Постанова № 71934558, 04.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2017 року № 826/8059/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані»доОфісу великих платників податків ДФСпроскасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі - відповідач), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.05.2017 №0003001402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 14.09.2017, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податку на прибуток нерезидента є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечує, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи. Посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено неправильне нарахування позивачем податку на прибуток іноземних юридичних осіб з суми, що виплачена в якості процентів на користь нерезидента в іноземній валюті.

За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2017 відповідачем, на підставі акта перевірки №772/28-10-14-02/32759456 від 18.04.2017, прийнято наступне оскаржуване податкове повідомлення-рішення:

- 0003001402, яким позивачу за порушення п. 141.4.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання в загальному розмірі 20 679 615 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 19 113 970 грн. штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 565 645 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, стали наступні обставини.

Так, на переконання контролюючого органу, особа нерезидент, на користь якого позивачем перераховувався дохід в іноземній валюті з джерелом його походження в Україні - компанія «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED», фактично не є власником перерахованих позивачем коштів, а є лише посередником, внаслідок чого оподаткування ТОВ «Крона-Компані» таких коштів за ставкою 2% відповідно до п.1 ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр є неправомірним.

Позиція позивача, в свою чергу, зводиться до того, що контролюючим органом а ні під час проведення перевірки, а ні під час розгляду справи з посиланням на належні та допустимі докази не доведеного того, що компанія «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» не є власником перерахованих коштів у вигляді процентів за користування кредитом.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем і нерезидентом «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЄЖМЕНТ ЛІМІТЕД») (Кіпр) в перевіряємому періоді укладено угоди про позику № 30/01 від 30.01.2012р. та № 31/01 від 31.01.2012р., відповідно до умов яких Позивач є позичальником (боржником), а «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЄЖМЕНТ ЛІМІТЕД») - позикодавцем (кредитором).

За договором №30/01 від 30.01.2012р., позикодавець надає позичальнику позику на суму 20 000 000,00 дол. США.

Пунктом 6.1. Договору встановлена відсоткова ставка - 11% річних. Строк повернення позики до 30.12.2018 року встановлений згідно п.5.1. Договору.

У відповідності до вимог розділу 1 Положення про порядок отримання резидентів кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.2004р. № 270, зазначений Договір було зареєстровано Національним банком України та видано реєстраційне свідоцтво від 20.02.2012 № 8.

За договором №31/01 від 31.01.2012р., позикодавець надає позичальнику позику на суму 20 000 000,00 дол. США.

Пунктом 6.1. Договору встановлена відсоткова ставка 11% річних. Строк повернення позики до 30.12.2018 року встановлений згідно п.5.1. Договору.

Аналогічним чином, у відповідності до вимог розділу І Положення від 17.06.2004р. № 270, зазначений Договір було зареєстровано Національним банком України та видано реєстраційне свідоцтво від 20.02.2012 № 9.

В подальшому, відповідно до договору про внесення змін від 13.12.2013р. № 13/12-1, до договору позики від 31.01.2012р. № 31/01 внесено зміни та пункт 3.1 ст. 3 РОЗМІР ПОЗИКИ Договору позики викладено у наступній редакції: 3.1. Сума Позики за Даним Договором становить 21 500 100,00 дол. США.

На виконання вимог розділу І Положення від 17.06.2004р. № 270, зазначені зміни до договору було зареєстровано НБУ, про що повідомлено ТОВ «Крона-Компані» листом від 25.12.2013р. № 06-026/10734.

Банківські реквізити позикодавця: «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЄЖМЕНТ ЛІМІТЕД») (Кіпр), визначені Договорами:

«Банк Кіпру», м. Нікосія, Кіпр

SWIFT: BCYPCY2N

IBAN: CY17 0020 0155 0000 0040 6139 1206 Банк-кореспондент:

Дойче Банк Траст Компані Амерікас, Нью Йорк, США SWIFT-corr: BKTR US 33

Позивачем протягом 2015-2016 років перераховувалися грошові кошти нерезиденту - компанії «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД») (Кіпр), у якості процентів за користування позикою згідно Договорів.

ТОВ «Крона-Компані» на виконання умов Договору позики від 30.01.2012р. № 30/01 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016р. перерахувало нерезиденту «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД») проценти за кредит, що підтверджується платіжними дорученнями: від 20.07.2015р. на суму 300 000,00 дол. США (6 604 477,20 грн.); від 04.08.2015р. на суму 180 000,00 дол. США (3 909 147,12 грн.); від 06.10.2015р. на суму 80 000,00 дол. США (1 697 251,20 грн.); від 09.06.2016р. на суму 166 500,00 дол. США (4 153 196,15 грн.).

Крім того, ТОВ «Крона-Компані» на виконання умов Договору позики від 31.01.2012р. № 31/01 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 р. перерахувало нерезиденту «Spherus Management Limited» проценти за кредит, що підтверджується платіжними дорученнями: від 28.05.2015р. на суму 1 000 000,00 дол. США (21 041 285,00 грн.); від 11.06.2015р. на суму 1 203 000,00 дол. США (25 447 455,99 грн.); від 19.06.2015р. на суму 67 000,00 дол. США (1 429 053,32 грн.); від 08.07.2015р. на суму 1 000 000,00 дол. США (21 700 382,00 грн.); від 03.08.2015р. на суму 140 000,00 дол. США (2 957 733,24 грн.); від 06.10.2015р. на суму 570 000,00 дол. США (12 092 914,80 грн.); від 09.06.2016р. на суму 1 135 200,00 дол. США (28 316 566,16 грн.); від 01.08.2016р. на суму 530 000,00 дол. США (13 147 468,32 грн.); від 20.10.2016р. на суму 62 000,00 дол. США (1 592 980,82 грн.);

З виплачених доходів позивачем обраховано податок згідно міжнародного договору за ставкою 2%.

Проте, як вже зазначалось, контролюючий орган не погодився з правомірністю обрахунку позивачем податку за ставкою 2% з огляду на те, що нерезидент - «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» фактично не є власником отриманих від позивача коштів.

В контексті зазначеного Судом встановлено наступне.

Згідно довідок стосовно податкового статусу нерезидента «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД»), Кіпр («свідоцтво про статус податкового резидента») від 30.03.2015р. та від 01.03.2016р., виданих Міністерством фінансів, Департаментом внутрішнього оподаткування в м. Нікосія, Респупліка Кіпр, апостильовано Службою оподаткування прибутків від 02.04.2015р. №68793/15 та від 02.04.2016р. №58758/16 встановлено, що «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД»), Кіпр зареєстрована в Республіці Кіпр і є компанією-резидентом Кіпру.

Судом досліджено також наданий Відповідачем лист від 11.02.2016р., направлений відділом з міжнародних податкових справ Податкового Департаменту Міністерства фінансів Республіки Кіпр на запит Головного Управління ДФС у м. Києві від 16.07.2015р. №6791/8/26-15-22-05-11 щодо отримання податкової інформації стосовно взаємовідносин ТОВ «Крона-Компані» з нерезидентом «Spherus Management Limited».

У вказаному листі зазначено наступне.

За твердженнями автора листа, діяльністю компанії «Spherus Management Limited» є надання агентського обслуговування, а точніше, здійснення кількох видів діяльності, у тому числі надання позик від імені інших сторін за певну винагороду. Компанією «Spherus Management Limited» укладено контракти 30.12.2011р. №30/12, 29.12.2011р. №29/12, 17.09.2009р. №17/09-1, від 13.04.2009р. №13/04-1 лише за її можливості виступати в якості агента за спеціальний збір. Компанія «Spherus Management Limited» підписала контракти, але лише в якості агента свого замовника. Компанія «Spherus Management Limited» не відобразила транзакції, пов'язані з вищезгаданими контрактами у своїй звітності, оскільки вона діяла в якості агента свого замовника. Хоча вона має зобов'язання реєструвати трансакції стосовно доходу в якості комісійної винагороди відповідним агентам. Компанія «Spherus Management Limited» виступає в ролі агента (посередника), який отримує кошти зі свого банківського рахунку від свого замовника, а потім має зобов'язання щодо їх передачі позичальнику. Компанія «Spherus Management Limited» діє в якості посередника щодо отриманих відсотків. Єдиним джерелом її доходів була винагорода за виступ від імені замовника. Замовниками компанії завжди були особи - нерезиденти

Виключно вказаним листом від 11.02.2016р. Відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову, оскільки, на його переконання, «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД») не є бенефіціарним власником доходу у вигляді відсотків за позикою, а отже, до такого доходу не може бути застосовані положення ст. 11 Конвенції у вигляді ставки податку на доходи нерезидента у розмірі 2%.

Суд відхиляє зазначені доводи контролюючого органу як належні докази того, що нерезидент не є фактичним власником коштів.

Так, відповідно до ст.24 Конвенції, компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств, що стосуються податків будь-якого виду та визначення, що стягуються від імені Договірних Держав або їхніх адміністративно-територіальних одиниць чи місцевих органів влади настільки, наскільки оподаткування не суперечить цій Конвенції. Згідно абз «І» ч.1 ст.3 Конвенції, термін «компетентний орган» означає, у випадку України - Міністерство фінансів України або його повноважного представника, та у випадку Кіпру - Міністра фінансів або його повноважного представника;

Лист від 11.02.2016 року адресований «ОСОБА_4, директору департаменту міжнародних зав'язків ДФС України» - особі, що направила запит від 04.11.2015р.

Лист підписано «ОСОБА_5 (ОСОБА_5), відділ міжнародного оподаткування».

Втім, Суду не надано доказів щодо повноважень вказаних осіб діяти від імені компетентних органів у розумінні ст.3 та 24 Конвенції.

Окрім зазначеного, у відповідності до ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Згідно Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року, до якої приєдналися як Україна, так і Республіка Кіпр, процедура легалізації документів замінена процедурою проставлення апостилю (ст.3-5 Конвенції). Апостиль виступає засобом посвідчення дійсності підпису та\або печатки, що проставлені на документі.

У той же час, лист від 11.02.2016р. не містить апостилю, обов'язкового для визнання в Україні документу, що походить з Республіки Кіпр.

Лист від 11.02.2016 року направлений на підставі запиту Головного Управління ДФС у м. Києві від 16.07.2015р. №6791/8/26-15-22-05-11 щодо отримання податкової інформації стосовно взаємовідносин ТОВ «Крона-Компані» з нерезидентом «Spherus Management Limited».

До того ж, у листі подані дані щодо взаємовідносин «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД») з підприємством «КроМа-Компані» (Kroma-Company). При цьому індивідуальний податковий номер підприємства не зазначений, а отже, у зв'язку із наведеним, суд приходить до висновку про не тотожність підприємства, щодо якого подавався запит (ТОВ «Крона-Компані») та підприємства, зазначеного у листі (ТОВ «Крома-Компані»).

У листі від 11.02.2016 року не зазначено, на підставі яких відомостей зроблено висновок про те, що «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД») виступає у відносинах з іншими особами виключно як агент. Зокрема, не наведено посилань на агентські угоди, що уповноважують «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД») діяти у якості агента або представника інших осіб, не зазначено осіб (замовників, довірителів, принципалів), від імені яких виступає «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД»). Відповідачем також не надано суду докази того, що «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД») здійснював операції з перерахування сум доходу, отриманого ним від ТОВ «Крона-Компані» на користь третіх осіб.

Оскільки лист датований 11.02.2016 року, наведені у ньому відомості не можуть бути підставою для узагальнених висновків про проведення господарських операцій між «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД») та його контрагентами у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2016 року.

Разом з цим, письмовими доказами, що наявні в матеріалах справи спростовуються відомості, наведені у листі від 11.02.2016 року, адже згідно п.1.1. Договору, «Сферус Менеджмент Лімітед» було визначене як позикодавець. Даний Договір не містить посилань на те, що SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД») у відносинах з ТОВ «Крона-Компані» виступало від імені іншої особи. Зокрема, пунктом 1.4. Договору визначено, що проценти - винагорода Позикодавця за користування Позичальником Позикою, розмір якої визначається нижче у даному Договорі. Згідно п.6.1-6.2. Договору, за користування Позикою Позичальник сплачує Позикодавцю Проценти у порядку та на умовах, визначених Даним Договором. У відповідності до п.2.1 Договору, відповідно до даного Договору Позикодавець надає Позичальнику процентну цільову Позику у розмірі, визначеному п.3.1 Договору, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю всю суму Позики та сплатити Проценти за користування нею у строки та у розмірах, визначених Даним Договором.

Отже, Договорами встановлено, що отримувачем доходу у вигляді відсотків за позикою виступає SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД»), і такий дохід перераховується і належить безпосередньо нерезиденту. Зазначений Договір по своїй суті не є посередницьким договором, він не є договором комісії, доручення, агентським договором, тощо. За його умовами відсотки сплачуються кредитору, тобто компанії SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД»), а тому Суд приходить до висновку про наявність у позивача правових підстав для застосування ст. 103 Податкового кодексу України та Конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

Дана обставина також підтверджена самим нерезидентом у листі від 02.03.2017р., який був направлений Позивачу «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД»).

Вказаним листом підтверджується, що компанія «СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» [SPHERUS MANAGEMENT LIMITED] на підставі п.1.4., 2.1., 6.1- 6.4.,7.5.,8.4.4.,13.1. Договорів самостійно перераховувала суми позик ТОВ «Крона-Компані», а також отримувала від ТОВ «Крона-Компані» грошові кошти в якості відсотків за користування позикою та самостійно розпоряджалася такими коштами.

Компанія «СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» [SPHERUS MANAGEMENT LIMITED] є податковим резидентом Республіки Кіпр і веде свою діяльність на підставі законодавства Республіки Кіпр. Податковими органами Республіки Кіпр Договір не оскаржувався і не ставав причиною застосування санкцій за неналежну сплату податків, передбачених законодавством Республіки Кіпр.

Вказаний лист засвідчено апостилем від 06.03.2017 № 49607/17 за підписом постійного секретаря міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр В. Іонанну. Лист перекладено на українську мову із засвідченням підпису перекладача нотаріусом.

Відповідач не заперечує також і того, що суми позик у загальному розмірі 41 500 100 доларів США при укладенні Договорів були перераховані нерезидентом з власного рахунку, а також того, що перерахування доходу від відсотків за позикою провадилося ТОВ «Крона-Компані» на рахунки, що належать «СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» [SPHERUS MANAGEMENT LIMITED].

Отже, доводи контролюючого органу про здійснення «СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» [SPHERUS MANAGEMENT LIMITED] транзиту доходів, документально не підтверджені.

Стосовно статусу нерезидента «СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» [SPHERUS MANAGEMENT LIMITED] суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до п. 103.3 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

В ухвалі Вищого адміністративного суду К/800/52155/13 від 24.03.2014 р. встановлено, що поняття «фактичний отримувач доходу» не має тлумачитися в вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як «уникнення від сплати податків» і з урахуванням таких основних принципів, як то «запобігання зловживання положеннями договору».

Для визнання особи в якості фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і як слідує з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає недоведеними твердження Відповідача про те, що нерезидент «СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» [SPHERUS MANAGEMENT LIMITED] не є фактичним бенефіціарним власником доходу, виплаченого ТОВ «Крона-Компані».

При цьому, Суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яка висловлена в пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Відтак, наведені Відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують правомірність виплати доходу нерезиденту, який є кінцевим бенефіціаром, за ставкою оподаткування, визначеною ст.11 Конвенції, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідачем не надано доказів того, що компанія «СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» [SPHERUS MANAGEMENT LIMITED] не мала повноважень визначати подальшу економічну долю доходу, зокрема, виступаючи як представник або агент іншої особи. У той же час, доказами у справі доведено факт перерахування доходу від відсотків за позикою на рахунок «СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» [SPHERUS MANAGEMENT LIMITED].

Отже, Відповідач який у відповідності до законодавства є суб'єктом владних повноважень, не спростував того, що «СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» [SPHERUS MANAGEMENT LIMITED] є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу.

Відповідно до п. 160.1 ст. 160 ПК України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 160 ПК України.

У п. 160.2 ст. 160 ПК України визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно із п. 103.2 ст. 103 ПК України закріплено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Пунктом 103.4 ст.103 ПК України передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі-довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті ПК України доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10. ст. 103 ПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Пунктом 3.2 статті 3 ПК України встановлено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 11 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (ратифікована Україною 04.07.2013р.) якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що проценти за користування позикою були перераховані на рахунок нерезидента - «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД»), Кіпр.

Отже, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу є нерезидент - компанія «SPHERUS MANAGEMENT LIMITED» («СФЕРУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД»), Кіпр, яка зареєстрована в Республіці Кіпр, і яка є компанією-резидентом Кіпру, а тому відповідно до Конвенції, доходи нерезидента підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 2%.

Зважаючи на викладене, судом встановлено відсутність правових підстав для нарахування сум грошових зобов'язань, в тому числі і штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням №0003001402 від 15.05.2017р.

З огляду на долучені до матеріалів справи докази, в судовому засіданні не були підтверджені порушення ТОВ «Крона-Компані», описані у акті перевірки від 18.04.2017р. № 772/28-10-14-02/32759456, що виключає нарахування сум грошових зобов'язань, в тому числі і штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 72, 94 та 158-163, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення за формою «Д» №0003001402 від 12.05.2017р., складене Офісом великих платників податків ДФС.

3. Стягнути судові витрати в сумі 310 194 (триста десять тисяч сто дев'яносто чотири) грн 22 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» (код ЄДРПОУ 32759456) шляхом їх безспірного списання з рахунків Офісу великих платників податків ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович