Рішення № 71921259, 30.01.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15079/16-ц

Провадження № 2/344/664/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Татарінової О.А.

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з зазначеним позовом, на обґрунтування якого вказав, що 10.01.2008 року між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6-014/ФК-08, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 110000грн. з розрахунку 14,6% річних за користування кредитом на строк з 10.01.2008 року по 09.01.2011 року.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та НБУ було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до якого Укрпромбанк відступив ОСОБА_2 право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_3 замінює Укрпромбанк як кредитора у зазначених зобов'язаннях, та ОСОБА_2 переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся шляхом направлення письмової вимоги про виконаня зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконується, у зв'язку з чим станом на 25.04.2012 року за відповідачем наявна заборгованість в сумі 62645,14грн., з яких: 48880грн. - заборгованість за кредитом; 13765,14грн. - заборгованість за відсотками. Виходячи з наведеного, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором, а також понесені при зверненні до суду з позовом судові витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причину неявки суду не повідомлено. В матеріалах справи міститься письмове заперечення (а.с.86-90), в якому відповідач позов заперечив, просив в задоволеннні такого відмовити, оскільки ніяких договорів з ПАТ «Дельта Банк» він не укладав, а сплата коштів ним здійснюється на рахунок відкритий у ТОВ «Укрпромбанк».

Враховуючи думку представника позивача, викладену в письмовій заяві, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені представником ПАТ «Дельта Банк» позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов’язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до кредитного договору № 6-014/ФК-08 від 10.01.2008 року ТзОВ «Український промисловий банк» надав позичальнику ОСОБА_1 відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 110000грн. на строк 36 місяців по 09.01.2011 року включно, процентна ставка за користування кредитом – 14,6% річних (а.с.6-13,14-15,16).

У відповідності до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_2 банку від 30.06.2010 року, укладеному між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним ОСОБА_2 України (а.с.21,22-26), Укрпромбанк передав (відступив) ОСОБА_2 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком України, внаслідок чого ОСОБА_3 замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях та внаслідок передачі права вомоги до боржників, ОСОБА_2 переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 6-014/ФК-08 від 10.01.2008 року

(а.с.19,94) станом на 25.04.2012 року утворилася заборгованість у розмірі 62645,14грн., з яких: 48880грн. - заборгованість за кредитом; 13765,14грн. - заборгованість за відсотками.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору, в даному випадку – кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов’язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

На адресу відповідача позивачем направлявся лист-попередження (а.с.20), в якому повідомлялось про наявність Договору про передачу активів ТОВ «Укрпроманк» до АТ «Дельта Банк», а також про порушення позичальником умов кредитного договору та прострочену заборгованість.

В той же час суд не бере до уваги заперечення відповідача проти позову на обгрунтування доводів про те, що ним сплачувались кошти на рахунок ТОВ «Укрпромбанк», так як він не був повідомлений про вказаний Договір про передачу активів до ПАТ «Дельта Банк», оскільки з наданих копій квитанцій вбачається, що проплати відповідачем здійснювались до моменту укладення вказаного вище договору.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ПАТ «Дельта Банк», оскільки протягом розгляду справи було встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли внаслідок укладання відповідачем кредитного договору № 6-014/ФК-08 від 10.01.2008 року. Через порушення умов Договору з боку позичальника своєчасне погашення кредиту та відсотків не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість, яку відповідач у добровільному порядку не погасив, тому банк звернувся до суду з цим позовом. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за

кредитним договором станом на 25.04.2012 року в сумі 62645,14грн., з яких: 48880грн. - заборгованість за кредитом; 13765,14грн. - заборгованість за відсотками, що відповідає розрахунку заборгованості наданим позивачем.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 12,13, 81, 141, 263, 280 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 Б кв. 10А, і/н НОМЕР_1, на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором в сумі 62645 (шістдесят дві тисячі шістсот сорок п'ять) гривень 14 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 Б кв. 10А, і/н НОМЕР_1, на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) витрати по сплаті судового збору у розмірі 626 (шістсот двадцять шість) гривень 45 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Татарінова О.А.