Рішення № 71929151, 22.01.2018, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/3317/17

Провадження №2-а/157/3/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря Карпік Т.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

26 грудня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області про визнання дій відповідача щодо відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки протиправними та зобов’язання відповідача розглянути на пленарному засіданні сесії сільської ради клопотання позивача про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Позов обґрунтовано тим, що позивач подала до ОСОБА_5 сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області заяву про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,06 га, яка знаходиться в с. Раків-Ліс Камінь-Каширського району Волинської області. Рішенням сільської ради від 15 листопада 2017 року № 20/13 позивачу було відмовлено в наданні такого дозволу у зв’язку з відсутністю необхідної кількості голосів для задоволення такої заяви.

Вважає, що її звернення по суті не розглянуте, а прийняте рішення є незаконним, оскільки у відповідності до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підставою для відмови в такому клопотанні може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Посилаючись на те, що при поданні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вона дотрималась усіх вимог, встановлених чинним законодавством, проте відповідач безпідставно відмовив їй у наданні такого дозволу, позивач просить визнати такі дії ОСОБА_5 сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області протиправними, зобов’язати відповідача розглянути її клопотання на найближчій черговій сесії сільської ради та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, що зазначені в заяві. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що фактичним користувачем спірної земельної ділянки є він. Право на її користування перейшло до нього у спадок від першої дружини. Однак він не має можливості приватизувати цю земельну ділянку на себе, тому разом з теперішньою дружиною ОСОБА_4 вирішили приватизувати її на останню.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що вперше клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 подала в 2013 році. ОСОБА_5 сільська рада прийняла рішення, яким надала позивачу такий дозвіл. Проте позивач протягом строку дії рішення, а саме один рік, не скористалася можливістю виготовити технічну документацію на землю. Тому 01 вересня 2017 року позивач повторно звернулася до сільської ради за дозволом на виготовлення проекту землеустрою. Однак на сесії сільської ради депутати проголосували проти надання ОСОБА_4 такого дозволу, оскільки у спірної земельної ділянки є інші користувачі.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов безпідставний і до задоволення не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно до компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

З досліджених у судовому засіданні рішень ОСОБА_5 сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області від 26 вересня 2017 року № 19/15, від 15 листопада 2017 року № 20/13, заяви ОСОБА_4 від 01.09.2017 року (а.с. 12-15) встановлено, що 01 вересня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до ОСОБА_5 сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 0,06 га. Інших документів до заяви не додала.

Вказаними вище рішеннями відповідач відмовив позивачу в наданні такого дозволу, пославшись на відсутність необхідної кількості голосів депутатів для задоволення її заяви.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, згідно з нормами якої громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

З аналізу наведеної вище норми закону слідує, що громадянин бажаючий отримати безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства повинен подати до відповідного органу місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки. Крім того, до клопотання обов’язково мають бути додані графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки та погодження дійсного землекористувача.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи таких документів позивач до свого клопотання не додала. Дану обставину підтвердив також її представник ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, відмовивши ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на спірну земельну ділянку, дотримався вимог земельного законодавства, зокрема ст. 118 Земельного кодексу України, а тому правових підстав для скасування його рішень від 26 вересня 2017 року № 19/15, від 15 листопада 2017 року № 20/13, не вбачає.

Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 118, 122 Земельного кодексу України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_6