Постанова № 71934514, 06.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2017 року № 826/10640/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О., суддів Аблова Є.В., Смолія І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особиДержавної аудиторської служби України Південний офіс Державної аудиторської служби України Публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод»прозобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі також - позивач або ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі також - відповідач або Держаудитслужба), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Південний офіс Держаудитслужби, Публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод», в якому просить суд зобов'язати Державну аудиторську службу України провести повторну ревізію фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 у частині укладення та виконання господарських договорів Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» з компанією Newscope Estates Limited відносно наступних висновків:

1.1. Відносно Контракту від 13.07.2015 № 4А-NSC-2015: «Слід зазначити, що собівартість реалізації продукції відвантаженої за контрактом становить 119 786 700 грн., тоді як в ПАТ «ОПЗ» отримано 5 430 000,00 дол. США, тобто 119 544 566,8 грн. за курсом валют на відповідну дату відвантаження»;

1.2. Відносно Контракту від 13.07.2015 № 4К-NSC-2015: «Слід зазначити, що від виконання контракту заводом отримано коштів у загальній сумі 266 114 247,65 грн., (за валютним курсом станом на момент відвантажень), тоді як собівартість реалізації продукції відвантаженої відповідно до контракту становить 266 501 923,02 грн.»;

1.3. Відносно Контракту від 11.09.2015 № 6К-NSC-2015: «Слід зазначити, що собівартість реалізації продукції за контрактом становить 230 530 469,46 грн., тоді як отримано коштів від реалізації у загальній сумі 10 087 054,88 дол. США тобто 218 867 420,67 грн. за валютним курсом станом на дати відвантаження»;

1.4. Відносно Контракту від 29.09.2015 № 7К-NSC-2015: «Слід зазначити, що собівартість реалізації продукції відвантаженої за контрактом становить 167 326 331,96 грн., тоді як отримано коштів сумі 7 282 862,4 дол. США, тобто 167 186 934,52 грн. за валютним курсом станом на дати відвантаження».

Позовні вимоги вмотивовані тим, що невірні висновки акту Державної фінансової інспекції України, правонаступником якої є Держаудитслужба, №05-21/11 від 16.02.2016 щодо продажу товару Публічним акціонерним товариством «Одеський припортовий завод» (далі також - ПАТ «ОПЗ») компанії NEWSCOPE ESTATES LIMITED за цінами, нижчими ніж собівартість цього товару, стосуються прав та інтересів ОСОБА_1 як члена правління ПАТ «ОПЗ» у період з 08.05.2015 по 03.03.2016, у зв'язку з чим вона має право на спростування відповідних невірних висновків шляхом проведення повторної ревізії за цей період.

Відповідач проти позову заперечив, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши у порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, ОСОБА_1 у період з 08.05.2015 по 03.03.2016 була членом правління ПАТ «ОПЗ».

Відповідно до п.2.20 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції на ІV квартал 2015 року, на підставі направлень від 03.12.2015 року №№ 1687, 1688, 1689, 1690, 1691, 1692, 1693, 1694, 1695, виданих Головою Держфінінспекції ОСОБА_3 та від 13.01.2016 №№ 45, 46, виданих Першим заступником Голови Держфінінспекції ОСОБА_4, з 07.12.2015 по 09.02.2016 Держфінінспекцію було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «ОПЗ» за період з 01.01.2014 по 30.11.2015, результати якої оформлені Актом Держфінінспекції № 05-21/11 від 16.02.2016, яким, зокрема, зафіксовані висновки щодо перевищення собівартості виробленої продукції ПАТ «ОПЗ» над ціною реалізації компанії Newscope Estates Limited за контрактами від 13.07.2015 № 4А-NSC-2015, від 13.07.2015 № 4К-NSC-2015, від 11.09.2015 № 6К-NSC-2015, від 29.09.2015 № 7К-NSC-2015.

Не погоджуючись з висновками ревізії, ОСОБА_1 звернулась до Держаудитслужби, Південного офісу Держаудитслужби зі заявою від 12.08.2017 № 33/781 про проведення повторної ревізії фінансово-господарської діяльності та перегляду висновків акту, на що отримала лист Держаудитслужби від 21.08.2017 № 05-16/634 про те, що на час звернення позивача, орган державного фінансового контролю не мав правових підстав для скасування висновків, зазначених в акті ревізії, а також проведення повторної ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «ОПЗ».

Вважаючи висновки щодо перевищення собівартості виробленої продукції ПАТ «ОПЗ» над ціною реалізації компанії Newscope Estates Limited помилковими, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі також - Закон).

Відповідно до частини першої та другої статті 13 Закону, дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Орган державного фінансового контролю забезпечує розгляд скарг на дії або бездіяльність своїх посадових осіб в адміністративному порядку не пізніш як у місячний строк з моменту їх надходження.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №519-р, виконання функцій Державної фінансової інспекції України покладено на Державну аудиторську службу України, отже Держаудитслужба є правонаступником Держфінінспекції.

Як встановлено з матеріалів справи та вже зазначалося судом, за результатами контрольного заходу Держфінінспекцією складено акт ревізії від 16.02.2016 № 05-21/11, який посадовими особами ПАТ «ОПЗ» підписано із запереченнями, на які Держфінінспекцією надано висновки. При цьому, у запереченнях ПАТ «ОПЗ» не надано зауважень щодо висновків, відносно яких позивач просить провести повторну ревізію фінансово-господарської діяльності.

Разом з тим, ПАТ «ОПЗ» 22.06.2017 було надано Держаудитслужбі повторні заперечення (вих. №1769) на акт перевірки №05-21/11 від 16.02.2016, відповідно до яких ПАТ «ОПЗ» просило переглянути висновки Держфінінспекції, зазначені в Акті ревізії фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 від 16.02.2016 № 05- 21/11:

- відносно Контракту від 13.07.2015 № 4А-NSC-2015: «Слід зазначити, що собівартість реалізації продукції відвантаженої за контрактом становить 119 786 700 грн., тоді як в ПАТ «ОПЗ» отримано 5 430 000,00 дол. США, тобто 119 544 566,8 грн. за курсом валют на відповідну дату відвантаження»;

- відносно Контракту від 13.07.2015 № 4К-NSC-2015: «Слід зазначити, що від виконання контракту заводом отримано коштів у загальній сумі 266 114 247,65 грн., (за валютним курсом станом на момент відвантажень), тоді як собівартість реалізації продукції відвантаженої відповідно до контракту становить 266 501 923,02 грн.»

- відносно Контракту від 11.09.2015 № 6К-NSC-2015: «Слід зазначити, що собівартість реалізації продукції за контрактом становить 230 530 469,46 грн., тоді як отримано коштів від реалізації у загальній сумі 10 087 054,88 дол. США тобто 218 867 420,67 грн. за валютним курсом станом на дати відвантаження»;

- відносно Контракту від 29.09.2015 № 7К-NSC-2015: «Слід зазначити, що собівартість реалізації продукції відвантаженої за контрактом становить 167 326 331,96 грн., тоді як отримано коштів сумі 7 282 862,4 дол. США, тобто 167 186 934,52 грн. за валютним курсом станом на дати відвантаження».

У відповідь на заперечення ПАТ «ОПЗ» від 22.06.2017 №1769 Держаудитслужба надала відповідь від 23.06.2017 №05-14/477 у якій зазначила, що Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі також - Порядок), не передбачено повторний розгляд заперечень (зауважень) посадових осіб об'єкта контролю.

Суд критично ставиться до такого твердження Держаудитслужби зважаючи на наступне.

Відповідно до пункт у 1 Порядку, він визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 3 Порядку, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

За приписами пункту 42 Порядку, у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган державного фінансового контролю має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник органу державного фінансового контролю.

За приписами пункту 43 Порядку, орган державного фінансового контролю аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі також - Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності.

Підпунктом 1 пункту 11 Положення Голова Держаудитслужби очолює Держаудитслужбу, здійснює керівництво її діяльністю, представляє Держаудитслужбу у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні та за її межами.

Таким чином, Порядок не виключає можливості подання заперечень на акт ревізії після встановленого строку його оскарження, чим і скористалось ПАТ «ОПЗ», подавши заперечення від 22.06.2017 № 1769. При цьому, такі заперечення були підписані ОСОБА_5 - в.о. Голови Правління - директора ПАТ «ОПЗ» після того, як його було призначено на посаду та після його ознайомлення зі всіма документами, пов'язаними з діяльності ПАТ «ОПЗ», що додатково свідчить про поважність причин пропуску строку для подання заперечень на акт перевірки від 23.06.2017 №05-14/477.

З огляду на зазначене, наданий ПАТ «ОПЗ» Держаудитслужбою лист від 23.06.2017 №05-14/477 є висновком на зауваження (заперечення) до акта ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «ОПЗ» за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 від 16.02.2016 №05-21/11 та є невід'ємною частиною цього акта згідно з пунктом 3 Порядку.

При цьому, проаналізувавши зміст заперечення ПАТ «ОПЗ» від 22.06.2017 на акт ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «ОПЗ» за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 від 16.02.2016 №05-21/11, суд дійшов висновку, що Голова Держаудитслужби діяла правомірно та в межах наданих повноважень прийняла висновок на зауваження (заперечення) від 23.06.2017 №05-14/477.

Таким чином, Голова Державної аудиторської служби України, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, дотримуючись принципів верховенства права, законності, відкритості та прозорості, відповідальності, враховуючи поважність причини пропуску строку для подання заперечень на акт перевірки, прийняла висновок на зауваження (заперечення) від 23.06.2017 №05-14/477.

У зазначеному висновку на зауваження (заперечення) від 23.06.2017 №05-14/477 вказано, що в акті ревізії ПАТ «ОПЗ» від 16.02.2016 №05-21/11 відсутні висновки щодо реалізації ПАТ «ОПЗ» продукції фірмі Newscope Estates Limited за цінами нижче ніж собівартість виробництва, а також наявність порушень вимог законодавства з цього питання. За результатами діяльності ПАТ «ОПЗ» за 9 місяців 2015 року отримано чистий прибуток на суму 205,3 млн гривень. Чинним у періоді, що ревізувався, законодавством не було встановлено обмежень щодо реалізації продукції виробництва ПАТ «ОПЗ» не нижче собівартості, ціни реалізації продукції не підлягали державному регулюванню, а тому під час ревізії не перевірялось питання дотримання законодавства під час продажу аміаку та карбаміду фірмі Newscope Estates Limited за цінами вищими чи нижчими за собівартість їх виробництва. Також, зроблено висновок, загалом доходи від реалізації готової продукції та від операційної курсової різниці за контрактами від 13.07.2015 № 4А-NSC-2015, від 13.07.2015 № 4К-NSC-2015, від 11.09.2015 № 6К-NSC-2015, від 29.09.2015 № 7К-NSC-2015 перевищують собівартість реалізованої продукції.

Таким чином, ПАТ «ОПЗ» було двічі надано заперечення на акт ревізії від 16.02.2016 № 05-21/11, в результаті яких було отримано висновок, про те що доходи від реалізації готової продукції та від операційної курсової різниці за контрактами від 13.07.2015 № 4А-NSC-2015, від 13.07.2015 № 4К-NSC-2015, від 11.09.2015 № 6К-NSC-2015, від 29.09.2015 № 7К-NSC-2015 перевищують собівартість реалізованої продукції. Тобто, права та інтереси ОСОБА_1 не є порушеними з підстав, зазначених у адміністративному позові.

Разом з тим, суд зазначає, що безпосередньою підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом стала, на її думку, безпідставна відмова Держаудитслужби у проведенні повторної ревізії, що не відповідає дійсності з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державного фінансового контролю під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;

- у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;

- у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, органів доходів і зборів, Національної поліції, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю;

- у разі, коли вищестоящий орган державного фінансового контролю в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державного фінансового контролю, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державного фінансового контролю лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державного фінансового контролю, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.

Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державного фінансового контролю за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що в заяві ОСОБА_1 від 12 серпня 2017 року № 33/781 не наведено жодної з перелічених обставин (підстав) для проведення ревізії. Водночас, Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» взагалі не встановлена можливість проведення «повторної» ревізії.

Як вже зазначалося судом, стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. При цьому, «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний буть утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; «у межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами; «у спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Отже, Держаудитслужбою правомірно відмовлено ОСОБА_1 у задоволені заяви про проведення повторної ревізії, адже відсутні законодавчо визначені підстави для проведення такої ревізії в ПАТ «ОПЗ».

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується, зокрема, принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належним чином виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя П.О. Григорович

Судді Є.В. Аблов

І.В. Смолій