як розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, ані прокурор, ані представник потерпілого та потерпілий, не згодні із розміром шкоди, зазначеним в обвинувальному акті. Відсутність в обвинувальному акті конкретизованого формулювання обвинувачення особи унеможливлює якісний і повний її захист.

Суд вказує, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини такі недоліки обвинувального акту, як його неконкретність, належить вважати порушенням права обвинувачених, передбаченого ст. 42 КПК України, на обізнаність із тим, у вчиненні якого кримінального правопорушення вони обвинувачуються, що унеможливлює якісне і в повній мірі здійснення захисту, чим істотно порушується право обвинувачених на захист.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження, а тому вказана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Вказує, що твердження суду щодо невідповідності обвинувального акту закону через те, що прокурор у судовому засіданні зазначив, що розмір шкоди у обвинувальному акті занижений, не відповідає дійсності, оскільки даний обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема і в частині розміру шкоди. Крім того, прокурор в судовому засіданні заявляв, що згоден з розміром шкоди, зазначеної в обвинувальному акті, однак суд зазначив і про його незгоду з розміром вказаної шкоди.

Апелянт також вказує, що на стадії підготовчого судового засідання не вирішується питання щодо розміру шкоди або вини обвинувачених осіб, оскільки воно підлягає дослідженню на стадії судового розгляду.

Крім того вказує на необґрунтованість посилання суду першої інстанції на практику Європейського суду з прав людини, оскільки в наведених ним рішеннях розкривається питання порушення прав обвинувачених в частині невірної кваліфікації кримінального правопорушення, або неповноти опису складу кримінального правопорушення, та не зазначається про порушення в частині визначення розміру шкоди.

Також зазначає, що згідно з ст. 338 КПК України, прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлено нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Одночасно прокурор вказує на відповідність даного обвинувального акту інформаційному листу ВССУ "Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України" від 03.10.2012 року та вимогам Постанови Пленуму ВСУ №8 від 24.10.2003 р. "Про застосування законодавства яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві".

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; представника потерпілих та обвинуваченого ОСОБА_7, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували; обвинуваченого ОСОБА_8 та захисників, які вирішення апеляційної скарги залишили на розсуд суду; перевіривши та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні може прийняти рішення про повернення обвинувального акту у випадку, якщо останній не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо він містить положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Аналізуючи з урахуванням доводів апеляційної скарги підставу, з якої обвинувальний акт щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 був повернутий прокурору, колегія суддів вважає, що відповідні висновки суду не ґрунтуються на процесуальному законі та є помилковими.

Так, зі змісту даного обвинувального акту вбачається, що всупереч зазначеним висновкам при його складанні були дотримані вимоги п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України щодо зазначення розміру заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, який прокурор визнав встановленим, та обвинувачення у цій частині є конкретним та зрозумілим.

Що стосується невизнання учасниками кримінального провадження правильності визначення цього розміру, то такі їх доводи підлягають обговоренню та оцінці у межах розгляду обвинувачення по суті, втім дана обставина не свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам процесуального закону.

На інші обставини, що зумовлюють невиконання прокурором вимог ст. 291 КПК України, суд в оскаржуваній ухвалі не посилається.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Текут'єва А.А., - задовольнити.

Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2017 року щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, та ОСОБА_8, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

А.А. Мазниця О.Є. Джерелейко А.П. Іванова