Ухвала суду № 71929443, 31.01.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/3033/17 Провадження № 11-кп/773/150/18 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О. К. Категорія:в порядку КПК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого – судді Борсука П.П.,

суддів – Денісова В.П., Гапончука В.В.,

з участю секретаря – Павловій Н.А.,

прокурора – Хомича С.С.,

особи, стосовно якої розглядається подання – ОСОБА_1,

законного представника – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3,

представника психіатричної лікарні – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 грудня 2017 року про задоволення заяви в.о. головного лікаря Волинської обласної психіатричної лікарні № 2 смт ОСОБА_3 про продовження примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2017 року на примусовому лікуванні у відділенні із посиленим наглядом Волинської обласної психіатричної лікарні № 2 смт ОСОБА_3 з 13 вересня 2017 року перебуває ОСОБА_1.

В.о. головного лікаря психіатричної лікарні звернулася до суду із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у відділенні із посиленим наглядом ОСОБА_1, у зв’язку із тим, що за час перебування на лікуванні стан хворого не покращився.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 грудня 2017 року вищевказану заяву задоволено та продовжено ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру із посиленим наглядом.

Не погоджуючись із рішенням суду, захисник оскаржує його з мотивів незаконності. Вказує на те, що у висновку комісії зазначено про позитивні зміни психстану його підзахисного. Посилається на необґрунтоване застосування до ОСОБА_1 найсуворішого виду нагляду. Зазначає, що судом не враховано укладення його підзахисним шлюбу, наявності на утриманні матері, яка перебуває у тяжкому фізичному стані та потребує сторонньої допомоги, а також двох неповнолітніх дітей, на яких він зобов’язаний виплачувати аліменти. Просить змінити рішення суду першої інстанції, задовольнити заяву в.о. головного лікаря психіатричної лікарні частково та продовжити ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру із загальним наглядом або скасувати рішення та відмовити у задоволенні вищевказаної заяви.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, особу, стосовно якої розглядається подання, її захисника, законного представника, які підтримали апеляцію у повному обсязі, прокурора та представника психіатричної лікарні, які її заперечили, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В силу ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 Кримінального кодексу України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

На думку апеляційного суду, вказаних вимог закону місцевим судом дотримано.

Як вбачається з висновку комісії лікарів-психіатрів психіатричного огляду особи № 94 від 21.11.2017 року, ОСОБА_1 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах посиленого нагляду.

Вказаний висновок зроблено експертами, піддавати його сумніву в апеляційного суду немає підстав.

Примусові заходи медичного характеру до ОСОБА_1 застосовані за рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 червня 2017 року.

Тому твердження захисника про необґрунтоване застосування до ОСОБА_1 такого примусового заходу медичного характеру, як госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом, є необґрунтованими.

Судом першої інстанції продовжено ОСОБА_1 застосування примусових заходів медичного характеру в умовах посиленого нагляду з урахуванням недостатніх позитивних змін у психстані та поведінці першого.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи, з яких захисник просить змінити рішення суду, а саме укладення його підзахисним шлюбу, наявність на утриманні останнього матері та двох неповнолітніх дітей, хоча і мають місце, але не є підставою для зміни ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру в умовах загального нагляду.

Нових доказів стороною захисту апеляційному суду надано не було.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для зміни рішення суду, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 509 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 грудня 2017 року про задоволення заяви в.о. головного лікаря Волинської обласної психіатричної лікарні № 2 смт ОСОБА_3 про продовження примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 – без змін.

Головуючий

Судді