Постанова № 71940655, 30.01.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/293/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись з матеріалами справи, які надійшли з Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків – невідомий, -

- за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться вищезазначена справа. Згідно з автоматизованим розподілом судової справи між суддями, справа розподілена на суддю Шепетко І.О.

За поданням судді Шепетко І.О. призначено на посаду помічника судді Барнич К.І.

Як стало відомо, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 є родичем помічника судді Барнич К.І., а саме троюрідним братом, з яким вона підтримує родинні зв’язки.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, об’єктивне з’ясування обставин кожної справи.

Статтею 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Згідно з ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» до даних правовідносин також можна застосувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.6), в якій закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен заявляти самовідвід.

Виходячи з того, що у Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутні положення щодо відводу судді, тобто наявна прогалина стосовно процесуального врегулювання права на відвід (самовідвід), керуючись загальними принципами, закріпленими в Конституції України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яка передбачає застосування судами Конвенції України про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини як джерела права, приймаючи до уваги те, що Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, та часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» в розумінні норм Конвенції (наприклад, у справах: «Гурепка проти України», рішення від 06.09.2005 року; Лучанінова проти України, рішення від 09.06.2011 р.; «Вєренцов проти України», рішення від 11.04.2013 року; «Швидка проти України», рішення від 30.10.2014 р.), а також приймаючи до уваги те, що Кримінальним процесуальним кодексом України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, приходжу до переконання, що при розгляді питання про самовідвід слід застосувати аналогію права.

Статтею 75 КПК України встановлений вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні. До таких обставин відносяться випадки, коли суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо суддя особисто, його близькі родичі чи члени сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості; у випадку встановлення порушення порядку визначення судді для розгляду справи.

Згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов’язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Таким чином, з метою недопущення затягування строків розгляду даної справи, виключення будь-якого сумніву в об’єктивності та неупередженості судді, вважаю за необхідне заявити самовідвід по даній справі.

Враховуючи наявність вказаних вище обставин, суддя вважає за необхідне передати справу до канцелярії суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід головуючого судді Шепетко І.О.

Керуючись ст.ст.8,9 Конституції України, ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.15 Кодексу суддівської етики, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 1,2, 245, 283 КУпАП, ст.ст. 6, 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд -

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали справи № 308/293/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – передати до канцелярії суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 81 КПК України для вирішення питання про відвід головуючого судді Шепетко І.О.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2