Постанова № 71945464, 29.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2018 року м. Дніпро Справа № 904/4964/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства “Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Васильєв О,Ю.) у справі № 904/4964/16, ухваленого у м. Дніпро 24.10.2017р. о 10.30. (дата складання повного тексту рішення – 27.10.2017)

за позовом Комунального підприємства “Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Комунального підприємства “Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016р. КП “Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради звернулося з позовом до КП “Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради про визнання недійсним договору № 01/01-09 від 01.11.09р. на відшкодування витрат по експлуатації насосних станцій підкачування холодної води, укладеного між сторонами.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на укладання спірного договору керівником КП “Дніпроводоканал” без погодження з розпорядником майна, призначеним господарським судом Дніпропетровської області у справі № Б15/33/06 про банкрутство КП “Дніпроводоканал” в порушення вимог ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017р. у справі № 904/4964/16 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; визнано недійсним договір від 01.11.2009 року № 01/01-09 на відшкодування витрат по експлуатації насосних станцій підкачування холодної води, укладений між Комунальним підприємством “Коменергосервіс” та Міським комунальним виробничим підприємством “Дніпроводоканал”.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Комунальне підприємство “Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на непрвне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017р. у справі № 904/4964/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на помилкове застосування судом до спірних правовідносин ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки насосні станції, експлуатація, яких є предметом спірного договору знаходилися на балансі відповідача, тобто внаслідок укладення спірного договору ніякого розпорядження майном позивача не відбувалось. Помилково були взяті до уваги і висновки експертизи, проведеної у справі, оскільки вони не відповідають дійсності та не містять відповіді на поставлені судом питання. Не з’ясовувалось судом і питання погодження з розпорядником майна Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” у справі № Б15/33/06 укладення спірного договору, а також відмови у задоволенні позову у зв’язку із пропуском строку позовної давності. Зазначає відповідач і про те, що згідно з ст. 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” даний спір має розглядатися у справі про банкрутство Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 29.11.2017 року відновлено строк подання апеляційної скарги Комунального підприємства “Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 15.01.2018, а ухвалою від 15.01.2018 на 29.01.2018.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною, посилаючись при цьому на порушення вимог ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при укладенні сторонами спірного договору, що є підставою для визнання його недійсним та не заявлення відповідачем про застосування позовної давності під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2009р. між Комунальним підприємством “Коменергосервіс” (відповідач) в особі директора підприємства ОСОБА_1 та Міським комунальним виробничим підприємством “Дніпроводоканал” (правонаступник - КП “Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради) в особі начальника підприємства ОСОБА_2 було укладено договір № 01/01-09 на відшкодування витрат по експлуатації насосних станцій підкачування холодної води.

Згідно з п. 1.1. договору, КП “Дніпроводоканал” відшкодовує витрати КП “Коменергосервіс”, пов'язані із експлуатацією насосних станцій по підкачуванню холодної води, які знаходяться на балансі у відповідача, та здійснюють подачу холодної води споживачам відповідача.

Пунктом 1.2. договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні питань, які не передбачені даним договором сторони зобов’язуються керуватися нормативними актами з питань використання та взаєморозрахунків за електроносії та діючим законодавством України.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна договору складається з: витрат, пов’язаних з поданням холодної води споживачам КП “Дніпроводоканал”, що включають до себе: основну та додаткову заробітну плату персоналу з нарахуваннями; амортизаційні відрахування; цехові витрати; витрати в частині спожитої насосними агрегатами активної та реактивної електроенергії на підкачку холодної води.

Планові витрати відповідно до п. 2.1.1. договору визначаються кожний рік кошторисами, що складаються КП “Коменергосервіс”. Кількість кошторисів, їх структура та зміст узгоджуються з КП “Дніпроводоканал” (п. 2.2. договору).

З матеріалів справи, також вбачається, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2006р. порушено провадження у справі № Б15/33/06 про банкрутство Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” (т.1, а.с.13).

16.12.2008р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, ліцензія АВ № 081099 (т. 1, а.с.14).

Згідно з ч. 1, 13, 14 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в редакції станом на час укладення спірного договору, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність

боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.

З метою визначення балансової вартості активів КП “Дніпроводоканал” ДМР станом на час укладання спірного договору - 01.11.2009р. та ціни договору № 01/01-09 від 01.11.09р. ухвалою місцевого господарського суду від 16.08.16р. по справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої було доручено фахівцям Дніпропетровського НДІСЕ.

На вирішення експерта судом були поставлені наступні питання: 1) яка балансова вартість активів КП “Дніпроводоканал” ДМР станом на 01.11.2009р.? 2) яка ціна договору № 01/01-09 від 01.11.09р. на відшкодування витрат по експлуатації насосних станцій підкачування холодної води, укладеного між КП “Коменергосервіс” ДМР та МКПП “Дніпроводоканал”?

02.08.17р. на адресу господарського суду від Дніпропетровського НДІСЕ надійшов висновок судово-економічної експертизи № 4318/4319-16 по справі № 904/4964/16, згідно з яким балансова вартість активів КП “Дніпроводоканал” станом на 01.01.2010р. становить 440 409 тис.грн., станом на 01.10.2009р. становить 440 400 тис.грн. Встановити, яка балансова вартість активів КП “Дніпроводоканал” ДМР станом на 01.11.2009р. не надається за можливе у зв’язку з відсутністю в матеріалах справи фінансової звітності КП “Дніпроводоканал” ДМР станом на 01.11.2009р. та ненаданням її відповідно до клопотання експерта № 09/4318/19/3756 від 05.09.16р.

Ціна договору № 01/01-09 від 01.11.09р. на відшкодування витрат по експлуатації насосних станцій підкачування холодної води, укладеного між КП “Коменергосервіс” ДМР та МКВП “Дніпроводоканал” за період з листопада 2009р. по липень 2016р. склала 7 283 050,75 грн. (з ПДВ) (т. 1, а.с.96-105).

Виходячи з вищенаведених висновків судової експертизи суд першої інстанції встановив, що 1 відсоток балансової вартості активів позивача станом на час укладення спірного договору становить 4 404 000,00 грн. (440 400 000,00 грн. х 1% = 4 404 000,00 грн.), що перевищує ціну спірного договору (7 283 050,75 грн.), який суперечить ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки укладений начальником МКВП “Дніпроводоканал” без погодження з розпорядником майна та дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача і наявність підстав для визнання недійсним договору договір № 01/01-09 від 01.11.09р. на відшкодування витрат по експлуатації насосних станцій підкачування холодної води.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2010 у справі № Б15/33/06 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008р. про введення процедури розпорядження майном боржника - МКВП “Дніпроводоканал” та призначення розпорядника майна скасовано, провадження у справі № Б15/33/06 припинено.

Отже, на час пред’явлення позивачем даного позову у господарському суді – у червні 2016р. провадження у справі про банкрутство МКВП “Дніпроводоканал” № Б15/33/06, внаслідок порушення якого та введення процедури розпорядження майном і мало відбуватися погодження з розпорядником майна укладення керівником боржника певних угод, було припинено та відповідно припинені і повноваження розпорядника майна, що свідчить про відсутність порушення, на час пред’явлення позову, прав та інтересів будь-яких осіб укладенням спірного договору, зокрема боржника та кредиторів у справі про банкрутство, на забезпечення інтересів, яких і спрямована ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, наявність чого є необхідною передумовою для судового захисту в силу ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст. 1 ГПК України.

Апеляційний суд також вважає, що спірний договір не відноситься до тих угод, укладення яких потребувало погодження з розпорядником майна у справі про банкрутство в розумінні ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Так, згідно з п. 1.1. договору, його предметом є відшкодовання КП “Дніпроводоканал” витрат КП “Коменергосервіс”, пов'язаних із експлуатацією насосних станцій по підкачуванню холодної води, які знаходяться на балансі у відповідача, та здійснюють подачу холодної води споживачам позивача.

За п. 2.5. договору, відшкодування фактичних витрат на експлуатацію насосного обладнання та використану електроенергію здійснюється щомісячно, згідно рахунку, який виставляється КП “Коменергосервіс”.

Таким чином, спірним договором врегульовані питання виробничої (оперативно-господарської) діяльності позивача, а його умовами не передбачено як такого розпорядження майном боржника, яке б до того-ж потягло за собою істотну зміну його майнового стану та вплинуло на платоспроможність, на запобігання чому і спрямована норма ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка передбачає необхідність погодження такої угоди з розпорядником майна.

Окрім цього, колегія суддів враховує, що недійсність правочину встановлюється на час його укладення, тобто саме на 01.11.2009 спірний договір мав містити умови, які–б передбачали розпорядження майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Між тим, спірний договір таких умов не містить та згідно з п. 5.1. вступає в силу з дня його підписання сторонами з 01.11.2009 по 01.11.2010, строком на один рік та може бути пролонгованим на наступний рік, у випадку відсутності заперечень сторін за місяць до припинення його дії.

Тобто, навіть у випадку необхідності погодження спірного договору з розпорядником майна, таке погодження мало бути здійснено перед укладенням договору, який передбачав строк його дії в один рік, тому у місцевого господарського суду були відсутні підстави для врахування, при визнанні недійсним договору № 01/01-09 від 01.11.09р., його ціни за період з листопада 2009р. по липень 2016р., яка фактично складається з розміру сплачених позивачем у цей період грошових коштів по договору на виконання взятих на себе зобов’язань.

Апеляційний суд, також вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не заявлялося суду першої інстанції про застосування позовної давності до вимог позивача у справі, а провадження у справі № Б15/33/06 припинено ще у 2010р., тому доводи скаржника про необхідність відмови у позові внаслідок спливу позовної давності та необхідності розгляду даного спору в межах справи про банкрутство є безпідставними.

За наведених обставин позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору про надання послуг № 01/01-09 від 01.11.2009р. є необгрунтованими та неправомірними, правові підстави, встановлені ст.ст. 203, 215 ЦК України для визнання його недійсним відсутні, а оскаржуване рішення ухвалено місцевим господарським судом з неповним з’ясуванням обставин справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставиним справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що в силу ст.ст. 275, 277 ГПК України є підставою для його скасування та прийняття нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсягу.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову, сплаті вартості судової експертизи та за подання апеляційної скарги у сумі 1515,80грн. слід покласти на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017р. у справі № 904/4964/16 – задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017р. у справі № 904/4964/16 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог – відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та сплаті вартості судової експертизи покласти на Комунальне підприємство “Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради.

Стягнути з Комунального підприємства “Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради на користь Комунального підприємства “Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1515,80грн.

Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 01.02.2018 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко