Постанова № 71934452, 21.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2017 року 10:09 год. № 826/4536/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Державної міграційної служби України в місті Києві прозобов'язання вчинити певні дії

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_2;

представника відповідача - Молодницька І.П.

Керуючись статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач або ОСОБА_1) з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (далі також - відповідач або Управління), в якому просив суд визнати дію відповідача по відмові у реєстрації його місця проживання протиправною.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та протиправним вимаганням від позивача документів, які вказаний Закон вимагати забороняє, порушено законне право позивача на реєстрацію місця його постійного проживання.

Відповідач проти позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі вважаючи, що Печерський РВ ГУДМС правомірно прийняв рішення про повернення документів позивачу, оскільки до пакету документів ним була додана неналежним чином оформлена копія витягу з протоколу засідання наглядової ради Печерського району від 28.05.2015 про рекомендацію реєстрації позивача та його родини за відповідною адресою. Також зауважив, що з квітня 2016 року повноваження з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи делеговані органам місцевого самоврядування.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався через ЦНАП апарату Печерської районної в м. Києві Державної адміністрації до начальника Печерського РВ ГУ ДМС України в м. Києві із заявою, у тому числі від 07.08.2015, про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, подавши разом із заявою: паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий Печерським РУ ГУ МВС України у м. Києві 24.03.2010; ордер № 413 від 03.04.2000; витяг з протоколу № 10 від 25.03.2011; лист № 18-484/4з від 31.12.2014, акт б/н від 24.12.2014, довідку від 17.09.2017 № 06.06/4554; витяг з протоколу засідання Наглядової ради Печерського району № 5 від 28.05.2015, яким рекомендована реєстрація ОСОБА_2 та його родини, у тому числі позивача, за відповідною адресою; Ф-3 № 3109 від 03.08.2015, якою підтверджено проживання позивача за відповідною адресою без реєстрації; акт обстеження приміщення від 27.07.2015; рішення Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2012 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16.10.2012 у справі № 22-ц/2690/9011/2012; згоду власника/співвласника житла - батька, ОСОБА_2 на реєстрацію місця проживання. За результатом розгляду вказаної заяви, позивачу було відмовлено у реєстрації місця проживання у зв'язку з тим, що витяг з протоколу засідання Наглядової ради Печерського району від 28.05.2015 року не був належним чином завірений органом, який його видав.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся із заявою від 16.12.2015 до начальника Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві з проханням перевірити правомірність відмови у реєстрації його місця проживання за відповідною адресою та зобов'язати Печерське РВ ГУ ДМС України в м. Києві виконати вимоги статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» щодо реєстрації місця проживання за вказаною адресою, додавши до заяви у копіях: ордер № 413 від 03.04.2000; рішення Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2012 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16.10.2012 у справі № 22-ц/2690/9011/2012; витяг з протоколу № 5 від 28.05.2015; лист Печерської РДА № 105-105/ОП/М-895-1811 від 01.12.2014; довідку Ф-3 № 3109 від 03.08.2015.

За результатом розгляду зазначеного звернення позивача, відповідачем була надана відповідь від 24.12.2015 № 1-16/М-1570-15 про те, що з боку працівників Печерського підрозділу міграційної служби порушень не виявлено, оскільки дійсно при подачі позивачем заяви на реєстрацію місця проживання ним була подана не завірена в належний спосіб копія протоколу засідання Наглядової ради Печерського району від 28.05.2015 та без офіційного супровідного листа з Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, який видається до Витягу з протоколу.

Вважаючи такі дії відповідача по відмові у реєстрації місця проживання протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам та поясненням сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент виникнення, спірні правовідносини щодо реєстрації місця проживання, були врегульовані Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV (далі також - Закон) та Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.11.2012 № 1077 (далі також - Порядок). Разом з тим, органом реєстрації фізичних осіб була Державна міграційна служба України, яка здійснювала свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи.

Так, статтею 3 Закону визначені наступні терміни, зокрема: місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Відповідно до статті 6 Закону, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

За приписами пункту 1.2. Порядку, реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.

Відповідно до пункту 1.3. Порядку, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Згідно з пунктом 2.2. Порядку, для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру: письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5); документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру; право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року N 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за N 84/20397; проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку; заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Відповідно до пункту 2.5. Порядку забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Таким чином, Законом та Порядком був закріплений вичерпний перелік документів, необхідний для реєстрації місця проживання особи, а також була закріплена заборона вимагати для такої подання особою інших документів.

Судом встановлено, що позивачем для реєстрації місця його проживання подавалися всі, визначені Законом та Порядком необхідні документи для проведення відповідної дії, а також і додаткові документи, виключно за ініціативою позивача, які Законом та Порядком не передбачені.

Незважаючи на заборону, встановлену Законом та Порядком щодо вимоги подання особою інших документів, які ними не передбачені, нехтуючи фактом того, що позивачем подані усі необхідні документи, закріплені Законом та Порядком, уповноваженим органом реєстрації фізичних осіб було надано оцінку додатковим документам, які добровільно подані позивачем та відмовлено йому в реєстрації місця проживання виключно у зв'язку з їх неналежним оформленням. В той же час, претензій та зауважень до оформлення та повноти наданих позивачем документів, перелік яких закріплений Законом та Порядком як необхідний, уповноважений орган реєстрації фізичних осіб не наводив та на момент розгляду справи по суті про це не зазначав, підтверджуючи при цьому, що неналежним чином були оформлені лише додаткові документи.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що в уповноваженого органу реєстрації фізичних осіб були відсутні правові підстави для відмови позивачу у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 на підставі поданих ним документів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази та пояснення, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується, зокрема, принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належним чином не виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої, третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати відмову Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві у проведенні реєстрації місця проживання ОСОБА_1 протиправною.

3. Стягнути судові витрати в сумі 275,60 грн. на користь ОСОБА_1 шляхом їх безспірного списання з рахунків Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена в повному обсязі 24.11.2017.

Суддя П.О. Григорович