Окрема думка судді № 71945485, 29.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

ОКРЕМА ДУМКА

судді Київського апеляційного господарського суду України Буравльова С.І. стосовно постанови від 29.01.2018 р. по справі № 910/7292/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», третя особа-1 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа-2 Публічне Акціонерне Товариство «Банк «Фінанси та кредит» про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до ст. 34 ГПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду України від 29.01.2018 р. по справі № 910/7292/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна" задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 р. скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю; визнано незаконним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про повернення без виконання платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна" № 160 від 06.10.2015 р.; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» прийняти до виконання та виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна" № 160 від 06.10.2015 р.

Я не згодний із вказаною постановою, тому викладаю свою окрему думку з таких мотивів.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що 29.09.2015 р. на його рахунок в АТ "Банк "Фінанси та кредит" надійшло 7 684 733, 54 грн в якості зарахування гривневого еквіваленту від обов'язкового продажу валюти, списаної з рахунків ТОВ "Матімекс-Україна" на підставі платіжних доручень в січні - лютому 2015 року. В подальшому позивач звернувся із заявою № 205 від 07.10.2015 р. до Уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації з AT "Банк "Фінанси та кредит" з вимогою про прийняття до виконання платіжного доручення № 160 від 06.10.2015 р. про перерахування коштів у сумі 7 684 733, 54 грн на поточний рахунок № 2600101005685, відкритий ТОВ "Матімекс-Україна" в AT "Укрексімбанк". Оскільки кошти в сумі 7 684 733,54 грн надійшли на рахунки ТОВ "Матімекс-Україна" 29.09.2015 р., тобто після дня початку процедури виведення Фондом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» з ринку, рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Банк "Фінанси та кредит" про повернення без виконання платіжного доручення № 160 від 06.10.2015 р. на підставі віднесення вказаних грошових коштів до таких, на які розповсюджується обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на думку позивача, є неправомірним, в зв'язку із чим позивач просив суд визнати незаконним данне рішення та виконати вказане платіжне доручення.

Вважаю зазначені позовні вимоги необґрунтованими з огляду на викладене нижче.

Апеляційний господарський суд помилково погодився з доводами позивача стосовно правомірності задоволення зазначеного позову в період проведення ліквідаційної процедури банку - АТ «Банк «Фінанси та кредит».

Згідно з п. 1 Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 р. № 171 в АТ "Банк "Фінанси та кредит" введено тимчасову адміністрацію та делеговано повноваження тимчасового адміністратора. Днем початку процедури виведення Фондом цього банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації є 18 вересня 2015 року.

Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2015 р. № 230 розпочато процедуру ліквідації банку АТ "Банк "Фінанси та кредит".

Таким чином, відповідач перебував у стадії ліквідації станом на день подання позову до суду першої інстанції.

Встановлено, що між сторонами склалися зобов'язальні відносини згідно з договором на розрахунково-касове обслуговування № 027-14/АНВ від 23.07.2014 р., які носять майново-грошовий характер, в зв'язку із чим позивач виступає кредитором за майновою вимогою.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у данних правовідносинах, тому у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми вказаного Закону є спеціальними, а Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Як передбачено п. 2 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня початку процедури ліквідації банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Виходячи зі змісту статей 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час ліквідації банку Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду. Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у черговості, передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Отже, після початку процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом, порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.03.2015 р. у справі № 910/9232/14.

До того ж, вимоги позивача у відповідності до приписів ч. 1. ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", включено до реєстру кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 17 454 151,89 грн до сьомої черги вимог кредиторів та на суму 2 0121 584,38 грн до восьмої черги кредиторів, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з переліку (реєстру) вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 29.05.2017 р.

Крім того, статтею 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

На даний час банківська ліцензія ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відкликана та банківські операції ним не проводяться.

Оскільки під час ліквідаційної процедури банку задоволення вказаних позовних вимог може призвести до порушення черговості задоволення вимог кредиторів банку та в цілому до порушення процедури ліквідації банку, апеляційний господарський суд повинен був залишити без змін рішення господарського м. Києва від 06.10.2017 р., яким було обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Матімекс-Україна».

Суддя

Київського апеляційного

господарського суду С.І. Буравльов

"29" січня 2018 р.