Постанова № 71937794, 30.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/17429/16 Прізвище судді першої інстанції: Келеберда В.І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Троян Н.М., Глущенко Я.Б.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОІНБУД-2» та Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоінбуд-2» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення п»ятої сесії ХХІУ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 19.12.2002 року №73 «Про переведення лісів І категорії в категорію зелених насаджень»; про визнання протиправним та скасування п.3 рішення 33-ї сесії УІ скликання Петропівлівсько-Борщанівської сільської ради від 24.09.2015 року №6 «Про припинення договорів оренди та суборенди земельної ділянки, укладених між Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою, ТОВ «Житлоінбуд», ТОВ «Житлоінбуд-2» та укладення договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Житлоінбуд-2»; про визнання протиправним та скасування рішення сьомої сесії УІІ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 05.05.2016 року №91 «Про розгляд та затвердження проекту землеустрою ТОВ «Житлоінбуд-2» щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати в Поземельній книзі запис, внесений на підставі оскаржуваного рішенн6я №91, про зміну цільового призначення земельної ділянки, площею 1,8 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада та третя особа ТОВ «Житлоінбуд-2» подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити у справі нову постанову про відмову у задоволенні позовнизх вимог.

Заслухавши суддю-доповідча, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерехоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчужеення об'єктів нерухомого майн щодо об'єкта нерухомого майна від 20.08.2016 року №63896877, а також витягу з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 12.07.2016 року, у комунальній власності Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради перебуває земельна ділянка, загальною площею 1,8 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку».

Рішенням №73 від 19 грудня 2002 року 5-ї сесії ХХІУ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради змінено цільове призначення земельних ділянок під лісами, класифікувати їх як зелені насадження в межах населенного пункту, які не віднесені до категорії лісів, площею 37,2 га.

Підставою для прийнятґя такого рішення стала та обставина, що у відповідності до проекту формування території меж сільської ради за № ХХІІ-3/206 1995 року та згідно рішення 12-ї сесії ХХІУ скликання від 26.12.1997 року в межах населенного пункту знаходяться земельні ділянки, площею 37,2 га, що класифікуються як ліси І групи. Зазначені земельні ділянки за цільовим призначенням не використовуються, а також з урахуванням введенням в дію ЗК України в редакції від 25.10.2001 року, зокрема ст.55 ЗК України, якщо землі не відносяться до категорії земель лісового фонду і знаходяться в межах населенного пункту.

На засіданні 23 сесії У скликання, перше пленарне засідання, від 29 липня 2010 року прийнято рішення про утворення паркової зони для організації відпочинку населення села Петропавлівська Борщагівка на землях запасу територіальної громади, земельна ділянка орієнтованою площею 1,5 - 2,0 га, яка знаходиться в районі Великої Кільцевої дороги на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради.

Рішенням 33-ї сесії УІ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24.09.2015 року №6 припинено договір оренди земельної ділянки, укладений 26.09.2008 року між Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою та ТОВ «Житлоінбуд», припинено договір суборенди земельної ділянки від 15.05.2010 року, між сільською радоиою, ТОВ «Житлоінбуд» та ТОВ «Житлоінбуд-2». Вирішено укласти договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Житлоінбуд-2».05 травня 2016 року на сьомій сесії УІІ скликання , перше пленарне засідання затверджено розроблений ТОВ «НВФ «Геопроект» проект землеустрою зміни цільового призначення земельної ділянки загальною площею 18000га, що перебуває у користуванні на умовах оренди ТОВ «Житлоінбуд-2» із земель для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, під будівництво офісно-готельного розважального комплексу з об'єктами соціальної сфери та відпочинку на землі для будівництва та обслугвоування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1).

Також було змінено цільове призначення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні на умовах оренди у ТОВ «Житлоінбуд-2», площею 1,8000 га із земель для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, під будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови, під будівництво офісно-готельного розважального комплексу з об'єктами соціальної сфери та відпочинку на землі для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Задовольняючи позовні вимоги та вважаючи, що оскаржуваним рішенням порушено права та інтереси позивачки, суд першої інстанції зазначив, що позивачка є мешканкою села Петропавлівська Борщагівка, а тому зацікавлена у збереженні зелених насаджень, недопущенні проведення незаконної забудови та у забезпеченні розвитку території села і екологічної безпеки.

Проте, такі доводи суду першої інстанції колегія суддів не може вважати обгрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її справа, свободи та законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його дій, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, тощо.

Отже, обов'язковою умовою для звернення до адміністративного суду повинно бути порушення прав та інтересів фізичної особи відповідним рішенням суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна норма містилась у Кодексі адміністративного судочинства, що діяв у редакції на час виникнення правовідносин, зокрема ст.2 Закону.

За змістом ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повнвоажень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Отже, згідно з вищевказаними нормами права особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, у даній адміністративній справі насамперед підлягає встановленню факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивачки з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваних рішень.

Аналогічна позиція підтверджується і змістом окремих рішень Конституційного Суду України, зокрема, рішення № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та рішення № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України. Зі змісту вказаних рішень Конституційного Суду України випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Колегія суддів вважає, що позивачка не надала доказів порушення її прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок прийняття оскаржуваних рішень.

Посилання представників позивачки на ту обставину, що спірними рішеннями порушено право позивачки на чисте довкілля не підтверджується наданими до справи доказами, які були досліджені судом в ході розгляду справи.

Та обставина, як те зазначив представник позивачки, що порушена по факту кримінальна справа та, що існують численні позови в судах як позивачки так і інших осіб щодо забудови у с. Петропавліська Борщагівка, не може бути доказом порушення прав саме позивачки, оскільки сам факт порушення кримінальної справи по факту без постановлення відповідно рішення у кримінальній справі не можна вважати належним доказом , як не можна вважати належним доказом численні звернення громадян до судів з позовами щодо незаконного будівництва на території с. Петропавлівська Борщагівка.

Не надано позивачкою доказів, які б свідчили, що у зв'язку з прийняттям Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою рішення №91 від 05.05.2016 року, рішення №6 від 24.09.2015 року та рішення №73 від 19.12.2002 року призвели до вирубки лісу та забруднення навколишнього середовища чим порушено особисті права позивачки.

Доказів, які б свідчили про зазначені доводи, ні позивачка, ні її представники до суду не надали.

Судом першої інстанції не було у повному обсязі з'ясовано чи порушено права позивачки прийняттям Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою оскаржуваних рішень, а також не встановлено якими доказами позивачка чи її представники підтверджують викладені доводи.

Отже, оскільки позивачкою не надано до суду доказів того, що оскаржуваними рішеннями відповідача порушені її права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених ОСОБА_3 позовних вимог.

Що стосується суті заявлених позивачкою позовних вимог, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 34, п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Зазначеній нормі кореспондують положення ст. 12 Закону України "Про основи містобудування", якими встановлено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Приписами ч. 3 ст. 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції: забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планіровки і забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів; тощо (ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно ст. 1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЛК України, у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і захисту лісів (п. 3 ч. 1 ст. 33 ЛК України).

Статтею 55 ЗК України передбачено, що до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісового фонду не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів.

Із оскаржуваного рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 19.12.2002 року вбачається, що земельні ділянки не за цільовим призначенням не використовуються.

Згідно листа Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства від 13.10.2016 року №04-32/2224 земельна ділянка на якій зростають деревні та чагарникові породи та розташована в межах с. Петропавлівська Борщагівка площею 37,2 га не входить до підпорядкованих підприємств, що належать до сфери діяльності управління.

Судова колегія приймає до уваги доводи представника апелянта про те, що відповідно до вищезазначеного листа земельна ділянка площею 378,2 га не входить до підпорядкованих підприємств, а отже в Управлінні лісового і мисливського господарства не може бути інформації щодо надання згоди на зміну цільового призначення та переведення лісів І категорії в категорію зелених насаджень.

Згідно ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшісню депутатів від загального складу ради.

Статтею 13 Земельного Кодексу визначений перелік повноважень сільських рад щодо земельних питань.

Виходячи з зазначеної норми Закону станом на 2002 рік сільська рада була уповноважена розпоряджатися землями в межах населенного пункту в с. Петропавлівська Борщагівка

Як встановлено судовою колегією цільове призначення земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1 - землі для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови під будівництво офісно-готельного розважального комплексу з об'єктами соціальної сфери та відпочинку (під об'єкти соціального призначення ЄВРО 2012).

Відповідно до рішення 7-ї сесії УІІ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 05.05.2016 року №91 змінено цільове призначення земельної ділянки на землі з будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Зазначена обставина свідчить про те, що фактично категорію земель до якої відноситься спірна земельна ділянка рішенням від 05.05.2016 року змінено не було, а мала місце зміна виду використання земельної ділянки.

За змістом ст.20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з використанням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Рішенням від 05.05.2016 року №91 у данному випадку було затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Не може судова колегія прийняти до уваги доводи позивачки про те, що оскільки на земельній ділянці знаходяться багаторічні зелені насадження, то така земельна ділянка відноситься до 2 зони обмежень округу санітарної охорони виходячи з вимог Закону України «Про курорти».

Згідно ст. 28 Закону України «Про курорти» округ санітарної охорони це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту.

Статтею 11 зазначеного Закону визначено, що рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають Верховна рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за відповідним подання державних адміністрацій.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до курортних, затвердженого постановою КМ України №1576 від 28 грудня 1996 року, с. Петропаавлівська Борщагівка не віднесено до курортів, а тому Закон України «Про курорти» до спірних правовідносин не може бути застосовано.

Розпорядження КМ України № 610-р від 10 квітня 2008 року «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» на яке посилається у позові позивач, також не стосується даного спору, оскільки станом на день ухвалення оскаржуваного рішення сільською радою від 19.12.2002 року не існувало. Крім того, зазначене рішення є чинним на даний час, а отже не визнавалось не чинним і не скасовувалося відповідно до вищезазначеного розпорядження Кабміну.

Судова колегія не приймає до уваги доводи представника позивача про те, що спірна ділянка входить до ділянки на місці якої повинна бути паркова зона, оскільки ніяких документально підтверджених доказів цього позивачкою не надано та не індивідуалізовано входження спірної земельної ділянки до паркової зони.

Статтею 57 ЛК України визначено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.

Згідно зі ст. 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Частиною 2 ст. 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Згідно ст. 4 ЛК України, усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду не належать усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів.

Відповідно до ст. 19 ЗК України, землі лісового фонду є однією із категорій на які поділяються землі України за основним цільовим призначенням.

Згідно п. а) ч. 2 ст. 55 ЗК України, до земель лісового фонду не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів.

Статтею 42 ЛК України визначено, що переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться за рішенням органів, які надають ці землі у користування відповідно до земельного законодавства. Переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Згідно листа Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 13.10.2016 р. № 04-32/2224, на зміну цільового призначення та переведення лісів 1 групи в категорію зелених насаджень, площею 37,2 га, які розташовані в межах с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району, згода не надавалася.

Статтею 57 ЗК України встановлено, що земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Враховуючи вищевикладені вище доводи, колегія суддів вважає, що під час прийняття оскаржуваних рішень Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада діяла у межах наданих їй повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства та у спосіб визначений законом.

Будь-яких порушень вимог чинного законодавства під час прийняття Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою оскаржуваних рішень в ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки не надано належної оцінки всім обставинам справи, не встановлено чи порушено права та охоронювані законом інтереси позивачки та не надано оцінки доказам, які б підтверджували дані обставини, а отже судове рішення не може вважатись законним та підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОІНБУД-2» та Петропавлівсько-Борщагівської сільської Києво-Святошинського району Київської області ради задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоінбуд-2» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Глущенко Я.Б.

Повний текст виготовлено: 31 січня 2018 року.