Ухвала суду № 71945161, 01.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"01" лютого 2018 р. Справа № 917/1656/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вх. № 243П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 11 грудня 2017 року по справі № 917/1656/17

за позовом Фермерського господарства “Хризоліт”, м. Глобине Полтавської області;

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава;

про визнання за ФГ “ХРИЗОЛІТ” (код ЄДРПОУ 37114969) права користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 27,3215 га, кадастровий номер 5320680400:00:011:0137 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розміщена на території Бабичівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за договором оренди землі від 29.05.2014, що зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.05.2014,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року Фермерське господарство “Хризоліт” звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання за позивачем права користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 27,3215 га, кадастровий номер 5320680400:00:011:0137 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розміщена на території Бабичівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за договором оренди землі від 29.05.2014, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та громадянином ОСОБА_1 та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.05.2014. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач, незважаючи на те, що спірна земельна ділянка фактично використовується позивачем - ФГ “Хризоліт”, засновником та головою якого є ОСОБА_1, листом від 21.09.2017 за № 27-16-0.332-7209/2-17 відмовив в задоволенні клопотання ФГ “Хризоліт” про внесення змін до договору оренди землі від 29.05.2014 в частині зміни орендаря земельної ділянки з громадянина ОСОБА_1 на ФГ “Хризоліт”.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 у справі № 917/1656/17 (суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено. Визнано за ФГ “Хризоліт” право користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 27,3215 га, кадастровий номер 5320680400:00:011:0137 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розміщена на території Бабичівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за договором оренди землі від 29.05.2014, що зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.05.2014.

Повний текст зазначеного рішення складено 14.12.2017. Копії цього рішення представник позивача отримав 18.12.2017, а представник відповідача отримав 27.12.2017, що підтверджується їх особистими підписами на зворотному боці останнього аркушу рішення (а.с. 146).

15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”).

Пунктом 13 частини 1 Перехідних положень зазначеного кодексу встановлено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення оскаржуваного рішення), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня оголошення цього рішення.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 22.01.2018, тобто з порушенням майже на 1 місяць встановленого законом десятиденного строку на подання апеляційної скарги, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 у справі № 917/1656/17 та винести нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що повний текст оскаржуваного рішення він отримав 27.12.2017, але у зв’язку із значною кількістю загальнодержавних вихідних днів Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області не вистачило часу для визначення правової позиції щодо підстав оскарження рішення суду першої інстанції.

За приписами ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017), апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і підстави, вказані в заяві про поновлення цього строку особою, яка подала апеляційну скаргу, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 4 ст. 260 зазначеного Кодексу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, можливість відновлення процесуального строку пов'язана з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення учасника процесу та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення заявником по справі процесуальних дій.

Заявник повинен обґрунтувати поважність причин пропуску строку, з поданням доказів цього за загальними правилами Глави 5 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017).

Представником відповідача в апеляційній скарзі не обґрунтовано поважність причин тривалого пропуску строку на оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 у справі № 917/1656/17, що є підставою для залишення без руху апеляційної скарги представника відповідача на підставі ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017).

Крім того, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017), до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017), за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У відповідності до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір, що складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет” № 1801-VIII від 21.12.2016, станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1600 гривень.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду за позовними вимогами немайнового характеру, а саме: про визнання за позивачем права користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою, справляється судовий збір в сумі 2400,00 грн, що складає 150 відсотків від 1600,00 грн (ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір” (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017).

Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017) встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків, встановлених судом.

Якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017), до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

У відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017), особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів про надсилання копії апеляційної скарги позивачу - Фермерському господарству “Хризоліт”.

Вказані обставини також є підставою для залишення апеляційної скарги без руху на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу (в редакції, яка

набрала чинності з 15.12.2017), з наданням строку для усунення недоліків, встановлених судом.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 у справі № 917/1656/17 залишається без руху, з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, пп. 2, 3 ч. 3 ст. 258, чч. 2, 3, 6 ст. 260, п. 13 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 у справі № 917/1656/17 залишити без руху.

2. Встановити апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме надати:

- обґрунтування поважності причин тривалого пропуску строку на оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 у справі № 917/1656/17;

- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2400,00 грн;

- оригінал або належним чином засвідчені копії розрахункового документа встановленої форми (поштової квитанції), що підтверджує надсилання позивачу - Фермерському господарству “Хризоліт” листа з копією апеляційної скарги та доданими до неї документами, а також опису вкладення до зазначеного листа.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.