Рішення № 71936251, 25.01.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7426/15-ц

Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Трегубенко Л. О. ,

при секретарі - Ковальчук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2015 р. позивач Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у позивача на пенсійному обліку перебуває та отримує пенсію за віком ОСОБА_2 .

14.06.20101 року ОСОБА_2 звернулася до УПФ України в Подільському районі м.Києва із заявою про проведення перерахунку пенсії по стажу і заробітній платі відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розпорядженням від 16.06.2010 року даний перерахунок було зроблено та при розрахунку застосовано показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік , відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530.

Не погоджуючись з даним перерахунком ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом.

Подільським районним судом м.Києва позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано УПФ в Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2009 календарний рік, починаючи з 14.06.2010 року.

ОСОБА_2 звернулася до УПФ та надала постанову Подільського районного суду м.Києва від 23.12.2010 року. Розпорядженням від 12.01.2011 року даний перерахунок проведений відповідно до рішення суду.

Не погоджуючись з даним рішенням суду УПФ України в Подільському районі м.Києва подало апеляційну скаргу.

Київським апеляційним адміністративним судом в порядку письмово провадження було розглянуто апеляційну скаргу УПФ та 19.07.2011 року винесено постанову, якою скасовано постанову Подільського районного суду м.Києва від 23.12.2010 року та винесено нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 щодо перерахунку пенсії відмовлено.

Розпорядженням УПФ від 24.03.2014 року пенсійну справу з 30.03.2014 року було приведено у відповідність до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду м.Києва.

У зв'язку з даними обставинами виникла переплата пенсії за період з 30.03.2014 року по 30.04.2014 року у розмірі 964 грн. 76 коп..

На даний час ОСОБА_2 не погасила суму переплати в добровільному порядку, а відтак позивач вимушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача переплату пенсії у розмірі 964 грн. 76 коп..

У судове засідання представник позивача та відповідачка не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи в їх відсутності.

Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва та отримує пенсію за віком.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 до УПФУ у Подільському районі м. Києва про визнання дій неправомірними було задоволено. Зобов'язано УПФУ здійснити з 14 червня 2010 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із застосуванням показників середньої заробітної плати за 2009 рік та виплатити недоплачені суми з урахуванням проведених виплат (а.с.7-8).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року було скасовано постанову Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.9-10).

Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України №374/7695 від 15.05.2003 року.

Разом з тим, відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно з п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Виходячи із аналізу ст. 1215 ЦК України, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч.1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

При зверненні до суду з позовом, позивач посилався на те, що переплата пенсії виникла у зв'язку з тим, що ним було нараховано пенсію за рішенням суду, яке було скасовано, а відповідач зобов'язана повернути надмірно сплачені кошти.

Крім того, пенсія ОСОБА_2 була виплачена не добровільно, а в порядку виконання судового рішення, оскільки постанова, якою було зобов'язано позивача здійснити перерахунок пенсії та її виплату, була скасована 19 липня 2011 року, однак позивач просив стягнути з відповідача переплату за період з 30.03.2014 року по 30.04.2014 року, тобто вже після скасування постанови.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що переплата виникла за недобросовісних дій відповідача або рахункової помилки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13, де Верховний Суд України зробив висновок, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини 1 ст. 1215 ЦК (зокрема, пенсія), за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Таким чином, сумлінність поведінки одержувача коштів ОСОБА_2 презумуються, та у зв'язку з тим, що позивачем не доведено, що перерахування пенсії сталося з вини відповідачки, а відтак існують правові підстави для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України; ст. 1215 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У позові Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. О. Трегубенко