Ухвала суду № 71937788, 31.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 січня 2018 року Справа № 825/2263/17

Суддя-доповідач Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В. у м. Києві, перевіривши матеріали апеляційної скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом Об'єднаного управління Пенсійного фонду України до товариства з обмеженою відповідальністю «Вудстіл» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вудстіл» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким клопотання про звільнення від сплати судового збору задовольнити та відкрити провадження у справі.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: апелянтом не надано доказів сплати судового збору та/або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При цьому, у ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинною на момент виникнення в апелянта права на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі, встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Законі України «Про Державний бюджет на 2018 рік» станом на 01.01.2018 р. було встановлено розмір прожиткового мінімуму 1762,00 грн.

Отже, судовий збір за подання позивачем у цій справі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції складає 1762,00 грн.

Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було.

При цьому, разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Апелянтом до апеляційної скарги було додано довідку від 27.12.2017 р. № 33736/11, однак така довідка містить відомості лише щодо стягнутих з нього коштів, а не щодо фактичної відсутності в нього фінансової спроможності сплатити судовий збір. Крім того, вказані в ній відомості є актуальними на дату її видачі, тобто 27.12.2017 р., а не станом на час подання апеляційної скарги.

Отже, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, а тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України підлягає залишенню без руху і апелянту слід надати строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. за наступними реквізитами: п/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101, символ звітності - 206; призначення платежу - судовий збір, Київський апеляційний адміністративний суд, справа № 825/2263/17 або шляхом надання доказів, підтверджуючих наявність правових підстав для відстрочення/розстрочення апелянту сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Епель