Постанова № 71937769, 30.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1394/17 Прізвище судді першої інстанції: Житняк Л.О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державного реєстратора Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Бондаренко Вікторії Олександрівни на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Бондаренко Вікторії Олександрівни, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Бондаренко Вікторії Олександрівни, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просив:

- визнати протиправними дії Державного реєстратора Бондаренко Вікторії Олександрівни, якими без заяви позивача, тобто належної особи, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, 19.03.2017 року було зареєстровано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожному по 1/3 частині житлового будинку загальною площею 88,5 кв.м., житлова площа 49,1 кв.м., розташованого за адресою:АДРЕСА_1, та на 1/3 частини земельної ділянки на підставі державного акту, серія та номер: НОМЕР_2, виданого Данівською сільською радою 08.02.2002, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_1, 0,25 га;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28943909 від 25.03.2016 року розгляду НОМЕР_1, прийняте Державним реєстратором Бондаренко Вікторією Олександрівною, яким 19.03.2016 року було зареєстровано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожному по 1/3 частині житлового будинку загальною площею 88,5 кв.м., житлова площа 49,1 кв.м., розташованого за адресою:АДРЕСА_1, та на 1/3 частини земельної ділянки на підставі державного акту, серія та номер: НОМЕР_2, виданого Данівською сільською радою 08.02.2002, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_1, 0,25 га.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.1989 року виконавчим комітетом Козелецької районної ради народних депутатів було видано на ім'я ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 (а.с.153). 09.07.1992 року на її ім'я було видано технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_2 (а.с.154-156). Також, 04.03.1998 року на ім'я ОСОБА_6 було видано акт про закінчення будівництва і вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння та прийнято даний будинок по АДРЕСА_2 в експлуатацію (а.с.14).

Разом з тим, на підставі заяви ОСОБА_6, рішенням виконавчого комітету Данівської сільської ради народних депутатів від 02.07.1996 року № 20 було виділено в окреме домоволодіння житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та присвоєно номер АДРЕСА_1, а також закріплено земельну ділянку 0,23 га на сім'ю ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с.13).

Відповідно до облікової картки об'єкта погосподарського обліку, головою даного домогосподарства є ОСОБА_3, а членами домогосподарства є ОСОБА_9 (дружина), ОСОБА_5 (донька), ОСОБА_10 (донька), ОСОБА_11 (онук) (а.с.94-95).

19.03.2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Ніжинське міське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради Бондаренко В.О. із заявами про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.177-181).

До зазначених заяв державному реєстратору було також подано: державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 08.02.2002 року Данівською сільською радою на ім'я ОСОБА_3 (а.с.104-105); виписку із погосподарської книги від 09.03.2016 року № 95, видану Данівською сільською радою (а.с.97, станом на 10.10.2016 року вважається недійсною а.с.20); технічний паспорт на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, від 12.05.2015 року, виготовлено ФОП ОСОБА_12 (а.с.98 - 103); квитанція про сплату адміністративного збору (а.с.106).

25.03.2016 року, на підставі поданих документів, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Ніжинське міське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради Бондаренко В.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28943909, яким проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на зазначений житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1, по 1/3 частки кожному, яке є предметом даного спору (а.с.160).

Вважаючи рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно протиправним, а свої законні права порушеними, з метої їх захисту, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;

7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі.

Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Державний реєстратор має свою печатку, крім нотаріуса, який має печатку, визначену Законом України "Про нотаріат".

Згідно ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов'язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Частиною 1 ст. 24 Закону №1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до 1,2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 9 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно з п. 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Пунктом 43 зазначеного Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Як вбачається із матеріалів спрви, державному реєстратору разом з квитанцією про сплату адміністративного збору було подано державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 08.02.2002 року Данівською сільською радою виписаний на ім'я ОСОБА_3, виписку із погосподарської книги від 09.03.2016 року № 95, видану Данівською сільською радою та технічний паспорт на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, від 12.05.2015 року (виготовлено ФОП ОСОБА_12).

Із пояснень відповідача та наявної в матеріалах справи фотокопії заяви від 19.03.2016 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, яка сформована в електронному вигляді державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Ніжинське міське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради Бондаренко В.О. (а.с.177-181) слідує, що заявником виступала ОСОБА_4, а ОСОБА_5 та позивач були вказані як правонабувачі.

Проте, заява (бланк) не містить підпису ОСОБА_3 ні як заявника, ні як правонабувача. При цьому, позивач стверджує, що будь-яких заяв або ж письмової чи усної згоди про державну реєстрацію за ним речового права він не подавав.

Доводи апелянта про те, що для проведення державної реєстрації права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1, було подано всі необхідні документи, колегія суддів вважає безпідствними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції станом на момент звернення за державною реєстрацією та прийняття оскаржуваного рішення) заявник, яким є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Заявником є особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та які закінчені будівництвом до 05.08.1992 року.

Крім того, відповідно до п.14 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Отже, державна реєстрація права власності містить застереження відповідно до яких сам заявник, або особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської ради, повинен надати документи, що підтверджують факт набуття у нього права на нерухоме майно.

З копії облікової картки об'єкта погосподарського обліку на 2016-2017 роки Форма №1 (а.с.94-95) та державного акту на земельну ділянку вбачається, що саме ОСОБА_3 є головою домогосподарства та власником земельної ділянки, на якій розташоване домогосподарство, а тому, відповідно до вищевказаних положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" може виступати заявником.

Будь-яких документів, якими ОСОБА_3 надавав би повноваження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на проведення спірної реєстрації, ані державному реєстратору, ані суду не надано. Не надано також і документів, які б підтверджували виникнення у вказаних осіб речового права на об'єкт реєстрації, що повністю спростовує пояснення третьої особи щодо її права звернення для державної реєстрації права власності на житловий будинок.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами.

Частиною 4 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

У ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; після завершення строку, встановленого ч.3 ст.23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність особисто поданої письмової заяви за встановленою формою, у якій було б висловлене вільне волевиявлення позивача, як підстава для внесення запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також відсутність документів, які б уповноважували ОСОБА_4 або ОСОБА_5 на проведення спірної реєстрації, або документів, які б підтверджували виникнення у вказаних осіб речового права на об'єкт реєстрації.

Вказані обставини були достатньою підставою, яка б унеможливлювала проведення державної реєстрації будинку в силу положень п.3 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно якого, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа.

Таким чином, державному реєстратору були надані не всі, передбачені п.43 Порядку та п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", документи, відповідно відповідач не мав достатніх законних підстав для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно та повинен був відмовити у здійсненні реєстрації.

Отже, дійшов висновку, що дії Державного реєстратора Комунального підприємства "Ніжинське Міжміське бюро технічної інвентаризації" Бондаренко Вікторії Олександрівни щодо проведення реєстрації права власності житлового будинку, розташованого за адресою:АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є протиправними, а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2016 року № 28943909 належить скасувати як протиправне та задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2016 року № 28943909 на 1/3 частини земельної ділянки на підставі державного акту, серія та номер: НОМЕР_2, виданого Данівською сільською радою 08.02.2002, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_1, 0,25 га, то суд першої інстанції правильно відмовив у їх задоволенні, так як спірним рішенням право власності на земельну ділянку, на яку вказує позивач, державним реєстратором не реєструвалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов ОСОБА_3 до Державного реєстратора Комунального підприємства "Ніжинське Міжміське бюро технічної інвентаризації" Бондаренко Вікторії Олександрівни підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного реєстратора Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Бондаренко Вікторії Олександрівни залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 31 січня 2018 року.