Постанова № 71935795, 12.01.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17232/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді: Яровенко Н.О.

при секретарі: Грінкевич А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із даним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та просить зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації зробити перерахунок одноразової компенсації за шкоду заподіяну відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, встановлених ЗУ «Про державний бюджет на 2017 рік, виплатити різницю між перерахованою та виплаченої - 284 грн. 40 коп. посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 є учасником ЛНА на ЧАЕС 1-ї категорії, ветераном війни ІІ групи. Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому гарантовано державною одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ЛНА на ЧАЕС. Як зазначає позивач від до 21.04.2002 року він повинен був отримати одноразову компенсацію, а її отримав її тільки 01.11.2004 року - через два роки і 8 місяців, зменшену ніж сотню разів. Замість 45 мінімальних заробітних плат йому виплатити одноразову допомогу за шкоду заподіяну йому в розмірі 284 грн. 40 коп. Вказані дії відповідача вважає такими, що порушують його права, а тому просив суд зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації зробити перерахунок одноразової компенсації за шкоду заподіяну відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, встановлених ЗУ «Про державний бюджет на 2017 рік, виплатити різницю між перерахованою та виплаченої - 284 грн. 40 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився, надійшла заява в якій спросить суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи містяться письмові заперечення. (а.с. 16-18)

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р., інвалідом 2 групи, віднесеним до категорії 1 осіб копія посвідчення серія НОМЕР_2, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровського району в м. Києві. (а.с. 6-7)

Позивач має ІІ групу інвалідності безстроково, у зв'язку з роботами, пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зв'язку з чим отримує пільгову пенсію.

05 травня 2017 року позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації з проханням призначити компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю, особам які стали інвалідами внаслідок аварії на ЧАЕС, але отримав відмову. (а.с. 8 - копія листа)

Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 48 Закону № 796-XII(у редакції Закону від 06.06.1996 року), одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується у розмірі: інвалідам III групи - 45 мінімальних заробітних плат.

Частиною 3 статті 48 цього Закону передбачено, що виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати працездатності.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26 липня 1996 року №836 було установлено учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір одноразової компенсації, зокрема, інвалідам ІІ групи - 284,40 гривень, який не відповідав розміру, встановленому Законом №796-XII.

Підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VIтекст статті 48 Закону № 796-ХІІвикладено в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Однак, зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.

У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру одноразової компенсації позивачеві, застосуванню підлягають положення саме статті 48 Закону № 796-XII (у редакції Закону від 06.06.1996 року), а не положення постанови Кабінету Міністрів України, якими керувався відповідач, оскільки такі істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню з врахуванням шестимісячного строку звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів, оскільки поважність причин його пропуску позивачем не було суду доведено, тобто за період з 13.05.2017 року.

Керуючись ст. 46 Конституції України, ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.ст. 1-11, 72-77, 246, 295-297 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації щодо проведення перерахунку ОСОБА_1, щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 13.05.2017 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (КОД ЄДРПОУ 26064167, адреса: 02125, м. Київ, вул. Курнатовського, 7-А) здійснити перерахунок ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 02090, АДРЕСА_1) щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 45 мінімальних заробітних плат встановлених Законом України «Про державний бюджет на 2017 рік та виплатити різницю між перерахованою та виплаченою сумою - 284 грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.О. Яровенко