Постанова № 71940473, 01.02.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/5596/16-ц Номер провадження 22-ц/775/94/2018

Категорія 23

Головуючий у 1 інстанції: Наумик О.О. Єдиний унікальний номер 233/5596/16-ц

Доповідач: Новікова Г.В. Номер провадження 22-ц/775/94/2018

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Новікової Г.В.,

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

при секретареві: Глушко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 08 листопада 2017 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2016 року ПАТ «АПК-ІНВЕСТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Зазначило, що 25.05.2012 року між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, згідно із яким в оренду передається земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,32 га, що розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області строком на 20 років.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що право оренди на дану земельну ділянку 03.10.2016 року зареєстровано за ОСОБА_2.Таким чином, на час укладання та державної реєстрації договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2, діяв та є чинним на даний час договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 25.05.2012 року. Просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скасувати запис про державну реєстрацію права оренди.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 08 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що укладений договір між товариством та ОСОБА_1 був зареєстрований згідно діючого на час його укладення законодавства, на тексті договору міститься відмітка щодо реєстрації у відділі Держкомзему у Костянтинівському районі Донецької області за № 142240004002137 від 25.05.2012 року. Дана відмітка складається з усіх відповідних частин, а саме: № запису, ПІБ реєстратора, підпису реєстратора, печатки органу, що здійснив реєстрацію.

Враховуючи те, що чинним на той момент земельним законодавством не передбачено жодного документу та або виписки/витягу з документу, що встановлює факт проведення реєстрації договору оренди землі, то вищезазначена відмітка є єдиним належним підтвердженням такої реєстрації для орендаря. Проте судом першої інстанції не прийнято до уваги та не надано належної оцінки такому доказу як договір оренди землі з законодавчо обов’язковою відміткою про державну реєстрацію.

Під час розгляду справи встановлено лише відсутність належної документації, яку зобов’язані вести органи державної влади, наділені повноваженнями в сфері земельних відносин, а саме: поземельні книги та Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, порядок ведення яких передбачений нормативно - правовими актами в редакції , чинній на момент укладення договору між з ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1О: Законом України «Про державний земельний кадастр», Тимчасовим порядком, Порядком ведення Поземельної книги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Проте судом проігноровано вказані норми та порушено матеріальне право.

Крім того позивач зазначає, що оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог з посиланням на відповідні норми законодавства, а ґрунтується лише на наданих відповідях державного органу та не надано при цьому належної оцінки доказам та аргументам позивача, що суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

В відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1- ОСОБА_3 послався на те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,так як судом першої інстанції правильно встановлено,що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його підписання та державної реєстрації. Договір оренди землі, укладений між позивачем та ОСОБА_1, укладений 25.05.2012 року, не пройшов державну реєстрацію, а тому не набрав чинності.

В відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4- ОСОБА_5 послався на те,що позивачем не надано належних доказів того,що договір оренди було зареєстровано належним чином. А тому у ОСОБА_1 були всі законні підстави для укладення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2.

В судове засідання, проведене в режимі відеоконференції, з’явилися представник ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» за дорученням- адвокат ОСОБА_6, представник ОСОБА_1 на підставі ордеру- адвокат ОСОБА_3 та представник ОСОБА_4 на підставі ордеру- адвокат ОСОБА_5.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог,суд першої інстанції виходив з того, що на Договорі оренди від 25 травня 2012 року, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, міститься відмітка про реєстрацію договору оренди у відділі Держкомзему у Костянтинівському районі Донецької області, тоді як реєстрацію договору оренди землі на час його укладання 25.05.2012 року мало проводити Державне агентство земельних ресурсів; запис про державну реєстрацію договору оренди у реєстраційних документах відсутній; реєстратор ОСОБА_7, прізвище якого міститься на примірнику договору оренди, у судовому засіданні спростував належність йому цього підпису та проведення ним реєстрації договору.

Право оренди земельної ділянки площею 4, 32 га у ПрАТ «АПК-Інвест» не виникло, а тому й не підлягає судовому захисту.

Разом з тим,такий висновок суперечить встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 125, ч.5 ст. 126 ЗК України (в редакції чинній станом на 25 травня 2012 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Аналогічні положення містяться і в ст. 20 Закону України «Про оренду землі».

Указом Президента України від 09 грудня 2010 N 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" було утворено Державне агентство земельних ресурсів України шляхом реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів.

Указом Президента України від 08.04.2011 року №445/2011 «Про Державне агентство земельних ресурсів України» (в редакції,чинній на час укладання договору оренди) встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет України із земельних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 р. N 974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів» реорганізовано територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів ,в тому числі

шляхом реорганізації відділу Держкомзему у Костянтинівському районі в Управління Держземагентства у Костянтинівському районі .

Пунктом 13 6 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021(втратив чинність з 01.01.2013 року), під час державної реєстрації земельної ділянки здійснюється державна реєстрація державного акта або договору оренди земельної ділянки у Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі.

Відповідно до пункту 3 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України « до 1 січня 2013 року

державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

З 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 за № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (зі змінами), що діяла до 01.01.2013, відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки,які були правонаступниками Держкомземів.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 4,3200 га, кадастровий номер 1422483900:27:000:0043.

25 травня 2012 року між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого в оренду передано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1422483900:27:000:0043 загальною площею 4,32га, що розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області строком на 20 років. В цей же день земельна ділянка була передана за актом приймання-передачі.

В тексті договору оренди,підписаного сторонами, зазначено,що цей договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Костянтинівському районі Донецької області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 25 травня 2012 року за №142240004002137 від 25.05.2012 року за підписом ОСОБА_7, яка скріплена печаткою відділу Держкомзему у Костянтинівському районі Донецької області.

Тобто реєстрація договору оренди земельної ділянки,укладеного 25.02.2012 року між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 була проведена посадовою особою органу, який здійснював ці повноваження відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення правовідносин , що відповідало положенням частини 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За договором оренди земельної ділянки ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» було нараховано та виплачено ОСОБА_1 дохід за 2012-2016 роки та січень-липень 2017 року,що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та довідками про доходи.

За встановлених обставин договір оренди землі,укладений 25 травня 2012 року між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 є чинним, так як він підписаний сторонами,тобто на його укладання було волевиявлення обох сторін,строк його дії не сплив і зареєстрований договір згідно діючого на час укладення законодавства, в ньому міститься відмітка щодо реєстрації у відділі Держкомзему у Костянтинівському районі Донецької області, до повноважень якого входило проведення такої реєстрації . Дана відмітка складається з усіх відповідних частин, а саме: номер запису, ПІБ реєстратора, підпис реєстратора, печатку органу, що здійснив реєстрацію.

Доводи представників відповідачів про те, що відділ Держкомзему не був наділеним повноваженнями щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно на день укладання договору оренди земельної ділянки 25 травня 2012 року між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1,в цей час реєстрація здійснювалася Державним агентством земельних ресурсів, а тому договір оренди вважається неукладеним, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються встановленими обставинами.

Відповідно до постанови КМУ від 09.09.2009 року № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів про право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», Указу Президента України «Про Державне агентство земельних ресурсів України» від 08 квітня 2011 року № 445/2011 станом на 25 травня 2012 року функції державної реєстрації договорів оренди землі виконували територіальні органи земельних ресурсів –Деркомземи, реорганізовані в Державні агентства земельних ресурсів, які були утворені відповідно до постанови КМУ від 17 серпня 2011 року № 974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів», що набрала чинності 26 вересня 2011 року. Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів. Територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів реорганізовано шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів

Державного агентства земельних ресурсів , в тому числі шляхом реорганізації відділу Держкомзему у Костянтинівському районі в Управління Держземагентства у Костянтинівському районі .

Таким чином, договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,32 га, укладений 25.05.2012 року між

ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладений з додержанням вимог ст. 125, ч.5 ст. 126 ЗК України (в редакції чинній станом на 25 травня 2012 року).

Відповідач ОСОБА_1 не надала жодного доказу, що її волевиявлення на укладання цього правочину не було вільним та не відповідало її внутрішній волі, отже ОСОБА_1 у

такий спосіб розпорядилась земельною ділянкою, що належить їй на праві власності, передавши її в оренду позивачеві 25.05.2012 року строком на двадцять років.

Не можуть бути прийнятими до уваги висновки суду першої інстанції в частині посилання на пояснення свідка ОСОБА_7, що не він ставив підпис на записі про державну реєстрацію договору оренди, оскільки його пояснення нічим не підтверджуються, висновки почеркознавчої експертизи про те, що підпис не належить ОСОБА_7-як посадовій особі Держкомзему,відсутні. Інших достатніх та допустимих доказів на підтвердження цих обставин не надано.

На примірнику договору оренди земельної ділянки, що належить позивачу чітко зазначена дата державної реєстрації договору оренду земельної ділянки, реєстраційний номер, є підпис посадової особи та мокра печатка державної установи (тобто всі реквізити).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, згідно із яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться у Костянтинівському районі, Миколайпільська сільська рада, кадастровий номер 1422483900:27:000:0043, загальною площею 4,32 га, строком на 25 років.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 71806689 від 31 жовтня 2016 року право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 1422483900:35:000:0031 площею 4,33 га, що розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки, номер запису 17176618.

Тобто зазначений договір оренди землі було укладено на земельну ділянку, яка вже перебуває в оренді за діючим договором оренди і строк дії договору не сплинув.

За таких обставин відповідно до положень ст.ст.203, 215 ЦК України є всі підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03 жовтня 2016 року ,укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та скасування державної реєстрації зазначеного договору.

Та обставина, що на день розгляду справи у суді книга записів реєстрації договорів оренди землі в міськрайонному управлінні Держгеокадастру у Костянтинівському районі та м. Торецьку відсутня, не є підставою для ствердження, що такої реєстрації не було.

Те,що станом на дату укладення оспорюваного договору оренди землі від 03 жовтня 2016 року, право оренди ПрАТ «АПК –Інвест» на спірну земельну ділянку, що розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області за Договором оренди землі від 25 травня 2012 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано не було також не свідчить про те, що договір оренди не було зареєстровано належним чином відповідно до діючого на момент реєстрації порядку. Так як на момент укладання та реєстрації договору оренди землі між ПрАТ «АПК –Інвест» та ОСОБА_1 реєстрація була проведена Держкомземом у відповідності до діючого законодавства та порядку. Та обставина,що договір оренди своєчасно не було внесено до Державного реєстру також не може бути підставою для висновку про те,що такого договору не існувало,оскільки

обов’язок щодо внесення договорів оренди до створеного в електронному вигляді державного реєстру покладався не на сторони,а на посадових осіб органів, які проводили відповідну реєстрацію.

За встановлених обставин, коли судом допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення на його користь з відповідачів понесених ним витрат на судовий збір. В підтвердження понесених витрат надано платіжне доручення №47478 про сплату позивачем судового збору в сумі 1378 грн. при зверненні до суду з позовною заявою та платіжне доручення №16219 про сплату позивачем судового збору в сумі 3031,60 грн. при зверненні з апеляційною скаргою.

Оскільки позовні вимоги задоволені, то підлягає стягненню з відповідачів пропорційно судовий збір,сплачений позивачем в загальній сумі 4409,60 грн.. Тобто стягненню підлягає з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 2204,80 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.367, 368,376,382 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» задовольнити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 08 листопада 2017 року скасувати.

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:27:000:0043 площею 4, 3200 га, укладений 03 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.10.2016 року номер запису 16694753 на підставі рішення про державну реєстрацію № 31675072 від 03.10.2016 року та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» 2204,80 грн. в рахунок сплаченого позивачем судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» 2204,80 грн. в рахунок сплаченого позивачем судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2018 року.

Судді: