Постанова № 71945225, 29.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р. Справа № 922/4374/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.

при секретарі судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю

прокурора – Зливка К.О. (посвідчення №047938 від 13.09.2017 року);

представників сторін:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність 01/01-25/08-18 від 04.01.2016 року);

відповідача – ОСОБА_2 (свідоцтво серія ПТ №1706 від 27.06.2017 року, довіреність б/н від 22.09.2017 року); ОСОБА_3 (довіреність №31Д-18 від 10.01.2018 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх.№39Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2017 року (суддя Н.А. Новікова, повне рішення складено 07.12.2017 року) у справі №922/4374/16

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків

до Приватного акціонерного товариства “Харківський коксовий завод”, м. Харків,

про стягнення шкоди, заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 345152,10 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Харківський коксовий завод”, в якому просить стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 345152,10 грн.

Свої вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем природоохоронного законодавства, що полягає у частковому виконанні заходу по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбаченого дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є невиконанням вимог зазначеного дозволу та порушенням природоохоронного законодавства.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.12.2017. у справі №922/4374/16 (суддя Новікова Н.А.) в відмовлено повністю.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2017. у справі №922/4374/16 та прийняти нове, яким позовні вимоги прокурора задовольнити. Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор, вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про необхідність застосування пункту 3.8 ОСОБА_2, оскільки даний пункт застосовується при розрахунку визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря через несвоєчасне виконання заходів та не передбачається для застосування при розрахунку розміру збитків, заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Вказує, що судом першої інстанції необґрунтовано взято до уваги висновок інженерно-екологічного дослідження №270 від 29.03.2017 про не підтвердження документально висновків акту перевірки №522/01-04/03-09. При цьому, суд не надав жодної оцінки висновкам судової інженерно-екологічної експертизи №17127/17597 від 27.09.2017 та №19606 від 19.10.2017, які підтверджують факт вчинення правопорушення та обґрунтованість розміру збитків.

Також вважає, що матеріали справи містять належні та допустимі докази вчинення ПрАТ «Харківський коксовий завод» цивільного правопорушення у вигляді здійснення наднормативних викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вартістю 345 152,10 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора та призначено справу до розгляду на 29.01.2018 року.

Відповідач через канцелярію суду подав відзив на апеляційну скаргу (вх.№866 від 24.01.2018 року) в якому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

В судовому засіданні 29.01.2018 року прокурор та представник позивача підтримують апеляційну скаргу та просять її задовольнити. Представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні прокурора та уповноважених представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 “Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року № 429 (далі - Положення) Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

На підставі п.4.2 Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” під заходами державного нагляду (контролю) розуміють планові та позапланові заходи, які здійснюються органами держаного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Для проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області було видано наказ № 522/01-04 від 09.09.2016 року про здійснення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства ПРАТ “Харківський коксовий завод” на 3-й квартал 2016 року (арк. справи 39).

За результатами проведеної планової перевірки ПРАТ “Харківський коксовий завод” Державною екологічною інспекцією було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 522/01-04/03-09, який підписаний директором ПРАТ “Харківський коксовий завод” ОСОБА_4 із зауваженнями (арк. справи 17-38).

Із вказаного акту № 522/01-04/03-09 вбачається, що перевірку було проведено у період з 12.09.2016 року по 30.09.2016 року старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Харківської області: ОСОБА_5, ОСОБА_6, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Харківської області: ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, в присутності директора ПРАТ “Харківський коксовий завод” ОСОБА_4, головного інженера ПРАТ “Харківський коксовий завод” ОСОБА_12, головного енергетика ПРАТ “Харківський коксовий завод” ОСОБА_13, в ході якої було виявлено те, що ПРАТ “Харківський коксовий завод” в термін до 31.12.2013 року частково виконав захід по скороченню викидів забруднюючих речовин в атомсферне повітря, передбачений дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 07.11.2012 року № 6310137900-236, чим порушив ст. ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” (арк. справи 20).

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планового заходу, Державною екологічною інспекцією у Харківській області на адресу ПРАТ “Харківський коксовий завод” винесено припис від 06.10.2016 року № 60/03-09, яким приписано: забезпечити виконання п. 2 Умови 1 до технологічного процесу та п. 2.3 вимог дозволу на викиди від 07.11.2012 року щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу коксового цеху (п. 4); забезпечити виконання п. 1.4 Умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 07.11.2012 року до технологічного процесу цеху уловлювання хімічних продуктів коксування (п. 10); забезпечити виконання Умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 07.11.2012 року, встановлених до очистки газопилового потоку, а саме: вжити заходи щодо підвищення фактичного ступеня очистки УОГ на джерелі № 210 до проектного ступеня очистки; забезпечити герметичність УОГ на джерелі викиду № 210; вносити паспорти УОГ відомості про проведені ремонти; проводити огляд технічного стану УОГ та оформяти результати відповідними актами (п. 11) (арк. справи 41-43).

Відповідно до розрахунку збитку від 21.10.2016 року затвердженого заступником Головного державного інспектора з охорони навколошнього природного середовища Харківської області ОСОБА_14, визначеного відповідно до п. 2.1.2. “ОСОБА_8 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря” затвердженої наказом Міністрества охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 року , загальна сума збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПРАТ “Харківський коксовий завод” складає 345152,10 грн. (арк. справи 50-51).

21.10.2016 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області було направлено до ПРАТ “Харківський коксовий завод” претензію № 175 про відшкодування державі шкоди у розмірі 345152,10 грн., заподіяної внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що встановлено актом перевірки № 522/01-04/03-09 від 12-30.09.2016 року. До претензії додано розрахунок збитку (арк. справи 52).

Відповідно до відповіді ПРАТ “Харківський коксовий завод” від 31.10.2016 року № 1150 розглянувши претензію № 175 повідомляє, що викиди всіх речовин, вказаних в заході по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря “Обладнання ємнісного устаткування цеха уловлювання хімічних продуктів коксування ДК”, передбачені дозволом № 6310137900-236, крім цього, факт встановлення порушення термінів виконання зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, термін виконання заходу по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в повному обсязі встановлено до 23.07.2014 року, тобто на момент перевірки порушення було ліквідовано. Підприємство не заперечує, що захід по скороченню викидів забруднюючих речовим в атмосферне повітря було виконано з затримкою, але претензію вважають неправомірною та не приймають до виконання (арк. справи 53-54).

09.11.2016 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області було направлено до ПРАТ “Харківський коксовий завод” відповідь про розгляд заперечень до претензії та повторно запропоновано в добровільному порядку відшкодувати збитки, нанесені державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 345152,10 грн. (арк. справи 55-56).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд визнав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України “Про охорону атмосферного повітря”.

Згідно ст. 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачені стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

За приписами ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

Порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосфері повітря стаціонарними джерелами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 302. встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам -підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2012 року ПРАТ “Харківський коксовий завод” отримав дозвіл на викиди забруднюючих в атмосферне повітря №6310137900-236, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, з терміном дії 5 років (з 07.11.2012 року по 07.11.2017 року) (арк. справи 82-92).

Судами встановлено, що на момент перевірки ПРАТ “Харківський коксовий завод”, на виконання вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря", наявний обов’язковий документ, що встановлює дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У п. 4 дозволу на викиди забруднюючих в атмосферне повітря, затверджені заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, зокрема заходи щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин є обладнання ємнісного устаткування цеха уловлювання хімічних продуктів коксування ДК з терміном виконання до 31.12.2013 року. Після провадження заходу мало б відбутись зниження забруднюючих речовин, а саме: аміаку - 1.641 т/рік, водню ціанід – 0.084 т/рік, сірководню – 0.630 т/рік, бензолу – 1.120 т/рік, нафталіну – 0.320 т/рік, фенолу – 0.207 т/рік (арк. справи 82-92).

В ході перевірки надані документи, зокрема, акт від 12.11.2013 року приймання в експлуатацію дихальних клапанів Озерського, встановлених на сховищах надсмольної води № 4, 5, сховищах для смоли № 1, 2, 3, 6, 7 та акт від 23.07.2014 року приймання в експуатацію дихальних клапанів Озерського, встановлених на усереднювачах № 1, 2, 3, 4, збірнику та 2-х відстійниках надсмольної води в термін до 31.11.2013 року ПРАТ “Харківський коксовий завод” з яких вбачається, що захід по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря виконано частково (арк. справи 118-119).

З метою усунення вказаних порушень виявлених під час здійснення планової перевірки винесено припис від 06.10.2016 року № 60/03-09 .

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року частково задоволено апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “Харківський коксовий завод”, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 по справі №820/7156/16 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про скасування припису та прийнято в цій частині нову, якою позовні вимоги приватного акціонерного товариства “Харківський коксовий завод” до Державної екологічної інспекції у Харківській області; за участю – Харківської місцевої прокуратури № 2 про скасування припису задоволено. Припис № 60/03-09 від 06.10.2016 скасовано. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 залишено без змін (арк. справи 217-226).

Крім того, при розгляді справи №820/7156/16 судом встановлено та зазначено, зокрема,: «Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» до обов'язків підприємств, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан входить: вжиття заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснення організаційно - господарських, технічних та інших заходів щодо забезпечення виконання вимог, передбачених дозволами та викиди забруднюючих речовин.

Так, Наказом Міністерства промислової політики України № 305 від 05.07.2002 року затверджені «Правила технічної експлуатації коксохімічних підприємств», пунктом 7.74 якого встановлена заборона щодо експлуатації батарей при непрацюючій установки безпильової видачі коксу.

Пунктом 1 Наказу Міністерства промислової політики України №387 від 14.10.2005 року затверджене «Положення про технічне обслуговування устаткування коксохімічних підприємств». Відповідно до вказаного наказу, для коксохімічних підприємств України організація, порядок і склад заходів щодо устаткування регламентуються такими нормативними документами, зокрема Правилами технічної експлуатації (далі - ПТЕ) коксохімічних підприємств, затвердженими Наказом Міністерства промислової політики України від 05.07.2002 N 305, ПТЕ окремих видів устаткування (п. 1.6.3 наказу).

Також, наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 29.09.2009 № 507, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2009 р. за № 965/16981 затверджені «Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин від коксових печей».

Пунктом 1 вказаного наказу встановлено, що коксова батарея - агрегат для виробництва коксу, до якого входять розташовані у ряд камери коксування (коксові печі) із системою обігріву.

Розділом IV Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 29.09.2009 № 507, встановлені - Умови експлуатації коксових печей, а розділом II - Поточні технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин для існуючих установок.

Пунктом 1 розділу IV наказу Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 29.09.2009 № 507 затверджено, що коксохімічні підприємства з метою обмеження викидів забруднюючих речовин при експлуатації технологічного устаткування мають дотримуватися умов, визначених пунктами 2-10 цього розділу.

Так, у пункті 4 вказаного розділу зазначено, що коксові батареї обладнуються установками для локалізації газів від видачі коксу з подальшою подачею їх в систему очищення викидів від речовин у вигляді суспендованих твердих частинок. Обов'язковим є забезпечення стаціонарними установками безпилової видачі коксу коксових батарей після реконструкції, модернізації або будівництва нових коксових батарей з ефективним очищенням викидів від пилу в рукавних фільтрах або в інших установках.

З матеріалів справи вбачається, що на перевірку представлені документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПРАТ «Харківський коксовий завод», розроблені ДП «УХІН» в 2011 році.

Далі, на підставі зазначених матеріалів позивачем отриманий дозвіл на викиди забруднюючих в атмосферне повітря від 07.11.2012 № 6310137900-236, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області.

Так, визначення питомих показників, а відповідно в подальшому і розрахунок викидів по джерелу №202 виконувався в цілому, тобто по батареям №№ 1, 2, 3 та батареї №4 бис. Також необхідно зауважити, що питомі показники передбачають потужність викиду в грамах на тону виготовленого коксу підприємством в цілому, а не окремої батареї.

Саме при врахуванні видачі коксу на батереї № 4-бис з застосуванням УБВК при визначенні питомих показників для дж. №202 вказує відмітка в «Показниках емісії...», а не про те, що вивантаження коксу з батарей №№1,2,3 повинно проводитися з УБВК. Технологічна схема, при якій видача коксу на батареях №№ 1, 2, 3 проводиться без УБВК, а видача коксу на батареї № 4-бис з застосуванням УБВК, діяла, як під час проведення інвентаризації в 2011 р., так і в 2007 році під час розробки «Показників емісії...».

Пункт 2 Умови 1 до технологічного процесу дозволу на викиди від 07.11.2012 № 6310137900-236 викладений у наступній формі: «суб'єкт господарювання повинен забезпечити контроль за точним дотриманням технологічних регламентів».

Згідно з п. 5.2.3 «Постійного технологічного регламенту виробництва коксу в коксовому цеху ПРАТ «Харківській коксовий завод», затвердженого головним інженером підприємства 16.08.2016, для вловлювання пилу, що виділяється при видачі коксових печей, на дверізнімальній машині встановлений пиловловлюючий зонт. Пилогазоповітряна суміш, що виділяється під час видачі коксу, направляється в пиловловлюючий зонт, а потім - в систему очистки від пилу.»

В матеріалах справи наявний розрахунок збитків, зроблений за формулою, що вказана у пункті 4.1 ОСОБА_8 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Розмір збитків розраховується за формулою:

З = mі * 1,1П * Aі * Кт * Кзі

де З - розмір збитків, грн;

mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, тон;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Як вбачається з розрахунку (т.1 а.с. 50-51), показник Мі вже був відомий при розрахунку збитків, проте позивачем не було надано ні розрахунку показнику Мі ні даних, звідки цей показник йому відомо.

Таким чином, з огляду на те що вимоги дозволу щодо зниження викиду забруднюючих речовин відповідачем вчасно виконано не було, що ним же не заперечується, а виконано лише частково, проте на момент перевірки порушено було усунено, що підтверджується матеріалам справи та поясненнями сторін.

Визначення питомих показників при отриманні дозволу, а відповідно в подальшому і розрахунок викидів по джерелу №202 виконувався в цілому, тобто по батареям №№ 1, 2, 3 та батареї №4 бис, та як вже встановлено судом, питомі показники передбачають потужність викиду в грамах на тону виготовленого коксу підприємством в цілому, а не окремої батареї.

За таких обставин, позивачем взагалі не було надано даних щодо визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин з урахуванням часткового виконання умов дозволу.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор, вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про необхідність застосування пункту 3.8 ОСОБА_8, оскільки даний пункт застосовується при розрахунку визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря через несвоєчасне виконання заходів та не передбачається для застосування при розрахунку розміру збитків, заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи прокурора, оскільки без визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря неможливо застосувати формулу щодо розрахунку розміру збитків відповідно до пункту 4.1 ОСОБА_8.

За таких обставин, місцевий суд правомірно не прийняв до уваги розрахунок збитків, здійснений позивачем.

Як вбачається з листа Держаного підприємства “Український державний науково – дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)” № 10/1541 від 21.10.2016 року ПРАТ “Харківський коксовий завод” працює згідно дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин в рамках діючого законодавства України.

Приписами ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що особи, винні, зокрема у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази на предмет протиправності поведінки відповідача місцевий суд правомірно вказав, що прокурором та позивачем повинна бути доведена неправомірність поведінки відповідача, яка виражається у діях чи бездіяльності особи, до якої заявляється позов про стягнення шкоди. При цьому, такі дії повинні мати конкретне вираження, тобто має бути доведено, що відповідач невиконав вимоги дозволу та порушив ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, що призвело до здійснення ПРАТ “Харківський коксовий завод” наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 01.01.2014 року по 23.07.2014 року.

Крім того прокурором та позивачем не доведено належними доказами розмір збитків.

На підставі вищевикладеного, місцевий суд вважає, що прокурором та позивачем в обґрунтуванні своїх позовних вимог не надано належних доказів на підтвердження не дотримання відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що виключає можливість притягнення особи до відповідальності в порядку статей 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, а відтак позовні вимоги про стягнення шкоди у розмірі 345152,10 грн. з ПРАТ “Харківський коксовий завод” задоволенню не підлягають.

Щодо наявних у справі експертиз та протилежності висновків, зроблених за результатами їх проведення, то судова колегія зазначає, що дане питання досліджувалось в межах адміністративної справи №820/7156/16, що вбачається з наявної в матеріалах справи постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, яка досліджувалась апеляційним судом в судовому засіданні.

В тексту вказаної постанови вбачається, що дані експертні дослідження виконувалися Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_15. В обох дослідженнях на розгляд експертів було поставлене питання «Чи підтверджуються документально висновки акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 522/01-04/03-09 та виданого на його підставі припису?». В обох дослідженнях приймав участь один експерт д.т.н., професор ОСОБА_16. Однак, під час розгляду справи було виявлено, що висновки обох досліджень суперечать один одному, хоча на розгляд експертів було поставлене однакове питання.

За клопотанням відповідача судом було викликано експертів, що приймали участь в даних дослідженнях для надання пояснень в судовому засіданні.

Експерти ОСОБА_16 та ОСОБА_17 надали свої пояснення з приводу різниці даних досліджень, та зазначили, що дані дослідження не можна вважати однаковими та з різними висновками, та жодних перевищень викидів забруднюючих речовин відповідно до наданих на експертизу документів, не встановлено, що є виконанням умов дозволів в повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду визнала доведеними обставини, про які повідомили експерти, та прийняла їх до уваги.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, місцевим судом правомірно було прийнято до уваги саме висновок інженерно–екологічного експертного дослідження № 2720 від 29.03.2017 року, відповідно до якого, висновки акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 522/01-04/03-09 та виданого на його підставі припис від 06.10.2016 року № 60/03-09, документально не підтверджуються.

Крім того, посилання прокурора на висновок комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи №17127/17597 від 27.09.2017 року судова колегія не приймає до уваги, з огляду на відсутність підпису одного з трьох експертів в «синтезуючій частині» та «висновках», що вбачається з наявної в матеріалах справи копії даного висновку.

Колегія суддів зазначає, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не підтверджуються наявними в матеріалах справи.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2017 року у справі №922/4374/16 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені прокурором, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, частини 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2017 року у справі №922/4374/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 01.02.2018 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Россолов В.В.