Ухвала суду № 71927309, 29.01.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/201315/15-ц

Провадження №8/522/6/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Домусчі Л.В.,

при секретарі – Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До суду 02.08.2017 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.02.2016 року було задоволено позов ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, заборгованість по аліментам на двох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 за період з 01.06.2013 року по 31.08.2015 року в розмірі 189000 (сто вісімдесят дев’ять тисяч) гривень.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 29.08.2016 року було скасовано рішення суду 1-ї інстанції та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2. Ухвалою ВССУ від 05.07.2017 року за скаргою ОСОБА_2 було скасовано рішення суду апеляційної інстанції та залишено в силі рішення суду 1-ї інстанції від 17.02.2016 року.

Заявник посилається на те, що при розгляді даної справи Приморським районним судом м. Одеси не були офіційно відомі суттєві обставини справи, а стали відомі вже після прийняття відповідного рішення суду. Зокрема, 24.03.2016 року на офіційне звернення заявника в ПАТ КБ «Приватбанк» з питанням чи належить рахунок № 29244825509100 ОСОБА_2, надійшла відповідь, що зазначений рахунок є транзитним рахунком банку, а відповідно не особистим рахунком ОСОБА_2 (п.3 Договору). Одже, посилався на те, що він не має ніякої можливості сплачувати зазначену у договору суму за вказаними реквізитами.

Підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначив ч.2 п.2 ст. 361 ЦПК України.

Справу, в порядку ст. 11-1 ЦПК України, передано судді Тарасову А.В. для розгляду та ухвалою суду від 07.09.2017 року було відкрито провадження.

Згідно повторного авторозподілу на підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2017 року дана справа разом з заявою ОСОБА_1 була передана на розгляд судді Домусчі Л.В..

Ухвалою суду від 05.01.2018 року була прийнята до свого провадження та призначена до розгляду.

До суду 15.01.2018 року надійшли доповнення (уточнення) до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, згідно якої додатково посилався на те, що оскільки ОСОБА_2СМ. не вірно вказала свій номер банківського рахунку, заявник не мав та не має можливості щомісяця сплачувати кошти згідно договору, у зв’язку з чим існуюча заборгованість виникла не з його вини. Знову ж посилався на довідку ПАТ «Приватбанк» про те, що номер рахунку, вказаний у договорі, № 29244825509100 (п.3 Договору) не належить ОСОБА_2 та є номером розрахункового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк», посилався також на довідку ПАТ КБ «Приватбанк» від 27.11.2017 року, видану на його ім’я, та довідку ПАТ КБ «Приватбанк» від 11.11.2017 року, видану на ім’я хрещеної матері ОСОБА_2 – ОСОБА_2 - ОСОБА_5, де вказано реквізити карткового рахунку і серед іншого вказаний рахунок одержувача (тобто банку як юридичної особи в якості розрахункового рахунку) – 29244825509100.

При цьому, посилався на те, що своїм листом від 27.08.2017 року ОСОБА_2 фактично визнала ґрунтовність та законність його аргументів, де чітко вказала, що він має сплачувати кошти як завгодно, але не по вказаному рахунку в договорі. Зазначив, що з метою отримання справжнього номеру рахунку для перерахування коштів на утримання дітей, він звертався до ОСОБА_2 з пропозицією укласти додаткову угоду, проте відповіді надано не було; що ним на користь дітей було відкрито рахунок в АТ «Ощадбанк», на який він щомісячно перераховував кошти (зараз на рахунку знаходить 42 886 грн.), та які мала змогу знімати ОСОБА_2, проте не здійснювала це. З урахуванням викладеного вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.02.2016 року підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 18.01.2018 року було відмовлено у задоволенні клопотанні ОСОБА_1 про забезпечення позову.

У судове засіданні сторони не з’явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомили, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1, згідно якої просив справу розглянути за його відсутності.

15 грудня 2017 року набрав чинності Цивільний процесуальний кодекс України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, розглядаючи дане питання, суд керується положеннями ЦПК України в редакції, діючої на час розгляду справи.

У відповідності до ст. 429 ЦПК України ( в ред. яка діє з 15.12.2017р.), заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Статтею 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно до ч.4 вищевказаної статті, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно роз’яснень ВССУ у постанові Пленуму від 30.03.2012 № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», передбачений ЦПК України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Згідно роз'яснень, викладених у пунктах 3, 4, 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 року № 4, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (п.7 постанови Пленуму).

Відповідно до положень ст.10 ЦПК України, у редакції на час розгляду справи судом, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявник як підставу для перегляду рішення суду визначив-, посилався на ч.2 п.2 ст. 361 ЦПК України, (в ред. що діяла на момент звернення) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

Зазначена підстава на час розгляду справа передбачена п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України.

Як вбачається с заяви ОСОБА_1 посилається на той факт, що унаслідок невірно вказаного в договорі номеру рахунку він не мав можливості перераховувати кошти, в підтвердження чого надає довідки з довідку ПАТ «Приватбанк» від 24.03.2016р., та на те що ОСОБА_2СМ. не вірно вказала свій номер банківського рахунку, на довідку ПАТ КБ «Приватбанк» від 13.11.2017р., 27.11.2017р., довідку ПАТ КБ «Приватбанк» від 11.11.2017 року, що ним на користь дітей було відкрито рахунок в АТ «Ощадбанк», на свої звернення через нотаріально посвідчену заяву про пропозицію укласти додаткову угоду, 29.09.2017р.,

Між тим суд вбачає, що при розгляді справи судом вирішувалось питання про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за період, починаючи з 01.06.2013 року по 31.08.2015 року, отже довідки з банку та інші його заяви до ОСОБА_2 датовані після проголошення судового рішення.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, та п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України ( в чинній редакції) є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

У даній справі при розгляді справи зазначений договір був чинним, в судовому порядку досліджувався і не визнаний недійсним.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Таким чином, наведені заявником обставини не є нововиявленими.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Враховуючи викладене вище, докази, надані заявником, та доводи, викладені в її заяві, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_6 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами є безпідставною та необґрунтованою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на час розгляду даної заяви, відсутні визначені ст. 423 ЦПК України підстави для перегляду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.02.2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, тому, згідно п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, у задоволенні заяви слід відмовити та залишити в силі судове рішення.

Керуючись ст.ст.2-13, 23, 258, 260, 423, 424, ч.1 ст.425 , 427, 429 ЦПК України, п. 9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІ) Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Цивільно - процесуальний Кодекс викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017р. суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 01.02.2018 року.

Суддя Домусчі Л.В.