Рішення № 71939502, 30.01.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/6508/17

2/221/118/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Чальцевої Т.В.,

при секретарі судового засідання - Сєрих І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну праву 221/6508/17 за позовом ОСОБА_1 до Володимирівської селищної ради Волноваського району Донецької області про визнання права власності,

встановив:

30.11.2017 року позивач звернулася до суду з даним позовом, з урахуванням уточнень, в якому зазначила, що проживала зі ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 09.10.2003 року по 27.01.2013 року. За час перебування у шлюбі вони придбали квартиру АДРЕСА_1. Право власності в БТІ було зареєстровано ОСОБА_2, який помер 27.01.2013 року. У встановлений законом строк позивач звернулась із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину не отримала, оскільки між спадкоємцями виник спір. Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 20.03.2014 року за позивачем було визнано право власності на ? частину спірної квартири у порядку спадкування. Оскільки квартира була придбана у шлюбі, то вона є спільним майном подружжя у рівних частках. Виділ її частки зі спільного майна не відбувся нотаріально, не було це питання предметом спору при розділі спадкового майна у судовому порядку. Оскільки квартира була придбана у шлюбі, то вона є спільним майном подружжя у рівних частках, тому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягала.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі свідоцтва про шлюб серії І-НО №041643, виданого виконкомом Володимирівської селищної ради Волноваського району Донецької області 13.06.2006 року встановлено, що ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 09.10.2003 року, актовий запис №28 (а.с.6).

З договору купівлі-продажу від 17.10.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Волноваської держнотконтори Донецької області, встановлено, що ОСОБА_2 придбав квартиру №25 в будинку №19 в смт. Володимирівка Волноваського району Донецької області (а.с.8).

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Волноваського БТІ встановлено, що право власності на вищевказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.9).

У відповідності зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно із ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Частиною 1 статті 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Зі свідоцтва про смерть серії І-НО №661426, виданого виконкомом Володимирівської селищної ради Волноваського району Донецької області 28.01.2003 року, встановлено, що ОСОБА_2 помер 27.01.2013 року в смт. Володимирівка Волноваського району Донецької області, актовий запис №17 (а.с.7).

Відповідно до витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_2 зареєстрована спадкова справа №54244791 (а.с.13).

Відповідно до рішення Волноваського районного суду Донецької області від 20.03.2014 року за позивачем в порядку поділу спадщини визнано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.24).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна встановлено, що на підставі рішення Волноваського районного суду Донецької області від 20.03.2014 року за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності ? частину квартири АДРЕСА_1, вид спільної власності – спільна часткова власність (а.с.14).

Частиною 1 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилалася позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи те, що за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування на ? частину квартири, яка була часткою її чоловіка, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 61,63, 70 СК України, ст.ст.190, 328, 392 ЦК України, керуючись ст.ст.19, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Володимирівської селищної ради Волноваського району Донецької області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Чальцева