Постанова № 71920834, 30.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-др/774/19/18 Справа № 201/5554/17 Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 5

ДОДАТКОВА П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Красвітної Т.П., Баранніка О.П.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро

питання щодо ухвалення додаткового судового рішення

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Дніпровська міська рада, про визнання права власності на будинок за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Дніпровська міська рада, про визнання права власності на будинок за набувальною давністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 побудував в 1933 році на вільній земельній ділянці ОСОБА_3. В 1990 році ОСОБА_3 помер, після його смерті до відповідної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини ніхто не звертався. З квітня 1996 року позивача ОСОБА_1 оселився та відкрито мешкає у вище вказаному домоволодінні, що підтверджується складеним актом та іншими доказами, що додано до позовної заяви. На початку 2016 року позивач домовився з відповідачем ОСОБА_4 щоб останній здійснив поточний ремонт домоволодіння. Всі ремонтні роботи були виконанні ним належним чином в строки передбачені їх домовленістю. Проте, останній дізнався під час проведення ремонтних робіт, що позивач не є власником цього будинку, в якому він проводив ремонт та, що він нікому не належить, а позивач користується ними з 1996 року, а тому він не визнає його права власності та чинить перешкоди в користуванні, розпорядженні вказаним майном і не дає позивачу вільно ним користуватися та розряджатися чим порушує, на думку позивача, його законні права. Однак враховуючи вище викладені обставини, позивач вважає, що з 1996 року він добросовісно заволодів чужими майном і продовжую відкрито, безперервно володіти ними понад 20 років, підтримує його в належному стані, справно оплачує комунальні послуги з утримання будинку, за теплову енергію, послуги зв'язку, електроенергію, а отже має право на набуття права власності на спірні приміщення за набувальною давністю. Позивач цей будинок обслуговує, мешкають там своєю родиною тривалий час, роблять ремонти і прибудови, але належним чином це не оформлено, не оформлені належним чином і документи стосовно їх перереєстрації право власності на цей будинок. Звернувся до третьої особи з питанням дозволу на оформлення документів на вказаний будинок, але відповіді отримано не було.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати за ним право власності на вказаний житловий будинок з урахуванням добудов і прибудованих приміщень за набувальною давністю, задовольнивши позов у повному обсязі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2017 року позовні вимоги задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на господарські споруди та житловий будинок АДРЕСА_1 який складається з житлового будинку літ А-1, загальна площа 48.1 кв.м., житлова площа 24.1 кв.м., допоміжна площа - 24.0 кв.м.: а саме: приміщення 1 - веранда площа 3,3 кв.м, приміщення 2 - тамбур площа 1,8 кв.м., приміщення 3 - кухня площа 9,3 кв.м., приміщення 4 - житлова площа 13,0 кв.м., приміщення 5 - санвузол площа 4,5 кв.м, приміщення 6 - комора площа 5,1 кв.м., приміщення 7 - житлова площа 11,1 кв. м., а також літ. Б, Г - сараї, літ. В - вбиральня, літ. № 1…7 - споруди, літ. І - замощення, за набувальною давністю.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2017 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі Дніпропетровська місцева прокуратура №2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради просить скасувати рішення суду від 01.06.2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно п.9 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

21.12.2017 року на адресу Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшла заява від прокуратури Дніпропетровської області про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, колегія приходить до висновку про необхідність стягнення на користь прокуратури Дніпропетровської області з позивача ОСОБА_1 судових витрат у вигляді сплаченого апелянтом судового збору в розмірі 748 (сімсот сорок вісім) грн. 32 коп., відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Отже, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про необхідність задоволення заяви прокуратури Дніпропетровської області та ухвалення у справі додаткової постанови.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 270 ЦПК України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву прокуратури Дніпропетровської області про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області (просп. Д. Яворницького, 38, м. Дніпро, р/р 35217020000291 у ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909938) судові витрати в розмірі 748 (сімсот сорок вісім) грн. 32 коп.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

О.П. Бараннік