Рішення № 71932964, 23.01.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Справа № 804/6806/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук – Борисенко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2017 ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить зобов’язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в розмірах не більше 2,0 гектара.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він як учасник антитерористичної операції (далі – АТО), відповідно до норм чинного українського законодавства, має право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Тому і звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в розмірі не більше 2,0 га, до якої додав всі необхідні документи на підтвердження законності своїх вимог. Однак, до моменту звернення до суду з позовом щодо захисту права на безоплатне отримання земельної ділянки як учасника АТО він не отримав від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області бажаного дозволу на розробку проекту землеустрою.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Від представника відповідача надійшли письмові заперечення, в яких останній у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В наданих запереченнях проти заявленої позовної заяви, зазначила про черговість безоплатної передачі земельних ділянок учасникам АТО. Тим більше, на думку відповідача, після звернення позивача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в розмірах не більше 2,0 га відповідач листами обґрунтовано відповів про відмову у наданні такого дозволу. Адже по-перше, земельні ділянки сількогосподарського призначення державної власності передаються у власність в межах норм безоплатної приватизації, тобто їх площа вираховується за певною формулою, передаються вони у певний період часу та інформація щодо тих земельних ділянок, які можуть бути передані, розміщується на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру. А по-друге, визначено паритет між площею земель, переданих у користування на відкритих аукціонах у попередньому періоді, та площею землі, що передається безоплатно, у співвідношенні 1:0,25. Тобто учасникам АТО у власність передаються зарезервовані землі. Про це зазначається в постанові Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 року “Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними”.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності чи протиправності відмови відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в розмірі не більше 2,0 га.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (за межами населеного пункту), яка знаходиться на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації. При цьому позивач є учасником АТО, що підтверджується копією відповідного посвідчення, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України, дата видачі – 04.05.2016. Тобто ОСОБА_1 як учасник АТО заявив відповідачу своє бажання отримати у власність самостійно визначену ним земельну ділянку.

Так, в матеріалах справи міститься надана позивачем копія довідки Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 24.04.2017 №1702 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем) станом на 01.01.2016 року, відповідно до якої вбачається, що серед земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або постійне користування громадянам чи юридичним особам) наявною є земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 2,0 га, 66л – чорноземи звичайні середньозмиті легкоглинисті, місце розташування – Дніпропетровська область, Криворізький район, Шевченківська сільська рада (за межами населеного пункту). Крім того, ним було надане викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) з визначенням межі заявленої земельної ділянки.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема, першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 898-р “Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції” визначено, що Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру і обласними та Київською міською державними адміністраціями за участю органів місцевого самоврядування визначаються протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім’ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру, обласними та Київською міською державними адміністраціями забезпечується розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок; розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім’ям загиблих учасників антитерористичної операції; надання в десятиденний строк після подання учасниками антитерористичної операції або членами сімей загиблих учасників антитерористичної операції заяв про надання їм земельних ділянок відповідної інформації Державній службі у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.

Враховуючи вищезазначені положення закону та розпорядження Кабінету Міністрів України, доводи відповідача, суд наголошує на тому, що відповідач не заперечує законне право позивача як учасника АТО на отримання земельної ділянки для індивідуального використання. Водночас у своєму листі-відповіді від 03.07.2017 №Ч-6083/0-3184/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області посилається на Стратегію раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, за якою встановлено паритет між площею земель, переданих у користування на відкритих аукціонах у попередньому періоді, та площею землі, що передається безоплатно, у співвідношенні 1:0,25. Тому повідомлено, що з метою повноцінного відновлення динаміки надання земельних ділянок у власність, зокрема учасникам АТО, відповідачем вживаються дієві заходи, направлені на посилення темпів продажу прав оренди на відкритих аукціонах.

Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Органом, уповноваженим державою здійснювати дані функції виступає Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин – Держгеокадастру України.

Відповідно до п. 4.13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідно до покладених на нього завдань, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах Дніпропетровської області.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлені підстави набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності. Так, за ч. 3 цієї статті, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом України, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно до п. б) ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Водночас існує певний порядок передачі у власність земельних ділянок в межах безоплатної приватизації. Відтак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 року “Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними” затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними (далі – Стратегія), якою визначено механізм передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення Держгеокадастром та його територіальними органами у власність в межах норм безоплатної приватизації.

У розділі Стратегії “Система організації процесу виконання Стратегії” визначено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за такою формулою: Sбп = Sаук x 0,25, де Sбп – площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області; Sаук – площа земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.

Тобто, законодавчо чітко визначено порядок передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах норм безоплатної приватизації, в тому числі і учасникам АТО, з приводу чого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області і були надані позивачу відповідні роз’яснення у відповідь на його звернення, зокрема суд бере до уваги посилання відповідача на те, що при розгляді ним наданих позивачем графічних матеріалів, які були наявні в наданому ним пакеті документів, встановлено, що земельна ділянка не зарезервована для учасників АТО.

При цьому суд бере до уваги те, що вирішення порушеного ОСОБА_1 питання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в розмірах не більше 2,0 га є внутрішньою компетенцією відповідача та належить до його дискреційних повноважень. Тим більше, що право позивача на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не було порушено, бо в ході судового розгляду справи було встановлено, що при зверненні до відповідача ОСОБА_1 не було враховано порядок надання такого дозволу, як і порядок безоплатної передачі йому земельної ділянки як учаснику АТО.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч.1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для зобов’язання Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в розмірах не більше 2,0 гектара, у зв’язку із чим у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 47, 72-77, 94, 193, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3