Постанова № 71945314, 31.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2018 р. Справа № 922/3642/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Сіверін В. І.

при секретарі судового засідання Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" (вх.№82Х/1-43), на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.12.2017 (суддя П.В. Хотенець) у справі №922/3642/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Могельського Олега Валерійовича, м. Харків

про стягнення 3567849,36 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Укрсоцбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Могельського О.В. про стягнення заборгованості в розмірі 139378,48 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 16.08.2017 (25,598280) складає 3567849,36 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.12.2017р. у справі №922/3642/17 (суддя Хотенець П.В.) клопотання відповідача про припинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі №922/3642/17 припинено.

ПАТ "Укрсоцбанк" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.12.2017р. у справі №922/3642/17 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки 26.01.2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дійсно було внесено запис про припинення суб'єкта підприємницької діяльності, але 14.04.2016 року Могельським О.В. знов зареєстровано підприємницьку діяльність із зазначенням тих самих видів діяльності згідно з кодами КВЕД.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено справу до розгляду на 31.01.2018 року.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ПАТ "Укрсоцбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Могельського О.В. про стягнення заборгованості в розмірі 139378,48 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 16.08.2017 (25,598280) складає 3567849,36 грн.

Припиняючи провадження у даній справі на підставі п.6 ч.1 статті 80 ГПК України, в редакції яка діяла на момент винесення ухвали, місцевий господарський суд зазначив, що на дату подання позову відповідач вже втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності, а тому не може бути стороною у господарському процесі.

Однак колегія суддів вважає помилковим такий висновок суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Могельським О.В. було здійснено реєстрацію підприємницької діяльності 25.05.1998 року, та 13.10.2008 року отримано у ПАТ «Укрсоцбанк» кредитні кошти, в тому числі й для здійснення підприємницької діяльності. Дійсно, 26.01.2015 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №24800060006024524 про припинення суб'єкта підприємницької діяльності, але 14.04.2016 року Могельським О.В. знов зареєстровано підприємницьку діяльність із зазначенням тих самих видів діяльності згідно з кодами КВЕД.

18.01.2018 року, тобто під час апеляційного провадження, в ЄДРЮОФОПГФ було вчинено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Могельським О.В.

За таких обставин, судова колегія зазначає, що наявні в матеріалах справи докази свідчать, що станом на момент подання позову Могельський О.В. був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Підставою звернення з позовом до суду, на думку позивача, є невиконання суб'єктом підприємницької діяльності зобов'язання за кредитним договором. Тобто між сторонами виник спір, пов'язаний з виконанням умов господарського договору, який згідно зі статтею 12 ГПК України (в редакції на момент звернення з позовом та винесення оскаржуваної ухвали) підвідомчий господарським судам.

Відповідно до статті 1 ГПК України (в редакції на момент звернення з позовом та винесення оскаржуваної ухвали) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх прав.

Згідно зі статтею 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною третьою статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до статті 52 ЦК фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Зокрема, відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Зі змісту наведених норм убачається, що зобов'язання за кредитним договором не припинилося, тому немає підстав для припинення провадження у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13.

Судова колегія зазначає, що у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного суду України від 09.08.2017 року у справі №915/1056/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що місцевий суд безпідставно дійшов висновку, щодо відсутності у Могельського О.В. статусу суб'єкта підприємницької діяльності на момент подачі позову, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для припинення провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 13.12.2017 у справі №922/3642/17 скасуванню у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи та невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, а справа передачі на розгляд до господарського суду Харківської області.

У зв'язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 271 п.6 ч.1 ст.275, ст.ст. 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.12.2017 у справі №922/3642/17 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повна постанова складена 01.02.2018 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Сіверін В. І.