Постанова № 71941036, 29.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/1682/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 січня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді: Джуги С.Д.

суддів : Кожух О.А., Кондора Р.Ю.

при секретарі : Пилип Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду, ухваленого 26 жовтня 2017 року суддею Уліганинець П.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості майна, виділеного із спільної сумісної власності подружжя,-

встановив:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 простягнення грошової компенсації вартості майна, виділеного із спільної сумісної власності подружжя. На обґрунтування позову зазначає, що рішенням Свалявського районного суду від 22.08.2016 року, яке набрало законної сили, між нею та відповідачем проведено поділ спільного сумісного майна і їй присуджено рухоме майно відповідно до переліку зазначеного в даному рішенні, яке відповідач повинен був їй повернути. Під час примусового виконання даного рішення суду державним виконавцем було встановлено відсутність у відповідача всього присудженого їй майна і повернуто їй виконавчий лист лише з частковим виконанням. З присудженого майна їй передано лише майно на загальну сумі 8 805 грн., а саме: кружки для капучіно15 шт., ваги електронні, кавоварка б/у, приставка до телевізора з колонками, холодильну вітрину, ксерокс, рукомийки 15 шт., машинка «Зінгер», сейф металічний, дорожки ткані 4 шт. Все інше майно відповідачем приховано і відчужено. З врахуванням наведеного просила стягнути з відповідача 38 165, 00 грн грошової компенсації з виділеного їй майна.

Рішенням Свалявського районного суду від 26 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заявлений позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заявленого позову ОСОБА_1 М.І. виходив з того, що позов є недоведеним та необґрунтованим.

Однак, з таким висновком апеляційний суд погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов’язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ст.18 ЦПК України).

Згідно ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір вирішується судом.

Ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Матеріалами справи встановлено рішенням Свалявського районного суду від 22.08.2016 року, яке набрало законної сили, змінений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задоволено, проведено між сторонами поділ спільного сумісного майна, із зазначенням конкретного рухомого майна, яке виділено позивачці ОСОБА_2 м.І. та його вартості (а.с. 3-4).

Під час примусового виконання даного рішення, державним виконавцем встановлено та складено акт від 24.11.2016 року, відповідно до якого в боржника ОСОБА_2 з майна, яке зазначено у виконавчому листі, виявлено та передано стягувачу ОСОБА_1 майно, а саме: бокали 15 шт., ящик для брудної білизни, постільна білизна (наволочки, простині, скатерті, серветки), покривало, килим розміром 3х5, доріжки коврові, подушки малі 2 шт., кружки для капучіно 15 шт., ваги електронні 1 шт., кавоварка б/у 1 шт., приставка до телевізора з колонками, ксерокс, машинка Sinser, сейф металічний, рукомийки 15 шт., холодильна вітрина 1 шт. та зазначено про відсутність іншого майна (а.с.10)

Згідно постанови від 16.03.2017 року державним виконавцем Свалявського РВ ДВС виконавчий лист, виданий за рішенням суду 22.08.2016 року повернутий стягувачу ОСОБА_1 через відсутність у боржника ОСОБА_2 майна вказаного у виконавчому документі, яке він повинен передати стягувачу в натурі. (а.с.6-8).

Таким чином, матеріалами справи, а саме: актом від 24.11.2016 року та постановою від 16.03.2017 року стверджено, що частина майна, яка присуджено за рішенням суду від 22.08.2016 року ОСОБА_1 не повернуто і таке майно у боржника ОСОБА_2 відсутнє. Сума неповернутого майна із врахуванням вартості визначеної за вищезазначеним рішенням суду складає 38 165,00 грн.

Відповідачем відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України не подано жодних доказів на спростування даних обставин.

З врахуванням наведеного заявлений позов є підставний та обґрунтований.

Суд першої інстанції не врахував дані обставини і вищезазначені вимоги закону, та дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції, відповідно до приписів ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у даній справі нового рішення про задоволення позову з вищенаведених підстав.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подачу позову позивачем сплачено 640 грн. судового збору, а за подачу апеляційної скарги – 704 грн. Загальний розмір судових витрат понесених позивачем становить 1344 грн. і дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,–

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Свалявського районного суду від 26 жовтня 2017 року - скасувати.

ПозовОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (89311, Закарпатська область, Свалявський р-н, с.Павлово,73, ідентифікаційний код – НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості майна, виділеного із спільного сумісної власності подружжя в розмірі 38 165,00 (тридцять вісім тисяч сто шістдесят п’ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (89311, Закарпатська область, Свалявський р-н, с.Павлово,73, ідентифікаційний код – НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1344 (одна тисяча триста сорок чотири) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду

Повний текст судового рішення складено 31 січня 2018 року.

Головуючий:

Судді: