Ухвала суду № 71924070, 25.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 621/3/18 Головуючий суддя І інстанції Шахова В.В.

Провадження № 11-сс/790/184/18 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Цілюрика В.П. та Курило О.М.,

секретаря - Леськіва Е.П.,

за участю прокурора - Колот Н.М.,

апелянта - представника третьої особи

щодо майна, якої вирішується

питання про арешт - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією представника третьої особи щодо майна, якої вирішується питання про арешт ОСОБА_1Ю на ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 11 січня 2018 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області майора поліці ОСОБА_2 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження з №12017220300001166 від 15.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 367 КК України.

Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру, розташовану в АДРЕСА_1, яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ПАТ «Перший український міжнародний банк» (далі ПАТ «ПУМБ»).

Контроль за виконанням ухвали покладено на слідчого СВ Зміївського відділу поліції ГУНП Харківській області майора поліції ОСОБА_2

Як зазначено в ухвалі слідчого судді до Зміївського районного суду Харківської області надійшло вищевказане клопотання про накладення арешту на квартиру.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 14.11.2017 року до чергової частини Зміївського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про службову недбалість вчинену державним реєстратором відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради ОСОБА_4.

15.11.2017 року відомості за вказаною заявою були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 367 КК України та розпочато досудове розслідування.

Будучи допитаним в якості потерпілого ОСОБА_3, пояснив, що 14.02.2008 року між ним та ЗАТ «Перший український міжнародний банк» укладено кредитний договір згідно якого він отримав в кредит грошові кошти під залог нерухомості, а саме квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та додатково укладений договір іпотеки на вищевказаний об'єкт нерухомості, строк дії договору до 14.02.2023 року. Так приблизно одного місяця, як пояснив потерпілий ОСОБА_3 він дізнався, що державний реєстратор Зміївської міської ради ОСОБА_4 здійснила реєстрацію права власності на вищевказану квартиру, розміщену за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ «Перший український міжнародний банк». При цьому, як пояснив потерпілий ОСОБА_3 він не отримував ніяких попереджень від банку про те, що предмет іпотеки буде звернено на користь банку, ніяких додаткових договорів про задоволення вимог з банком не підписував, рішення суду з вказаного приводу не має.

В ході досудового розслідування встановлено, що 14.02.2008 між закритим акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №6118465, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати останньому кредит у розмірі 156 550, 00 гривень.

З метою забезпечення зазначеного вище договору кредиту, 14.02.2008 між закритим акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_3, ОСОБА_5 укладений договір іпотеки №61 18550.

27.06.2014 Комінтернівським районним судом м.Харкова ухвалено рішення у справі №641/3591/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнено з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №61 18465 від 14.02.2008 на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в розмірі 143829, 86 грн. та судові витрати.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 10.12.2015 по справі №641/1849/15-ц відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 29.03.2016 частково задоволено апеляційну скаргу банку, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від15.02.2017 касаційну скаргу ПАТ «Перший український міжнародний банк» задоволено частково, рішення апеляційного суду Харківської області від 29.03.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 20.07.2017 позовні вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені.З метою задоволення вимог ПАТ «Перший український міжнародний банк» та погашення заборгованості за кредитним договором №6118465 від 14.02.2008, розмір якої складає 212379 грн. 77 коп. звернено стягнення на предмет іпотеки на прилюдних торгах відповідно до договору іпотеки №6118550 від 14.02.2008.

Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.08.2017 зупинено виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 20.07.2017 до закінчення касаційного оскарження.

В ході досудового розслідування допитано свідка ОСОБА_4, яка пояснила,що відповідні відомості до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно вносила на підставі «Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 №1127 зі змінами та доповненнями.

Крім того, реєстрація права власності за банком вище вказаної квартири здійснювалась на підставі договору іпотеки №6118550; кредитного договору, серія та номер: 6118465; вимога, серія та номер: 44100/59.

У клопотанні слідчий посилається на ті обставини, що Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про іпотеку» якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно із ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такогс договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Про подання позовної заяви державний реєстратор невідкладно з моменту отримання такої заяви з допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав повідомляє власника об'єкта нерухомог майна, щодо якого подано заяву (п. 11.1 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майн та їх обтяжень» від 25.12.2015 №1127).

Повідомлення власника об'єкта нерухомого майна здійснюється державним реєстратором у ра: наявності в Державному реєстрі прав відомостей про електронну адресу власника як адреси дл зворотного зв’язку шляхом надсилання на таку електронну адресу інформації в електронній формі пр тип заяви, її реєстраційний номер, дату та час подання, прізвище, ім’я (за наявності) по батькові заявник з накладенням власного електронного цифрового підпису.

В даному випадку потерпілий ОСОБА_3 не був належним чином, в передбаченому договорої іпотеки порядку повідомлений про обернення предмету іпотеки на користь банку, а державний реєстрато Зміївської міської ради ОСОБА_4 допустивши порушення Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснила реєстрацію права власності за ЗАТ «Перши український міжнародний банк».

Таким чином реєстрація права власності в Державному" реєстрі речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень на квартиру, розміщену за адресою: АДРЕСА_1, була здійснен із порушенням вимог чинного законодавства всупереч Закону України «Про державну реєстрацію речови прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(а.с 44-48).

Слідчий вказує, що в даному випадку право власності на квартиру розміщену за адресою АДРЕСА_3, набуто ЗАТ «ПУМБ» внаслідо можливого вчинення державним реєстратором відділу реєстраційних послуг Зміївської міської рад ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.367 КК України, тобто службова недбалість, а вищевказана квартира є речовим доказом у вказаному кримінальном провадженні (а.с. 29-35).

Слідчим суддею зазначено, що існують всі підстави вважати, ПАТ «ПУМБ» може відчужити вищевказану квартиру, яка набута ними у власність можливо за рахунок службової недбалосі

державного реєстратора ОСОБА_4

Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вказана квартира належить ПАТ «Перший український Міжнародний банк» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора ОСОБА_4

Із вказаних підстав, слідчий посилаючись на вимоги ч.ч. 1,2,4 ст. 170 КПК України просив суд задовольнити клопотання та постановити ухвалу про арешт майна.

Задовольняючи клопотання про арешт вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що арештоване майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а також наявність існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України (а.с. 48)

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представником третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу в якій міститься прохання скасувати ухвалу слідчого від 11.01.2018 року про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру розміщену за адресою АДРЕСА_4, яка належить на праві власності ПАТ «ПУМБ» та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області майора поліці ОСОБА_2 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження з №12017220300001166 від 15.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 367 КК України.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді незаконна та необґрунтована з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, внаслідок чого підлягає скасуванню.

З тексту апеляції вбачається, що апелянт вважає в оскаржуваній ухвалі при вирішенні питання слідчим суддею про накладення арешту на квартиру яка належить ПАТ «ПУМБ», відсутня обґрунтована підозра у вчиненні державним реєстратором ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 1 ст 367 КПК України, а вирішення питання щодо правомірності вищезазначених дій Банком може розглядатися в порядку цивільного судочинства, яке також передбачає можливість заборони вчиняти певні дії для забезпечення позову, за наявністю для цього правових підстав, при тому що ПАТ «ПУМБ» набув право власності на законних підставах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апелянта – представника третьої особи щодо майна, якої вирішується питання про арешт – ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляційну скаргу, прокурора – Колот Н.М., яка заперечувала проти її задоволення, дослідивши матеріали клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні даної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що СВ Зміївським відділом поліції ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220300001166 від 15.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 367 КК України (а.с. 2).

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Відповідно ст. 98 КПК України матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Задовольнивши клопотання слідчого з посиланням на зміст ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя врахував підстави для накладення арешту на нерухоме майно.

Згідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

В ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Слідчим суддею належним чином враховано вимоги ст.173 КПК України.

Доводи щодо порушення слідчим суддею вимог ч.8 ст.135 та ч.1 ст.172 КПК України не суттєві, оскільки слідчий суддя виконав всі можливі дії для сповіщення учасників процесу з метою дотримання строків передбачених ч.1 ст.172 КПК України.

Враховуючи викладене, підстав для її скасування ухвали слідчого судді, за доводами апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ПАТ «ПУМБ» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 11 січня 2018 року щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12017220300001166 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: