Постанова № 71918134, 25.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. Справа № 917/284/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників:

позивача - не з’явився;

відповідача - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" (вх. №3677 П/1-42) на рішення Господарського суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року у справі №917/284/16 (суддя Кульбако М.М., м. Полтава)

за позовом Державної екологічної інспекції в Полтавській області, м. Полтава,

до Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад", м. Лубни, Полтавська область,

про стягнення 70802,39 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Державна екологічна інспекція в Полтавській області звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" 70 802,39 грн збитків за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, встановленої на підставі Акту обстеження засміченої земельної ділянки №56/01-01-14/01 від 10 червня 2015 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.06.2016 (суддя Погрібна С.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства 70 802,39 грн. збитків, завданих державі, з перерахуванням їх на: р/р 33117331700011, УДКСУ у м. Лубни, код ЄДРПОУ 37710415, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" на користь Державної екологічної інспекції в Полтавській області 1378,00 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2016 року апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" задоволено; рішення Господарського суду Полтавської області від 02 червня 2016 року по справі №917/284/16 скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10 січня 2017 року по справі №917/284/16 касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Полтавській області задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 по справи № 917/284/16 скасовано; справу передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 березня 2017 року апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад", м. Лубни, Полтавська область залишено без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 02 червня 2016 року у справі №917/284/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04 липня 2017 року у справі №917/284/16 касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" задоволено частково; рішення Господарського суду Полтавської області від 02 червня 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 березня 2017 року зі справи № 917/284/16 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області. Направляючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України наголосив, що попередніми інстанціями належним чином не встановлено, чи перебувала земельна ділянка, на якій виявлено засмічення, у користуванні саме відповідача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року у справі №917/284/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі з підстав доведеності Державною екологічною інспекцією в Полтавській області наявності в діях відповідача усіх складових елементів деліктного правопорушення як передумови відшкодування збитків в порядку статті 1166 Цивільного кодексу України, статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 43 Закону України "Про відходи".

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України (статті 1166 Цивільного кодексу України, статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 43 Закону України "Про відходи"), суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, зокрема вказує про:

1)неналежність порядку проведення Держекоінспекцією перевірки та відсутності правових підстав для проведення позапланової перевірки;

2)неправомірне застосування Державною екологічною інспекцією в Полтавській області при розрахунку суми збитків Коефіцієнта небезпеки відходів (Кнв), оскільки використані при його розрахунку норми ДСанПіН 2.2.7.029-99 на час перевірки були нечинні;

3)недоведеність позивачем факту забруднення земельної ділянки обставиною знаходження предметів на відкритому ґрунті;

4)відмінність правових підстав для стягнення суми коштів, яка являє собою "шкоду" та "збитки";

5)знаходження лише однієї плями сміття на земельній ділянці, що перебуває у користуванні Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад";

6)необхідність застосування при розрахунку суми збитків даних експертної оцінки земельної ділянки, а не нормативно-грошової;

7)неправомірного використання позивачем при розрахунку суми збитків даних об’єму відходів, замість площі засміченої земельної ділянки;

Заперечуючи правомірність визначених Товариством з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" доводів Державна екологічна інспекція в Полтавській області наголошує на доведеності матеріалами справи факту знаходження усіх плям на орендованій відповідачем земельній ділянці, що підтверджуєю Планом-схемою розташування плям, доданої до акту обстеження засміченої земельної ділянки №56/01-01-14/01, підписанням директором Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" акту обстеження засміченої земельної ділянки №56/01-01-14/01, притягненням відповідача до адміністративної відповідальності.

У судове засідання, яке відбулось 25 січня 2017 року, представники сторін не з'явились.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що рішення Господарського суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року у справі №917/284/16 не відповідає в повній мірі вимогам законодавства з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Лубенської міжрайонної прокуратури від 05 червня 2015 року (Том 1 а.с. 87-88) доручено начальнику Державної екологічної інспекції в Полтавській області призначити проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема законодавства про використання та охорону земель, про охорону атмосферного повітря, про поводження з відходами, а також вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів у діяльності Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад".

З 10 червня 2015 року по 23 червня 2015 року Державною екологічною інспекцією в Полтавській області при здійсненні позапланової перевірки дотримання Товариством з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" вимог природоохоронного законодавства виявлено засмічення останнім земель відходами за адресою: м. Лубни, вул. Радянська, 128/2, про що 10 червня 2015 року був складений акт обстеження засміченої земельної ділянки №56/01-01-14/01 (Том 1 а. с. 18).

Зазначеним актом зафіксовано засмічення земельної ділянки відходами, а саме: зіпсовані пакувальні пластмасові матеріали, відпрацьовані чи забруднені (код 7730.3.1.02); вироби з деревини зіпсовані (код 4510.13.06); тара дерев'яна некондиційна (код 2000.3.1.07); сучки, гілки, верхів'я дерев (код 0201.2.1.03) згідно з Державним класифікатором відходів ДК 005 - 96. Відходи розміщені на відкритому ґрунті трьома окремими плямами (площа першої становить S1 = 4,14 м2, об'єм - Vl= 4,968 м3; площа другої становить S2 = 5,28 м2, об'єм - V2 = 2,112 м3; площа третьої становить S3 = 16,5 м2, об'єм - V3 = 24,75 м3).

За вказане порушення у відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення від 26 червня 2015 року №02-05-09-22 посадова особа відповідача була притягнута до адміністративної відповідальності за статтею 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення "Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення" у вигляді штрафу в сумі 867 грн.

Вказаний штраф було сплачено повністю, про що свідчить наявна у матеріалах справи квитанція від 08 липня 2015 року.

Після цього, Державною екологічною інспекцією в Полтавській області здійснено розрахунок розміру збитків внаслідок засмічення земель, який склав 70802,39 грн та направлено претензію від 17 вересня 2015 року №41/02-08 з викладеним у ній розрахунком щодо відшкодування заподіяних державі збитків (Том 1 а. с. 22-23).

Однак вказані збитки відповідачем не були відшкодовані, що стало підставою для звернення Державної екологічної інспекції у Полтавській області до господарського суду із даним позовом про їх стягнення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу та ін.

Приписами частини 1 статті 167 Земельного кодексу України передбачено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази на предмет протиправності поведінки відповідача суд апеляційної інстанції визначає наступне.

Нормою статті 46 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов’язана з накопиченням відходів, зобов’язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об’єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до ч. 2 статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

З наведених норм вбачається, що підприємство в ході проведення господарської діяльності зобов’язано забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об’єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. При цьому їх розміщення на території підприємства дозволяється лише за наявності спеціального дозволу.

Стаття 1 Закону України "Про відходи" визначає поняття відходів – це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно статті 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про відходи" забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

За твердженням Державної екологічної інспекції в Полтавській області в ході проведення перевірки з 10 червня 2015 року по 23 червня 2015 року на території місцерозташування підприємства Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" було виявлено три купи відходів.

В Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 56/01-01-14 (Том 1, а.с. 16-17) зафіксовано засмічення відповідачем земельної ділянки відходами, а саме: зіпсовані пакувальні пластмасові матеріали, відпрацьовані чи забруднені (код 7730.3.1.02); вироби з деревини зіпсовані (код 4510.13.06); тара дерев'яна некондиційна (код 2000.3.1.07); сучки, гілки, верхів'я дерев (код 0201.2.1.03) згідно з Державним класифікатором відходів ДК 005 - 96.

Відходи розміщені на відкритому ґрунті трьома окремими плямами:

площа першої становить S1 = 4,14 м2, об'єм - Vl= 4,968 м3;

площа другої становить S2 = 5,28 м2, об'єм - V2 = 2,112 м3;

площа третьої становить S3 = 16,5 м2, об'єм - V3 = 24,75 м3.

За позицією позивача, усі три виявлені плями знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад", що свідчить про їх приналежність до діяльності Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад". Факт їх місцезнаходження на земельній ділянці відповідача безпосередньо підтверджується з боку Державної екологічної інспекції в Полтавській області план -схемою, доданою до Акту перевірки №56/01-01-14, який підписаний генеральним директором Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" ОСОБА_1О.(Том 1, а.с.18 на обороті).

Досліджуючи даний доказ на предмет доведеності останнім факту знаходження трьох плям на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" (Том 1, а.с.18 на обороті) колегія суддів зазначає наступне.

План схема розташування плям (Том 1, а.с.18 на обороті) являє собою власноручне довільне схематичне зображення орієнтовного місцезнаходження трьох плям та будель "Компресорна" "Димова труба" з визначенням встановленої відстані між плямами та будівлями, відірваного від реального розташування меж орендованої земельної ділянки. В схемі визначено, що відстань

-між середньою купою дерев (S2 = 5,28 м2, об'єм - V2 = 2,112 м3) та будівлею "Компресорна" складає 30 метрів;

-відстань між верхньою купою дерев (S3 = 16,5 м2, об'єм - V3 = 24,75 м3) та будівлею "Компресорна" складає більш ніж 30 метрів; між нею та середньою купою дерев на північ дорівнює 0, 5 метрів;

-між нижньою купою дерев (S1 = 4,14 м2, об'єм - Vl= 4,968 м3) та будівлею "Димова труба" складає 4 метра; між нею та середньою купою дерев на північ дорівнює 50 метрів.

Разом з тим, судом досліджено наявний в матеріалах справи договір оренди землі від 20 листопада 2013 року (Том 1, а.с.133-134), який укладено між відповідачем та Лубенською міською радою з приводу використання земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м.Лубни, вул.Радянська, 128/2, загальною площею 4, 9412 га, кадастровий номер 5310700000:02:037:0065.

Додатками до договору є акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 22 лютого 2013 року, план земельної ділянки та кадастровий план земельної ділянки, переданої в оренду Товариству з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" (Том 1, а.с.137-138).

Кадастровий план земельної ділянки, переданої в оренду Товариству з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" (Том 1, а.с. 138) містить дані та опис меж земельної ділянки. Зокрема літерними знаками визначено межі, в яких орендована Товариством з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" земельна ділянка граничить з сусідніми земельними ділянками з зазначенням відповідної особи власника (користувача), а цифровими показниками позначено її кутові повороти.

За поясненнями позивача наданими в ході судового засідання, на кадастровому плані земельної ділянки, переданої в оренду Товариству з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" (Том 1, а.с. 138) будівля "Компресорна" схематично зображена у вигляді заштрихованого прямокутника, який знаходиться ліворуч від межи літ.Ж- літ З та кутового повороту 54; будівля "Димова труба" схематично зображена у вигляді заштрихованого п’ятикутника, який знаходиться ліворуч від межи літ.Ж- літ З та кутового повороту 54, під будівлею "Компресорна". Відповідне схематичне зображення виконане у масштабі 1:2000, тобто 1 см відповідної схеми дорівнює 20 метрам.

Суд перевіряючи відстань від будівлі "Компресорна" до межі літ.Ж- літ З та кутового повороту 54, шляхом проведення власноручного заміру, встановила, що вказана будівля знаходиться від границі межі орендованої земельної ділянці на відстані 10 метрів (схематично відстань складає 0,5 см).

Тобто, відстань від межі орендованої земельної ділянці (межа літ.Ж- літ З) та будівлі "Компресорна" складає виключно 10 метрів.

Виходячи з того, що в План схемі розташування плям (Том 1, а.с.18 на обороті) визначено розміщення купи дерев S = 5,28 м2, об'єм - V = 2,112 м3 та купи дерев S = 16,5 м2, об'єм - V = 24,75 м3 на відстані 30 метрів від будівлі "Компресорна", вказані купи перетинають межу літ.Ж- літ З на 20 метрів.

З інформації, наявній в Кадастровому плані земельної ділянки, переданої в оренду Товариству з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" (Том 1, а.с. 138) вбачається, що земельна ділянка, кордони якої позначено літ.Ж- літ З перебуває у власності Лубенської міської ради. Відтак, купи дерев S = 5,28 м2, об'єм - V = 2,112 м3 та купи дерев S = 16,5 м2, об'єм - V = 24,75 м3 перебувають на території Лубенської міської ради на відстані 20 метрів до кордону земельної ділянки Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад".

Колегія суддів, зіставивши дані щодо місцезнаходження трьох плям та будель "Компресорна" "Димова труба" з визначенням відстані між ним, які містяться в Плані схемі розташування плям (Том 1, а.с.18 на обороті), з даними, які відображені у Кадастровому плані земельної ділянки, переданої в оренду Товариству з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" (Том 1, а.с. 138) дійшла висновку, що купа дерев S = 5,28 м2, об'єм - V = 2,112 м3, купа дерев S = 16,5 м2, об'єм - V = 24,75 м3 локалізувалась на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні не відповідача, а Лубенської міської ради.

За поясненнями відповідача, підтвердженими доказами, земельна ділянка, на якій виявлено дві купи дерев перебувала в користуванні підприємства включно до 2010 року, однак була вилучена у законодавчому порядку Лубенсько міською радою , що підтверджується копією листа №07/68 від 10 березня 2010 року; викопіювання з плану земел м. Лубни із відображенням частини земельної ділянки, яка знаходиться в оренді товариства площею 0,6073 га, передбаченої для вилучення та передачі до земель запасу Лубенської міської ради від 07 травня 2010 року з ситуаційним планом земельної ділянки, передбаченої для вилучення та передачі до земель запасу Лубенської міської ради; актом встановлення меж земельної ділянки від 22 липня 2010 року (з урахуванням вилученої земельної ділянки площею 0,6073 га) загальною площею 5,2507 га, що залишилась в оренді ТДВ "Лічмаш-Прилад"; договором оренди землі від 08 вересня 2010 рокуз урахуванням вилученої земельної ділянки площею 0,6073 га на загальну площу 5,2507 га.

В даному випадку колегія суддів не приймає в якості належного доказу на підтвердження перебування даних плям на земельній ділянці Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 56/01-01-14 (Том 1, а. с. 16-17), оскільки підставою для викладених у ньому висновків слугувала План схема розташування плям (Том 1, а. с.18 на обороті), яка є лише власноручним довільним схематичним зображенням орієнтовного місцезнаходження відходів, без жодної прив’язки до реально сформованих меж земельної ділянки згідно кадастрового плану (Том 1, а.с. 138).

При цьому підписання зазначеного Акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 56/01-01-14 з боку генерального директора Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" ОСОБА_1 не свідчить про визнання та погодження останнім факту розташування даних двох плям на території підприємства, оскільки Акт містить виклад його заперечень та посилання на те, що акт буде оскаржено у встановленому порядку.

Не виключає даний факт й притягнення директора Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" до адміністративної відповідальності за постановою про накладення адміністративного стягнення від 26 червня 2015 року №02-05-09-22 в порядку статті 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення "Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення" у вигляді штрафу в сумі 867,00 грн. (Том 1 а. с. 20), оскільки її виконання (сплату штрафу) свідчить лише про дотримання Товариством з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" присів законодавства. В ході розгляду справи Державною екологічною інспекцією в Полтавській області не було надано судового рішення зі встановленням факту розміщення купи дерев S = 5,28 м2, об'єм - V = 2,112 м3, купи дерев S = 16,5 м2, об'єм - V = 24,75 м3 саме Товариством з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад".

Виходячи з того, що матеріалами справи підтверджено локалізацію плями площею S2 = 5,28 м2, об'ємом - V2 = 2,112 м3; площею S3 = 16,5 м2, об'ємом - V3 = 24,75 м3 на території діяльності Лубенської міської ради, суд дійшов виснову, що формування даних куп відходів прямо не пов’язується з діяльністю Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад", та потребує окремого доведення з боку Державної екологічної інспекції в Полтавській області, що не було зроблено з боку позивача.

Натомість в матеріалах справи наявна Декларація Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" про утворення відходів у 2014 році (Том 1, а.с.45), в якій вказано про припинення проведення підприємством виробничої діяльності з 01 серпня 2013 року. Взагалі згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, види господарської діяльності Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" не пов’язані з переробкою та використанням деревини/

Разом з тим, виходячи з того, що відстань між першою купою S1 = 4,14 м2, об'єм - V= 4,968 м3 та будівлею "Димова труба" дорівнює 4 метра (графічно 0, 2 см), суд встановив, що дана пляма знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні відповідача.

У зв’язку з цим колегія суддів, погоджуючись з доводом апелянта, робить висновок про перебування на орендованій відповідачем території лише плями S = 4,14 м2 V= 4,968 м3, що прямо вказує на суб’єкта її розташування - Товариство з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад". В даному випадку колегія суддів приймає до уваги особисту згоду Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" з обставиною розміщення на орендованій ним земельній ділянці матеріалів у площі та обємі встановленому позивачем.

Оскільки матеріали справи не містять дозволу на зберігання купи площею S1 = 4,14 м2, об'ємом V= 4,968 м3 протиправна поведінка Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" полягає у несвоєчасному вивезенні таких відходів на спеціальні об’єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

З приводу наявності шкоди, спричиненої протиправною поведінкою відповідача, суд зазначає наступне.

В даному випадку, шкода полягає у зменшенні (потенційній можливості зменшення) якісних показників земельного об'єкту, унаслідок чого можуть погіршуватися екологічні умови життєдіяльності людини та стан інших об'єктів природи.

Порядок розрахунку шкоди, яка підлягає відшкодуванню, передбачений у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення вимог природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04 квітня 2007 року (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007р. №149) (надалі - Методика).

З аналізу пункту 1.3 Методики вбачається, що вона встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (п.3.2 Методики).

Пунктом 3.3 Методики визначено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При цьому, вказана методика встановлює самостійні та окремі підстави для відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушень природоохоронного законодавства, зокрема, самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Відповідно до п. 5.5 Методики, розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6:

Рш = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кнв х Кег, де

Рш - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, (проіндексована) грн./м2-

Пдз - площа засміченої земельної ділянки, м2;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

В даному випадку підлягають застосуванню наступні числові показники коефіцієнтів:

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює -0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами -10,

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, (проіндексована) грн./м2-261, 94

Всупереч доводам апеляційної скарги суд вважає правомірним застосування даних саме нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, зазначених у листі Управління Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області (Том 1, а.с.19), а не експертної оцінки згідно статті 13 Закону України "Про оцінку землі", оскільки передбачена даним нормативним приписом можливість проведення такої оцінки передбачає обов’язковість її закріплення законодавцем при розрахунку суми збитків, спричинених порушенням особою природоохоронного законодавства.

Пдз - площа засміченої земельної ділянки, м2; - 4,14 кв. м

Колегія суддів погоджується з позицією апелянта про помилковість застосування Державною екологічною інспекцією в Полтавській області при розрахунку суми збитків показника 4,968, тобто об’єму виявлених відходів, оскільки вимогами Методики прямо передбачена необхідність використання даних площі засміченої земельної ділянки. В даному випадку, з інформації наявної в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 56/01-01-14 площа засміченої земельної ділянки складає 4, 14 кв. м.

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами; -1, 25

Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, -1

Колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про неприпустимість застосування Державною екологічною інспекцією в Полтавській області Коефіцієнта небезпеки відходів (Кнв), зважаючи на нечинність на час перевірки норм ДСанПіН 2.2.7.029-99, оскільки використаний інспекцією числовий показник "1" жодним чином арифметично не впливає на розмір добутку (не збільшує та не зменшує кінцеве число), а відтак його застосування є єдиною правовою можливістю проведення належного розрахунку суми збитків.

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2-1

Колегія суддів здійснивши власний розрахунок суми шкоди спричиненою знаходженням плями S1 = 4,14 м2 на земельній ділянці відповідача, встановила, що розмір останньої складає 6777, 7 грн

На підставі зазначеного колегія суддів встановлює доведеність позивачем наявності шкоди у вигляді забрудненні земельної ділянки, а також розміру даної шкоди в сумі 6777, 7 грн.

У пункті 1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27 червня 2001 року "Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища" визначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, саме відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Втім відповідачем у належний спосіб не було доведено існування жодних обєктивних обставин, які спричинили розміщення відходів без спеціального дозволу, що свідчить про наявність саме його вини у відповідному засміченні.

За таких обставин доведено з боку позивача і наявність причинного зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, оскільки саме у звязку з недотриманням вимог в частині належного поводження з відходами, було спричинено шкоду земельній ділянці, у вигляді її засмічення, грошовий вираз якої складає 6777,7 грн.

Враховуючи все вищенаведене колегія суддів встановила наявність в діях відповідача усіх елементів складу делікту, а саме:

-протиправна поведінка відповідача полягає у несвоєчасному вивезенні відходів, що суперечить вимогам ст. 46 Закону України "Про охорону земель", ч.2 ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища";

-шкідливий результат такої поведінки (шкода) полягає у засміченні земельної ділянки, що спричиняє зниження її якості води та стає загрозою її придатності;

-причинний зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що у звязку з недотриманням вимог щодо поводження з відходами, було спричинено шкоду земельному об'єкту, у вигляді його засмічення;

-вина особи, яка заподіяла шкоду презюмується, оскільки відповідачем не було доведено існування жодних обставин які спричинили розміщення відходів без спеціального дозволу,

у зв’язку з чим позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Полтавській області є правомірними в частині стягнення 6777,7 грн.

Стосовно інших доводів апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" колегія суддів зазначає таке.

За твердженням апелянта обов’язковою підставою для стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" суми збитків є доведеність позивачем факту безпосереднього забруднення земельної ділянки обставиною знаходження предметів на відкритому ґрунті.

Разом з тим, у відповідності до пункту 3.2. Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Отже, ознакою засмічення в розумінні даної Методики, як підстави для нарахування суми збитків, є ймовірність самого лише забруднення, що виключає необхідність встановлення факту та ступеня забруднення земельної ділянки.

Одночасно суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача з приводу відсутності протиправності поведінки в розміщенні матеріалів, розцінених позивачем як відходи S1 = 4,14 м2, об'єм - V= 4,968 м3, з огляду на таке.

За твердженням Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад", виявлені інспекцією засмічення зіпсованими пакувальними пластмасовими матеріалами (стрічкою поліетиленовою високоміцною ТУ 6-19-193-82), були готові до упакування та відправки на переробку, а залишки даної стрічки належали ТОВ "Амсіс", яке орендує виробничі площі у Товариства, і були передані Товариству для пакування в тюки на обладнанні відповідача для подальшої відправки постачальнику стрічки.

Натомість колегія суддів зазначає, що в силу дії пункту 1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27 червня 2001 року "Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища" вина відповідача презюмується. Отже, стверджуючи, що виявлені інспекцією матеріали не є відходами в розумінні природоохоронного законодавства, Товариство з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" повинно було надати докази на підтвердження проведення господарської діяльності з використанням даних матеріалів, як то договір поставки, накладні, тощо. Однак, відповідна документація не була надана з боку відповідача, а відтак є недоведеною. При цьому судом приймається до уваги, що в Декларації Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" про утворення відходів у 2014 році (Том 1, а.с.45), взагалі зазначено про припинення проведення підприємством виробничої діяльності з 01 серпня 2013 року

Разом з тим, не вбачає колегія суддів підстав для відмови в задоволенні позову використання судом нормативних приписів, які регулюють питання стягнення суми "шкоди" та "збитків", оскільки сама по собі суперечливість юридичної термінології не є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.

Позбавлені правового підґрунтя й твердження Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" стосовно неналежності порядку проведення Держекоінспекцією перевірки та відсутності правових підстав для проведення позапланової перевірки згідно вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки згідно статті 2 даного Закону (в редакції чинній на момент проведення перевірки) його дія не поширювалась на відносини, що виникали під час здійснення заходів прокурорського нагляду. Оскільки в даному спорі перевірка Держекоінспекцією проводилась на виконання постанови прокурора Лубенської міськрайонної прокуратури ОСОБА_2 від 05 червня 2015 року в порядку Закону України "Про прокуратуру" вимоги, встановлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", до процедури проведення перевірки не застосовуються.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, а тому вказане рішення слід скасувати частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" 64024,69 грн збитків та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтею 275,276 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" (вул. Радянська, 128/2, м. Лубни, Полтавська обл., 37500, ідентифікаційний код 14307311) задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року у справі №917/284/16 скасувати в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад" (вул. Радянська, 128/2, м. Лубни, Полтавська обл., 37500, ідентифікаційний код 14307311) 64024,69 грн збитків.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року у справі №917/284/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає перегляду в суді касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 30 січня 2018 року

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя Р.А.Гетьман

Суддя П.В.Тихий