Рішення № 71925998, 17.01.2018, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1831/17

Провадження №2/478/93/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Іщенко Х.В., при секретарі Луговській А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт Казанка цивільну справу за позовом військової частини А0998 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна, –

В С Т А Н О В И В :

Представник військової частини А0998 звернувся до суду з позовом в якому просить: Стягнути із ОСОБА_1 на користь військової частини А0998 (81000, Львівська область, місто Яворів, вулиця Івана Хрестителя) безпідставно набуте майно в сумі 3196 (три тисячі сто дев’яносто шість) гривень 99 копійок, посилаючись на те, що громадянин ОСОБА_1 04 червня 2015 року був призваний до Збройних Сил України по мобілізації. Наказом командира військової частини А0998 (по стройовій частині) від 04 червня 2015 року №128 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та призначено на посаду водія – машиніста 1 механізованого батальйону. 23 листопада 2015 року молодший сержант ОСОБА_1 самовільно залишив військову службу. Згідно з наказом командира військової частини А0998 від 31 грудня 2015 року №4850 виплата грошового забезпечення молодшому сержанту ОСОБА_1 призупинена з 23 листопада 2015 року. В період, починаючи з 11 дня самовільного залишення частини і до дня видання наказу командиром військової частини А0998 про призупинення виплати грошового забезпечення молодшому сержанту ОСОБА_1 виплачено грошове забезпечення, розмір якого складає 3196,99 гривень. Враховуючи, що самовільне залишення ОСОБА_1 військової частини призвело до отримання ним грошового забезпечення за період не виконання покладених на нього обов’язків військової служби, що заподіяло матеріальної шкоди державі, позивач просить поданий позов задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з’явився, в письмовому клопотанні командир військової частини А0998 підполковник ОСОБА_2 просить розгляд справи провести без участі їхнього представника на підставі наявних у справі документів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, в письмовій заяві до суду просить справу розглядати у його відсутності, просить відмовити у задоволені позову.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 27 січня 2015 року №7-РС на посаду стрільця зенітника 1 зенітного ракетного взводу 4 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону.

Витягом із наказу командира військової частини – польова пошта В4680 (по стройовій частині) від 02.02.2015 року №29 стверджується, що солдата ОСОБА_1, з 02 лютого 2015 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с.4).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 23.11.2015 року самовільно залишив військову службу.

Згідно з довідкою військової частини А0998 від 02.11.2017 року №5488, станом на 01.11.2017 року заборгованість по переплаті грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_1, який самовільно залишив військову частину, становить 3196 (три тисячі сто дев’яносто шість) гривень 99 копійок (а.с.7).

Відповідно до витягу із довідки про дослідження окремих питань програми аудиторського завдання військової частини польова пошта В4680 вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 проходив лікування в військово-клінічному медичному центрі Північного регіону, станом на 23.11.2015 року переведений на лікування у м. Миколаїв в військову частину А2428, про те у вищевказану військову частину не прибув, в подальшому наказом командира в/ч пп В4680 від 31.12.2015 року №4850 оголошено молодшого сержанта ОСОБА_1 таким, що самовільно залишив військову частину з 23.11.2015 року, про те в порушення вимог п.34.4 Інструкції, затвердженої наказом №260, виплата грошового забезпечення фактично призупинена в січні 2016 року про те мала бути призупинена 23.11.2015 року. Дане порушення призвело до неналежної виплати грошового забезпечення відповідачу за грудень 2015 року у сумі 3196,99 грн.

Відповідно до ст.ст.131, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов'язані постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби в службовий час і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Однак, в порушення цих вимог статуту відповідач з метою ухилення від військової служби 23.11.2015 року не прибув у військову частину А2428 і за місцем проходження військової служби був відсутній.

Відповідно до п.34.4 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008 року, військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби на строк понад 10 діб, незалежно від причини залишення, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Про призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Відповідно до вимог ст.26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 548-ХІV, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п.2 ст.5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 551-XIV, стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Згідно ст.ст.1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Судом встановлено, що відповідачу було нараховане грошове забезпечення в період його відсутності (грудень 2015 року) на військовій службі в сумі 3196,99 грн., що підтверджується довідкою військової частини А0998 за № 5488 від 02.11.2017 року, дані кошти він отримав та не повернув.

Відповідачем незаконно використані грошові кошти, надмірно виплачені йому частиною в рахунок грошового забезпечення, що є заподіянням прямої дійсної шкоди частині і підлягає відшкодуванню у встановленому порядку.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача належить стягнути на користь держави в особі військової частини А0998 безпідставно отримані ним кошти в сумі 3196 грн. 99 коп.

Оскільки позивачем не сплачено судовий збір при подачі позовної заяви до суду в сумі 1600 грн., а позовні вимоги задоволено повністю, то згідно вимог ст.141 ЦПК України ці витрати належить стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.2, 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст.ст.1212, 1213 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов військової частини А 0998 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (НОМЕР_1, РНПП НОМЕР_2) на користь військової частини А 0998 (81000, Львівська область, місто Яворів, вул. Івана Хрестителя, ЄДРПОУ 07652444, р/р 35212060005499, МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ) майнову шкоду, безпідставно набуте майно в сумі 3196 (три тисячі сто дев’яносто шість) гривень 99 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (НОМЕР_1, РНПП НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 30 днів з часу отримання його копії.

Суддя: