Рішення № 71944927, 31.01.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2018 р.Справа № 924/1196/17Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В. розглянувши матеріали вх. № 05-08/2748/17 від 18.12.17 року.

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Рабен Україна” Київська обл., Броварський район, смт.Велика Димерка

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Завод продовольчих товарів – Універсалпрод” Хмельницька обл. м.Нетішин

про стягнення 14762,71 грн., з яких: 10441,04 грн. – основного боргу, 1060,80 грн. – пені, 831,48 грн. – річні, 2088,21 грн. – штраф, 341,18 грн. інфляційні нарахування

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

суть спору: позивач звернувся з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 14762,71 грн., з яких: 10441,04 грн. – основного боргу, 1060,80 грн. – пені, 831,48 грн. – річні, 2088,21 грн. – штраф, 341,18 грн. інфляційні нарахування.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання договору транспортно–експедиційного обслуговування № К38/2016-79 від 16.08.2016 року.

Повноважні представники сторін в судове засідання не з'явились, проте позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника за наявними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

16.08.2016 року між державним ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Рабен Україна” Київська обл., Броварський район, смт.Велика Димерка (Виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Завод продовольчих товарів – Універсал прод” Хмельницька обл. м.Нетішин (Замовник) укладено договір транспортно–експедиційного обслуговування № К38/2016-79, згідно якого позивач зобов'язався за плату, на користь та за рахунок відповідача надавати транспортно-експедиторські послуги та додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів територією України, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати вказані послуги на умовах, визначених цим договором. (п.1.1 договору).

У відповідності до п. 2.1 договору основною послугою, яку надає виконавець є послуга з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України, яка передбачає організацію подачі транспортних засобів, перевезення відповідно до встановлених маршрутів та доставки вантажів за призначенням відповідно до заявок замовника.

Вартість послуг визначена у тарифній відомості, підписаній сторонами, яка є додатком до цього договору. (п.5.1 договору).

ТТН з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу є належним та достатнім підтвердженням надання послуг по окремій заявці. Перед виставленням рахунку, виконавець у електронній формі направляє на узгодження відповідальній особі замовника специфікацію, яка містить перелік виконаних заявок, маршрути, вартість. Замовник повинен протягом 3 банківських днів з дня отримання Специфікації (Специфікації, які вислані на кінець місяця, повинні бути узгоджені не пізніше 7-го числа кожного наступного місяця), узгодити Специфікацію, або переслати зауваження в електронному вигляді (п.п.6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 договору).

У відповідності до п.п.6.2.1,6.2.2 виконавець має право виписувати рахунки у такій кількості, скільки було виконано заявок, але не менше 2 разів на місяць. Крім рахунку, виконавець зобов'язується надати замовнику два підписані зі сторони виконавця акту, податкову накладну (якщо замовник є платником ПДВ) та ТТН з відмітками вантажоодержувачів про одержання вантажів.

Згідно п.6.5.1 договору розмір процентів, який підлягатиме сплаті боржником в разі невиконання грошових зобов'язань за цим договором відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, за згодою сторін дорівнюватиме середній вартості кредитів у національній валюті за даними статистичної звітності банків України станом на перший банківський день з дати виникнення прострочення, які розміщуються на сайті НБУ за посиланням: http:www.bank.gov.ua/control/ak/index, множений на коефіцієнт 1,5.

У відповідності до п. 7.5.4 договору в разі прострочення оплати послуг, замовник сплачує виконавцеві за весь період прострочення до дати фактичної оплати (без обмеження будь-яким строком) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. У випадку прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів, замовник додатково сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

На виконання заявки - договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №1-ТН №282019418, №282019584 від 19.06.2017р.; №282019604 від 21.06.2017р.; 282019618 від 22.06.2017р.; №282019737 від 06.07.2017р.; №282019764 від 11.07.2017р.; №282019842 від 24.07.2017р., що підтверджується відповідними печатками відповідача.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури від 30.06.2017р. № НОМЕР_1; №0002807004 від 31.07.2017р. (на транспортні послуги) на загальну суму 10441,04 грн.

Після відкриття провадження у справі 28.12.2017р. відповідач погасив основний борг в розмірі 10441,04грн. , що підтверджується банківською випискою станом на 12.01.2018р.

В зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості за надані транспортні послуги по перевезенню вантажу позивач просить стягнути з відповідача 14762,71 грн., з яких: 10441,04 грн. – основного боргу, 1060,80 грн. – пені, 831,48 грн. – річні, 2088,21 грн. – штраф, 341,18 грн. інфляційні нарахування.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд враховує наступне:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України (далі ГК України) майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування від 16.08.2016р. та відповідно виникли господарські правовідносини.

Відповідно до ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Із положень ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України вбачається, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі, підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.2 ст. 916 ЦК України , ст. 311 ГК України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за домовленістю сторін, за цінами, встановленими відповідно до законодавства .

Із змісту укладеного між сторонами договору від 16.08.2016р. вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування.

На підтвердження виконання договору від 16.08.2016р. транспортно-експедиторського обслуговування позивачем надано транспортні накладні, з яких вбачається, що вантаж отримано одержувачем, що засвідчено печатками останнього на товарно-транспортних накладних.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов’язання.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за транспортно-експедиторського обслуговування виконав зобов’язання щодо надання транспортних послуг, вартість яких згідно заявок склала 10441,04 грн.

Після відкриття провадження у справі, відповідачем (28.12.2018р.) погашено основний борг у сумі 10441,04грн.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення 10441,04грн. основного боргу необхідно закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.2 ст. 231 ГПК України.

Згідно п.6.5.1 договору розмір процентів, який підлягатиме сплаті боржником в разі невиконання грошових зобов'язань за цим договором відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, за згодою сторін дорівнюватиме середній вартості кредитів у національній валюті за даними статистичної звітності банків України станом на перший банківський день з дати виникнення прострочення, які розміщуються на сайті НБУ за посиланням: http:www.bank.gov.ua/control/ak/index, множений на коефіцієнт 1,5.

Суд, здійснивши перерахунок річних вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача 831,48 грн. річних за період з 12.07.2017 року по 11.12.2017 року (612,54 грн.) та за період з 10.08.2017р. по 11.12.2017р. (218,94 грн.) згідно поданого розрахунку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат в системі „Законодавство”, вважає, що правомірною до стягнення буде сума у розмірі 341,18 грн., заявлена позивачем. Тому вказану позовну вимогу також слід задовольнити.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов’язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.7.5.4 договору транспортно-експедиторського обслуговування №К38/2016-79 від 16.08.2016р., дотримуючись положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд вважає, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі в розмірі 1060,80 грн. у відповідності до поданого розрахунку та 2088,21 грн. штрафу.

Враховуючи вищенаведене та приписи п. 3 ст. 13 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи що відповідач не навів жодних обґрунтованих заперечень стосовного позовних вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129,п.2 ст.231, 232, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Рабен Україна” Київська обл., Броварський район, смт.Велика Димерка до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Завод продовольчих товарів – Універсалпрод” Хмельницька обл. м.Нетішин про стягнення 14762,71 грн., з яких 10441,04 грн. – основного боргу, 1060,80 грн. – пені, 831,48 грн. – річні, 2088,21 грн. – штраф, 341,18 грн. інфляційних нарахувань задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Завод продовольчих товарів – Універсал прод” (30100,АДРЕСА_1, код 31716343) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Рабен Україна” (07442, Київська обл., Броварський район, смт.Велика Димерка, вул. Броварська,150, код 32306522) 1060,80 грн. (одну тисячу шістдесят гривень 80 коп.) пені, 831,48 грн. (вісімсот тридцять одну гривну 48 коп.) річних, 2088,21 грн. (дві тисячі вісмдесят вісім гривень 21 коп.) штрафу, 341,18 грн. (триста сорок одна гривна 18 коп.) інфляційних нарахувань, 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Закрити провадження в частині стягнення 10441,04 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.01.2018 року.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 – позивачу – Київська обл. Броварський район, смт.Велика Димера, вул..Броварська 150; 3 - відповідачу - Хмельницька обл., м.Нетішин, проспект незалежності б.9 кв.41 всім рекомендованим із повідомленням