Ухвала суду № 71920436, 29.01.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5150/17

2-п/214/13/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Прасолова В.М.

при секретарі – Усік М.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2

за участю представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду від 19 грудня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Гришиної наталі Анатоліївни, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Утарашвілі Теімураза Сергійовича, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 до ПАТ «Криворіжгаз» про визнання права на забезпечення безкоштовними індивідуальними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «»Криворіжгаз», визнання за ПАТ «Криворіжгаз» зобов’язання виконати певні дії, суд, –

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3, в якій вона просить: переглянути заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року по даній справі; скасувати заочне рішення, винесене Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 грудня 2017 року по даній справі та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

В обґрунтування заяви вказує наступне. Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року по даній справі винесено заочне рішення, яким позовну заяву задоволено повністю. 27 грудня 2017 року ПАТ «Криворіжгаз» отримано вказане заочне рішення. Згідно ч.1, 2, 3ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Згідно ст. 288 ЦПК України Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Вважає, що зазначене заочне рішення підлягає скасуванню з наступних підстав. В мотивувальній частині рішення суду зазначено, що 4 грудня 2017 року, 14 грудня 2017 року, 19 грудня 2017 року представники відповідача до суду не з’явилися, подаючи заяви про відкладення судового засідання. Судом зазначено, що зважаючи, на те, що представники відповідача у судові засідання не з’являлися, про час та місце розгляду справи ПАТ «Криворіжгаз» був повідомлений належним чином, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, за згодою представника позивача, проведено заочний розгляд справи. Вказує, що 4 грудня 2017 року ПАТ «Криворіжгаз» подано клопотання про перенесення судового засідання, у журналі судового засідання зазначено, що представник позивача ОСОБА_2 не заперечує проти перенесення судового засідання. 14 грудня 2017 року представник позивача ОСОБА_2 не заперечував щодо відкладення судового засідання. Статтею 224 ЦПК України передбачено, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ПАТ «Криворіжгаз» належним чином, судові повістки з відміткою про отримання ПАТ «Криворіжгаз». У справі «Ейрі проти Ірландії» заявниця звернулася зі скаргою на те, що їй було відмовлено у наданні безплатного адвоката у цивільній справі, коли вона добивалась судового рішення про роздільне проживання з чоловіком. Безоплатна допомога у таких справах в Ірландії не надавалась, а у пані Ейрі не було достатньо коштів, аби сплатити вартість судового процесу. Вона вважала, що порушено п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки її позбавлено права доступу в суд через дорожнечу процесу, а також те, що вона наразилась на дискримінацію (ст. 14 Конвенції), оскільки була позбавлена судового захисту, яким могли користуватися заможні люди. Європейський суд відкинув аргумент уряду Ірландії, що заявниця сама могла стати перед судом і реалізувати своє право на доступ до правосуддя без допомоги адвоката. «Конвенція спрямована на те, - вказав Європейський суд у своєму рішенні, щоб гарантувати не теоретичні або ілюзорні права, а права, здійсненні на практиці й ефективні. Суд вбачає очевидним, що заявниця опинилась би у невигідній ситуації, якщо б її чоловіка представляв адвокат, а її ні. Крім того, на думку суду, було би нереалістичним уважати, що заявниця могла ефективно вести свою справу. Це рішення показове ще й тому, що до нього в Ірландії безоплатна юридична допомога не надавалась у жодній із категорій цивільних справ. Після цього рішення стало очевидним, що Європейський суд покладає на національні держави відповідальність за дотримання принципу рівності при наданні юридичної допомоги в контексті реалізації права на доступ до правосуддя». Вказує, що суд першої інстанції, визнавши неповажними причини неявки до суду, у зв’язку з відсутністю у представника відповідача належним чином оформленої довіреності, в той же час допустивши, до участі у судовому засіданні представника позивача для захисту інтересів позивачів у справі про визнання права на забезпечення індивідуальними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз», визнання, що ПАТ «Криворіжгаз» відповідно до ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» зобов’язано за свій рахунок в термін до 01.01.2018 року, встановити в квартирах індивідуальних газових лічильників, порушив принцип рівності, змагальності учасників процесу. Зазначає, що у ПАТ «Криворіжгаз» наявні відомості, які мають істотне значення для справи, а саме, що позивачі не мають права на встановлення індивідуальних газових лічильників за рахунок ПАТ «Криворіжгаз». Так, в мотивувальній частині рішення зазначено, що «у судовому засіданні встановлено, що позивачі проводили оплату газопостачання за встановленими тарифами, в якому були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних. Відповідні постанови НКРЕКП (про встановлення тарифу на транспортування природного газу та встановлення тарифу на послуги з розподілу природного газу), що були затверджені за період з 2011-31.05.2017, регулятором до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення газу населення за кожні поставлені (розподілені) 1000 куб.м. природного газу. Так, згідно додатку №1 до постанови НКРЕКП №150 від 28.12.2011 в структурі тарифу затверджено витрати на встановлення лічильників газу населенню за поставлені 1000 куб.м. природного газу, які становлять 6,96 грн., а згідно додатку №1 до постанови НКРЕКП №1625 від 27.05.2016 в структурі тарифу витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню за розподілений 1000 куб.м. становить 25,20 грн. Зазначає, що споживачі не мають ніякого відношення до тарифів на розподіл природного газу. Кошти які ПАТ «Криворіжгаз» отримує як тариф на розподіл на ліцензійній території є тарифною виручкою підприємства та належить останньому. НКРЕКП, виділяючи в цьому тарифі кошти на встановлення лічильників газу не позиціонує їх як кошти абонентів. Метою закладення у тариф відповідної складової, для встановлення лічильників газу, є забезпечення комерційного обліку природного газу, що в свою чергу приведе до зменшення втрат природного газу при його розподілі. Питання ціноутворення тарифу на розподіл природного газу для ПАТ «Криворіжгаз» відноситься до повноважень НКРЕКП і саме НКРЕКП здійснює контроль за витрачанням коштів на встановлення лічильників газу газорозподільною компанією. При цьому Постановою НКРЕКП №547 від 31.03.2016 затверджено план розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки. Так, зазначеною постановою передбачено встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу за адресою: м. Кривий Ріг, вул. В. Великого, буд. 30, за рахунок ПАТ «Криворіжгаз». Вказує, що ПАТ «Криворіжгаз» не може відступати від положень затверджених постановою НКРЕКП від 31.03.2016 №547 та в подальшому Постановою НКРЕКП №2347 від 22.12.2016, яка є нормативно-правовим актом та відповідно до ст. 17 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» є обов’язковою для виконання ПАТ «Криворіжгаз». Зазначає, що права позивачів не були порушені, так як строк для встановлення лічильників встановлено до 1 січня 2018 року. Посилається на те, що судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача щодо онлайн-трансляції, що згідно судової практики Європейського суду з прав людини є обов’язковою умовою для скасування рішення у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні заяву про скасування заочного рішення підтримала та підтвердила її зміст. Також пояснила, що 20 грудня 2017 року апеляційним судом було скасовано аналогічне рішення та в задоволенні позову було відмовлено. Крім того, пояснила, що на даний час внесені зміни в закон, який регулює порядок встановлення індивідуальних лічильників газу. Також пояснила, що під час розгляду справи, відповідач подав всі наявні в нього докази.

Представник позивача у судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви про скасування заочного рішення.

Вислухавши представника відповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення не мається. При цьому суд виходить з наступного.

Згідно пункту 13 частини 1 Розділу Х111 «Перехідних положень» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017 року), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.232 ЦПК України (в редакції 2004 року), заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення суду від 19 грудня 2017 року по даній справі було постановлено в заочному порядку. При цьому суд виходив з того, що 4 грудня 2017 року, 14 грудня 2017 року, 19 грудня 2017 року, відповідач до суду не з’являвся, подаючи заяви про відкладення судового засідання.

Однак в матеріалах справи дійсно відсутня розписка про отримання відповідачем судової повістки про виклик у судове засідання, призначене по даній справі на 19 грудня 2017 року.

Разом з тим, в матеріалах справи мається клопотання (том № 2 а.с.25) про відкладення судового засідання, призначеного по даній справі на 19 грудня 2017 року.

Представник відповідача в заяві про перегляд заочного рішення, як підставу для скасування заочного рішення посилається на те, що у ПАТ «Криворіжгаз» наявні відомості, які мають істотне значення для справи, а саме, що позивачі не мають права на встановлення індивідуальних газових лічильників за рахунок ПАТ «Криворіжгаз». При цьому посилається на певні положення законодавства. Вказані доводи за своєю суттю є незгодою з застосуванням судом норм права, які регулюють правовідносини між позивачами та відповідачем. Ці доводи представники відповідача надавали раніше, до винесення судом рішення, яким під час прийняття рішення суд надав оцінку.

У судовому засіданні встановлено, що представник відповідача довів, що в справі відсутня розписка про отримання відповідачем судової повістки про виклик у судове засідання, призначене по даній справі на 19 грудня 2017 року. Однак, доводи представника відповідача про те, що 19 грудня 2017 року представник відповідача не з’явився до суду та не повідомив про причини неявки з поважних причин, спростовуються змістом клопотання (т.№2, а.с.25), поданого суду представником відповідача ОСОБА_21 19 грудня 2017 року, в якому вона просить перенести судове засідання, призначене по даній справі на 19 грудня 2017 року. Таким чином, відповідач про зазначене судове засідання був повідомлений належним чином. Крім того, у своїй заяві про перегляд заочного рішення та поясненнях, наданих в судовому засіданні, представник відповідача не навів доказів, які б не надавалися представниками відповідача до постановлення рішення по справі.

Доводи представника відповідача про те, що 20 грудня 2017 року апеляційним судом скасовано аналогічне рішення суду першої інстанції та про те, що відбулися зміни в законодавстві, яке регулює питання встановлення індивідуальних лічильників газу, не можуть бути підставою для перегляду та скасування рішення по даній справі, яке винесено 19 грудня 2017 року.

Керуючись пунктом 13 частини 1 Розділу Х111 «Перехідних положень» ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року), ст. ст. 232, 209-210 ЦПК України (в редакції 2004 року), ст.ст. 258-260 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про перегляд та скасування рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року по даній справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30 січня 2018 року.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов