Ухвала суду № 71942101, 25.01.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6462/17

пр.№ 2-а/464/55/18

У Х В А Л А

25.01.2018 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю: представник позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_6 про скасування рішення суб’єкта владних повноважень,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_5 27.09.2017 звернулась до суду з адміністративним позовом до Сихівської РА ЛМР, третя особа ОСОБА_6 в якому просить скасувати розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 844 від 29.12.2016 року «Про демонтаж самочинно встановленого фундаменту біля будинку №15а на вул.О.Козловського».

В судовому засіданні від представник відповідача ОСОБА_7 районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_3 та від представника третьої особи ОСОБА_6 – ОСОБА_4 поступили клопотання про залишення даного позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 844 від 29.12.2016 року «Про демонтаж самочинно встановленого фундаменту біля будинку №15а на вул.О.Козловського», оскільки вважає, що таким порушені її права, а саме розпорядження постановлене всупереч вимогам ст.19 Конституції України.

Водночас, за змістом згаданої позовної заяви, позивач вказує, що про існування оскаржуваного розпорядження Сихівської РА ЛМР вона дізналась у липні 2017 року, коли отримала копію ухвали Сихівського районного суду м.Львова у справі № 464/4226/17 за позовом Сихівської РА ЛМР до неї, ОСОБА_5, про демонтаж самочинно влаштованого фундаменту, відтак вважає, що строк на оскарження даного розпорядження нею був пропущений.

Однак, як встановлено матеріалами справи, ЛКП «Хуторівка» скеровувала на адресу ОСОБА_5 оскаржуване розпорядження, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення № 7907004937601, який позивачем отримано особисто 20.01.2017р. у відділені поштового зв’язку, що підтверджується відповідним корінцем поштового відправлення. Окрім цього, позивачем ОСОБА_5 було подана заява до ЛКП «Хуторівка» від 23.01.2017 в якій остання чітко зазначає про те, що вона отримала оскаржуване розпорядження, ознайомилась з ним та просить відтермінувати його виконання.

Відповідно до пп.12 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог, встановлених ч.1,2 ст.122 КАС України, граничний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом сплив 21.07.2017. Однак до суду позивач звернулась лише 27.09.2017, тобто поза межами встановленого законодавством строку, що свідчить про пропущення нею цього строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Про необхідність перевірки судом вимог КАС України щодо строків звернення з адміністративним позовом, дослідження наявності саме поважних причин для їх поновлення зазначено й у п.п. 13-14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», а також в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.09.2010р. №1343/11/13-10.

Враховуючи те, що позивачем, з огляду на встановлені та підтвердженні фактичними доказами обставини справи, пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду, поважність причин пропуску такого строку судом не встановлена, аргументи про те, що позивач дізналась про оскаржене розпорядження лише у липні 2017 року не знайшли свого підтвердження та такі не розцінюється судом як поважність причин для поновлення строку, тому суд приходить до висновку, що клопотання представників відповідача та третьої особи слід задоволити та залишити позов ОСОБА_5 без розгляду.

Керуючись ст.ст.122, 123, 161, 241, 243, 294 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_5 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_6 про скасування рішення суб’єкта владних повноважень – залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку визначеному КАС України протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: