
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
29 січня 2018 р. № 814/2614/17 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, Миколаїв, 54056 доПриватного виконавця ОСОБА_2, вул. Садова, 1, оф. 307, Миколаїв, 54001 треті особи за участю: представника позивача: ОСОБА_3 представника відповідача: ОСОБА_2Публічне Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", вул. Ковпака, 29,Київ,03150 провизнання неправомірною і скасування постанови від 22.11.2017р. ВП 55229388,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до приватного виконавця ОСОБА_2 з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 22.11.17 про відкриття виконавчого провадження №55229388 за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення з ОСОБА_1 за виконавчим написом №17262 від 25.08.17.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що по-перше, виконавче провадження відкрито на підставі заяви неналежної особи, повноваження якої не підтверджені належними документами. Заяву про відкриття виконавчого провадження подав представник ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_4 на підставі довіреності №02-36/1867 від 06.07.16. Довіреність надрукована на бланку Uni Credit Bank, хоча видавником довіреності є інша юридична особа – ПАТ «Укрсоцбанк», про що свідчить подальший зміст довіреності і відтиск печатки, яким скріплюється підписи осіб, що видавали довіреність. Особи, що видавали довіреність – директор Центру операційної діяльності та банківський технологій, член Правління ОСОБА_5 та директор з ризиків Блоку управління ризиками, член Правління ОСОБА_6 зазначили, що діють на підставі Статуту. Копія Статуту на підтвердження повноважень вказаних осіб видавати довіреності від імені банківської установи, у виконавчому провадженні відсутня. Відповідно до ст.16 Закону України «Про виконавче провадження» представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюються їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому проваджені можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. За наявністю таких приписів у законі приватний виконавець мав пересвідчитися, який орган правління має право видавати довіреності, чи містить Статут вказівки на інших осіб, що вправі надавати певні повноваження. У матеріалах виконавчого провадження відсутній Статут банку, а у ЄДР, відсутні відомості щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 як осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи банку. По-друге, позивачка звернула увагу, на те, що у п.3 резолютивної частини постанови вказано: «стягнути з боржника виконавчій збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 191496,94 гривень», що також не відповідає вимогам Закону. Відповідно до ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» лише державні виконавці мають право приймати рішення про стягнення виконавчого збору, приватні виконавці такого права не мають. Крім того, відповідно до п.19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, якій затверджений постановою КМУ від 08.09.16 №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру одержує винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Тобто, суми винагороди приватного виконавця залежить від фактичного стягнутою суми, а не суми вказаної у виконавчому документі.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що подана представником стягувача довіреність не викликала у нього сумнівів. У відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону. Згідно з ч.3 ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору. Відповідно до ч.7 ст.31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець протягом трьох днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює розрахунок основної винагороди, ознайомлює з ним сторони виконавчого провадження. За поясненням відповідача п.3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження №55229388 від 22.11.17 можна вважати розрахунком винагороди приватного виконавця.
Третя особа ПАТ «Украсоцбанк» в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав, свою позицію з предмета позову не висловив.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 гектара, що знаходиться на території Коларівської сільської ради, Жовтневого району, Миколаївської області, кадастровий номер 4823381700:21:000:0529.
18.06.08 ОСОБА_1 передала зазначену земельну ділянку у іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором №640/595-К595 від 18.06.08.
25.08.17 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу вчинив виконавчий напис №17262 щодо звернення стягнення на зазначену земельну ділянку у зв’язку з невиконання боржником умов кредитного договору за період з 10.09.14 по 17.05.17: заборгованість за кредитом 739998 гривень; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 1174971,39 гривень, загальна сума заборгованості 1914969,39 гривень.
20.11.17 представник ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_4 подав заяву приватному виконавцю ОСОБА_2 про прийняття до виконання виконавчого документу, відкриття виконавчого провадження та застосування заходів примусового виконання рішення суду.
22.11.17 приватний виконавець ОСОБА_2 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №55229388. У п.3 зазначеної постанови зазначено, про стягнення з боржника виконавчого збору/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 191496,94 гривень.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.
Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
Відповідно до ст.246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
На сайті ПАТ «Укрсоцбанк» у вільному доступі розміщені Статут банку, відповідно до п.14.12 якого право видавати довіреності мають члени Правління банку.
Довіреність №02-36/1867 від 06.07.16. на уповноваження ОСОБА_4 підписана двома членами Правління, а за таких обставин є належною.
У будь-якому випадку, питання про відсутність повноважень на представництво має право ставити особа, в інтересах якої вчиняються дії представником без повноважень.
Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України, навіть у разі відсутності повноважень у представника, у разі наступного схвалення його дії, особою, яку він представляв без належних повноважень, всі вчиненні представником дії призводять до створення, зміни, припинення цивільних прав та обов'язків особи.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» упостанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.27 Закону виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем.
Таким чином, можливо погодитися з позивачкою про те, що у цьому випадку немає підстав для стягнення виконавчого збору.
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми.
Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
Приватний виконавець протягом трьох днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює розрахунок основної винагороди, ознайомлює з ним сторони виконавчого провадження, роз’яснює їм порядок сплати та стягнення основної винагороди приватного виконавця.
Відповідно до п.19 Порядку приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Таким чином, дійсно питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від суми фактичної стягнутої ним суми, а не від суми зазначеної у виконавчому документі.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір також стягується від суми фактичної стягнутої державним виконавцем суми.
Тобто, регулювання стягнення виконавчого збору та основаної винагороди приватного виконавця є однаковим (ч.3 ст.45 Закону).
Оскільки, відповідно ч.5 ст.26 Закону є вимога про зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору, то враховуючи вимоги ч.3 ст.45 Закону, приватний виконавець повинен був зазначити у постанові про відкриття виконавчого провадження суму основаної винагороди, яка може бути стягнуто з боржника.
При цьому, постанова про відкриття виконавчого провадження не є виконавчим документом про стягнення суми основної винагороди приватного виконавця.
Відповідно до п.5 ст.3 Закону таким виконавчим документом є постанова приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Питання про визначення суми основаної винагороди повинно бути вирішено приватним виконавцем в майбутньому, під час розподілу стягнутих з боржника грошових коштів відповідно до ст.45 Закону, окремою постановою, з урахуванням фактично стягнутого.
Хоча суд і вважає, що приватним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зайво зазначено про стягнення виконавчого збору, але це не впливає на правомірність винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження та є недостатньою підставою для скасування цієї постанови.
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивачку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Миколаїв,54056 НОМЕР_1) до Приватного виконавця ОСОБА_2 (вул. Садова, 1, оф. 307,Миколаїв,54001 НОМЕР_2) відмовити.
2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя В. В. Біоносенко
Повний текст рішення складено 31.01.18
Судове рішення № 71933698, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 29.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/2614/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: