Рішення № 71939388, 01.02.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/6626/16-а

2-а/221/1/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Овчиннікової О.С.,

при секретарі судового засідання Фоміних С.В.,

за участю позивача не з’явився,

представника відповідача ОСОБА_1 УПФУ не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_1 районі Донецької області, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом, в якому зазначила, що вона є пенсіонером за віком з 22.01.1991 року . З 23.04.2015 року отримує пенсію по втраті годувальника після смерті її чоловіка - ОСОБА_3 У квітні 2016 року вона звернулась до УПФУ у ОСОБА_1 районі Донецької області з заявою, у якій зазначила, що під час нарахування пенсії ОСОБА_3 не було зараховано пільговий стаж з 20.04.1976 року по 20.04.1987 року, коли він працював у районах, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі. З такими діями відповідача ОСОБА_2Д не згодна, оскільки вважає, що відповідач неправомірно не зарахував до пільгового стажу період роботи її чоловіка з 20.04.1976 року по 20.04.1987 року в районі Крайньої Півночі і прирівняних до них районів. Згідно відповіді від 21.10.2016 року позивачка дізналася, що при призначенні пенсії відповідачем було використано схему нарахування, у якій застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України, за 2007 рік, що зменшило розмір пенсії та погрішило становище позивачки. Вважає такі дії відповідача неправомірними та просить визнати дії УПФУ неправомірними щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи з 20.04.1976 по 20.04.1987 року в районі Крайньої Півночі та зобов’язати УПФУ провести перерахунок пенсії та зарахувати до стажу період з 20.04.1976 року по 20.04.1987 року в районі Крайньої півночі на пільгових умовах та визнати дії УПФУ неправомірними щодо застосування до ОСОБА_4 при розрахунку пенсії по втраті годувальника показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу, з якої сплачено грошові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та зобов’язати УПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника.

Позивачка у судове засідання не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, причини неявки суду не повідомив.

Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ у ОСОБА_1 районі Донецької області з 22.01.1991 року як пенсіонер за віком, після смерті її чоловіка з 23.04.2015 року вона отримує пенсію по втраті годувальника.

Позивачка вважає, що оскільки вона є дружиною померлого годувальника - її чоловіка, то вона має певні права та обов'язки ОСОБА_5 В позовних вимог позивачка просила поновити права свого померлого чоловіка в частині зарахування його роботи в районах Крайньої Півночі до пільгового стажу і відповідно зробити перерахунок його пенсії, яка в свою чергу буде мати вплив на розмір її пенсії за втратою годувальника.

Суд констатує, що главою 84 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять певні права та обов'язки, що належали спадкодавцеві.

Статтею 1219 Цивільного кодексу України визначені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Згідно п.п.4 п.1 цієї статті, не входять до складу спадщини права та обов'язки , що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Такі виплати мають персональний напрямок, оскільки метою їх встановлення є забезпечення умов для існування конкретних осіб, тому зі смертю уповноваженої особи припиняється і право на отримання відповідної виплати.

Виходячи з наведеного, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Задоволення позову в частині зобов'язання зробити перерахунок пенсії померлому, фактично приведе до передачі права на спірну компенсацію, яка нерозривно пов'язана з особою спадкодавця. Якщо за життя ОСОБА_5 не звернувся ані до управління ПФУ за перерахунком пенсії у зв'язку із збільшенням стажу роботи, ані до суду про відновлення свого «порушеного права», то його жінка не має законного права після його смерті звертатися до суду за захистом «порушеного права» померлого.

Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї , а у разі відсутності - входять до складу спадщини.

Із цієї норми виникає, що якби за життя померлому була перерахована управлінням ПФУ пенсія на підставі збільшення страхового стажу та він не встиг її одержати у зв'язку зі смертю, то його спадкоємець мав право на отримання недоодержаної суми відповідно до вказаної норми закону.

За приписами ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. Але, кошти, які не були нараховані померлому, не є належною пенсійною виплатою (недоотриманою пенсією), тому за таких умов, зазначенні кошти не можуть вважатися недоотриманою пенсією та не підлягають виплаті членам сім'ї померлого в порядку, встановленому ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Щодо позовних вимог відносно зарахування до стажу період роботи з 20.04.1976 року по 20.04.1987 року на пільгових умовах, в районі Крайньої Півночі, за коефіцієнтом один рік роботи у вказаний період часу в районі Крайньої Півночі за 1 рік 6 місяців, проведення перерахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з урахуванням проведених виплат з 23.04.2015 року, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника.

Згідно ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює розміри пенсії у зв'язку з втратою годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Виходячи з наведених законодавчих норм пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються із заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті (заробітну плату, чи пенсію).

Позивачці з 22.01.1991 року була призначена пенсія за віком, а з 23.04.2015 року, відповідно за поданою заявою, вона отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

В теперішній час позивачка вимагає здійснити їй перерахунок пенсії по втраті годувальника, оскільки до пенсії не зараховано період роботи її чоловіка з 20.04.1976 року по 20.04.1987 року в районі Крайньої Півночі, а також зазначає, що її чоловік мав право на пільгове обчислення стажу в півтораразовому розмірі, оскільки, працюючи в районі Крайньої Півночі та в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, останній користувався пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а тому вважає, що розмір її пенсії по втраті годувальника має бути перераховано з урахування вказаних показників.

Проте, перехід на пенсію у зв'язку із втратою годувальника не передбачає виникнення права у особи, яка не відноситься до суб'єктів, яким надано право на пенсію за спеціальним Законом , на перерахунок пенсії з підстав, що надають право виключно особам, які працювали в районах Крайньої Півночі , на здійснення перерахунку призначеної пенсії.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість таких тверджень, тому що право на перерахунок розміру пенсійних виплат нерозривно пов'язане із особою, яка її отримує, а тому неможливо провести перерахунок розміру пенсії померлій особі.

Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дій відповідача по незастосуванню показника середньої заробітної плати за три календарні роки , що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012-2014 роки суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Розділом V Закону № 1058-ІV визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника (стаття 36), розмір такої пенсії (стаття 37), період, на який вона призначається, зміна розміру (стаття 38), призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї, виділення частки пенсії (стаття 39).

Відповідно до статті 37 цього Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Тобто, пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, при переведенні з одного виду пенсії на інший обрахунок нової пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.

Оскільки пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника, то в розумінні частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV як попередній вид пенсії слід розуміти саме пенсію, яку отримував на день смерті годувальник.

Судом встановлено, що чоловік позивачки на день смерті отримував пенсію, яка йому була призначена з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

За таких обставин немає правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2012, 2013, 2014 роки при обчисленні позивачу пенсії у зв'язку із втратою годувальника, оскільки за основу для визначення розміру такої пенсії береться розрахунок пенсії годувальника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 19, 22, 30, 76, 77, 122, 211, 241-246, КАС України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_1 районі Донецької області, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 01 лютого 2018 року.

Суддя О.С. Овчиннікова