Рішення № 71926093, 30.01.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1209/17

Провадження № 2/480/150/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Терентьєва Г.В.

при секретарі Куртась К.В.,

розглянувши 30 січня 2018 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання в порядку набувальної давності права власності на 1/2 частину квартири,

в с т а н о в и в :

20.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання за нею в порядку набувальної давності права власності на 1/2 частину квартири № 7 в будинку № 1, розташованому в с. Радісний Сад Миколаївського району Миколаївської області по вулиці Толстого. Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що її тітка ОСОБА_2 отримала для проживання квартиру ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вона проживала там постійно зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_3, зареєструвала його місце проживання в цій квартирі.

21 червня 1994 року вони вдвох приватизували квартиру АДРЕСА_1. їм було видано свідоцтво про право власності на житло на вищевказану квартиру.

Свідоцтво було зареєстроване в Миколаївському БТІ 13.09.1994 р. за реєстраційним №246.

31 січня 1998 року ОСОБА_3 помер. Вона з тіткою поховали його.

Родичів у нього не було.

Після його смерті її тітка ОСОБА_2 повідомила їй, що половину (тобто свою частину) квартири ОСОБА_3 переоформив на її ім'я й вона може проживати в квартирі, володіти нею.

У лютому 1998 року вона (позивачка) переїхала до тітки й стала постійно проживати з нею, привезла до неї своє майно. З того часу по теперішній час постійно проживає у вищевказаній квартирі, сплачує витрати по її утриманню, відкрито та безперервно володіє 1/2 частиною цієї квартири.

В 2006 році вона зробила у квартирі ремонт, поклеїла шпалери, зробила перетирання стелі.

Вона володіла та користувалась 1/2 частини квартири і протягом всього цього часу вважала, що ця частка квартири належить їй.

16 червня 2016 року її тітка ОСОБА_2 померла.

Інших родичів, окрім неї, немає.

Коли вона звернулась до нотаріуса для оформлення спадщини, дізналась, що 1/2 частини квартири оформлена на ОСОБА_3.

На 1/2 частку квартири нотаріус видала їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2.

Вона була дуже здивована, що документи оформлені на ОСОБА_3 вона не знала і не могла знати, що володіє чужим майном, так як тітка повідомила їй що частка належить саме їй. Ніхто ніколи не цікавився і не претендував на зазначену частку квартири.

Посилаючись на те, що строк володіння спірної квартири становить понад 10 років, позивачка просить визнати за нею право власності на цю квартиру.

В судове засідання позивачка не з'явилася. При тому подала письмову заяву про підтримання позову з клопотанням розглянути справу за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з‘явився надіславши на адресу суду письмову заяву з проханням розглядати дану цивільну справу без представника сільської ради, та не заперечує щодо розгляду справи на користь ОСОБА_1

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного.

Відповідно копії свідоцтва про право власності на житло квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Іванові Івановичу.

Свідоцтвом про смерть підтверджується, що ОСОБА_3, помер 31.01.1998 року, а ОСОБА_2, померла 16.06.2016 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 16.06.2016 року є — ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1.

Згідно копії спадкової справи № 214/2016 до майна померлої 16.06.2016 року ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 прийняла всю спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 Спадкоємців, передбаченихст. 1241 ЦК України, немає.

Проаналізувавши встановлені по справі обставини і визначені відповідно до них правовідносини суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 344 ч. 1 ЦК України (який набрав чинності 01.01.2004 року) особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

З вище дослідженого знайшов своє підтвердження, а відтак є доведеним факт добросовісного заволодіння позивачкою квартири №7 у жилому будинку № 1 по вул. Толстого в с. Радісний Сад, Миколаївського району Миколаївської області.

Таке володіння визнається та не оспорюється органом місцевого самоврядування, який є відповідачем у справі.

Виходячи з викладеного суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню. Отже за позивачем слід визнати право власності на квартиру №7 у жилому будинку № 1 по вул. Толстого в с. Радісний Сад, Миколаївського району Миколаївської області.

Керуючись ст. ст. 3,12,13,81,141,259,263-265,354 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати в порядку набувальної давності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на 1/2 частину квартири №7 у жилому будинку № 1 по вул. Толстого в с. Радісний Сад, Миколаївського району Миколаївської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя ОСОБА_5

30.01.2018