Рішення № 71916711, 22.01.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2018м. ДніпроСправа № 904/9248/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат " АЗОВСТАЛЬ"

до Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"

про стягнення 1 102 427,99 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

при секретарі судового засідання Сліпченко С.В.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 09-18/6215 від 28.12.17р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 101-4016 від 01.07.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 107 633,00 грн. - 3% річних та пеню у розмірі 994 794,99 грн., мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати.

28.11.17р. від Відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства та відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до листів №1336-6995/4013 від 08.11.16р. та №15493-6995/4013 від 01.12.16р. на адресу Позивача Відповідачем направлялись рахунки, на які нарахована пеня та 3% річних, для виправлення помилок із зауваженнями, що ці рахунки складені некоректно, що унеможливлює їх оплату. Таким чином, безпідставним є нарахування Позивачем пені та 3% річних на рахунки №91288620, 91288625, 91288624, 91288621, 91288616, 91288614, 91289380, 91289379, 91289378, 91289376, 91288627, 91284271, 91284269, 91284267, 91284270, 91287439, 91287434, 91287440, 91287437, 91287438, 91288615, 91288618, 91288617, 91286310, 91286314, 91286311, 91286308, 91286309, 91287436, 91287435, 91286327, 91286331, 91286322, 91284099, 91284100, 91284101, 91284391, 91284392, 91284394, 91284395, 91299605, 91299802, 91299803, 91299804, 91299805, 91299806, 91299807, 91299808, 91300249, 91300250 за відсутністю прострочення оплати. Загальна сума: пені - 99 303,77 грн. та 3% річних – 11 112,25 грн. до того ж, за рахунками №91308478 від 30.12.16р., №91308479 від 30.12.16р., №91308480 від 31.12.16р., №91308481 від 31.12.16р. Позивачем помилково визначений строк оплати 15.02.17р. замість 16.02.17р. та невірно зазначений період прострочення оплати з 16.02.17р. по 14.05.17р. замість з 17.02.17р. по 14.05.17р.

28.11.17р. Позивачем подано клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 5 848,62 грн.

18.12.17р. від Позивача надійшла заява про уточнення (зменшення) позовних вимог з урахуванням заперечень Відповідача, в якій він просить стягнути з Відповідача 3 % річних – 100 596,31 грн., пеню – 929 119,19 грн. та винести ухвалу про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 6 939,31 грн.

Також Позивач надав заперечення на відзив та клопотання про зменшення розміру пені, в якому зазначає, що спірним Договором і Специфікацією чітко визначені строки оплати в залежності від надіслання Позивачем відповідних рахунків, водночас жодне положення не ставить можливість оплати та її строки в залежність від складання актів приймання-передачі. Окрім того, начебто некоректне оформлення актів приймання-передачі не впливало на можливість здійснення оплати у встановлені строки, що підтверджується проведеними Відповідачем оплатами ще 14.11.16р. Що стосується рахунків №91308478, 91308479, 91308480, 91308481, то їх 03.01.17р. направлено на електронну адресу Відповідача, що не заперечується Відповідачем. Таким чином, період на оплату почався з 04.01.17р. і, відповідно до умов договору, закінчився 15.02.17р. Стосовно зменшення розміру пені Позивач заперечує, мотивуючи тим, що прострочення оплати негативно вплинуло на виробничий процес Позивача, який є і так не стабільним у зв’язку з кризовою обстановкою у Донецькому регіоні, а також Відповідач не надав доказів на обґрунтування його скрутного матеріального становища та поважності причин прострочення оплати.

Від Відповідача надійшов відзив на позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в якому зазначено, що здійснення оплати Відповідачем до отримання виправлених актів прийому - передачі підтверджує намір Відповідача виконувати свої зобов’язання за Договором.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.12р. сторонами укладено Договір поставки №012/12-15/1203586 (далі Договір) з протоколом розбіжностей до нього, за п. 1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов’язується поставити та передати у власність Покупця (Відповідача) продукцію коксохімічного виробництва (далі по тексту ОСОБА_3) відповідно до сортаменту, якості, строкам, в об’ємі, за цінами та на умовах, передбачених Специфікаціями до даного Договору, які є його невід’ємною частиною, а Покупець зобов’язується прийняти ОСОБА_3 та оплатити на умовах даного Договору. Витрати на перевезення (залізн. тариф) ОСОБА_3 від пункту відправлення до пункту призначення покладаються на Покупця.

Відповідно до п.3.1. Договору ціна ОСОБА_3 за одиницю та за позиціями зазначеними у Специфікаціях до даного Договору.

Покупець оплачує кожну партію поставленого ОСОБА_3 протягом 30 (тридцяти) банківських днів після отримання сканованих копій рахунків електронною поштою чи шляхом засобів факсимільного зв’язку, але не пізніше дати направлення рахунків поштою (чи службою кур’єрської доставки) чи представником Покупця під росписку. Моментом отримання рахунку на оплату Покупцем є дата відправки електронного повідомлення на адресу osit@nzf.com.uа чи дата відправлення повідомлення факсимільним зв’язком на номер 0566 654-403 (п.3.3. Договору з урахуванням додаткової угоди до Договору від 18.12.13р.).

Згідно з п. 3.4. Договору Покупець розраховується з Постачальником за ОСОБА_3 у грошовій формі. Оплата здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.3.5. Договору).

Відповідно до п.8.1. Договору за невиконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України.

У випадку прострочення оплати ОСОБА_3, Покупець сплачує Постачальникові від вартості неоплаченого ОСОБА_3 пеню за кожен день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період виникнення прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочки (п.8.2. Договору).

Згідно з п.9.5. Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2013 року.

Строк дії даного Договору може бути подовжений шляхом укладення додаткової угоди.

Позивач на виконання умов Договору та Специфікації №24 від 05.07.16р., Специфікації №26 від 05.08.16р., Специфікації №27 від 01.09.16р., Специфікації №28 від 01.06.16р., Специфікації №29 від 02.11.16р. свої зобов’язання виконав належним чином, поставивши на адресу Відповідача ОСОБА_3, що підтверджується залізничними накладними, сертифікатами якості, що знаходяться у матеріалах справи.

На підставі Специфікації №24 від 05.07.16р., Специфікації №26 від 05.08.16р., Специфікації №27 від 01.09.16р., Специфікації №28 від 01.06.16р., Специфікації №29 від 02.11.16р. Позивач виставив і направив Відповідачеві електронною поштою рахунки, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

За даними Позивача, Відповідач, порушуючи умови Договору, неналежно виконував свої зобов’язання щодо оплати, внаслідок чого мало місце прострочення оплати ОСОБА_3, отриманого за Специфікацією №24 від 05.07.16р., Специфікацією №26 від 05.08.16р., Специфікацією №27 від 01.09.16р., Специфікацією №28 від 01.06.16р., Специфікацією №27 від 01.09.16р., Специфікацією №28 від 01.06.16р., Специфікацією №29 від 02.11.16р.

З посиланням на п. 8.2. Договору, на прострочений борг Відповідача, Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, нарахував пеню 929 119,19 грн. за періоди прострочки: 20.10.16р. – 14.05.17р. за кожним рахунком окремо.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 3 % річних - 100 596,31 грн. за період 20.10.16р. – 14.05.17р. за кожним рахунком окремо.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Перевіривши розрахунки Позивача, з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Враховуючи наведені Відповідачем у відзиві та клопотанні доводи те, що Відповідач розрахувався за одержаний товар, що строк прострочки незначний, Позивач не надав доказів завдання значних збитків несвоєчасною оплатою товару Відповідачем, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, заявленої до стягнення до 650 384,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають: 100 596,31 грн. – 3 % річних, 650 384,00 грн. – пені, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. При цьому за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Позивач при звернені з позовом сплатив 22 385,04 грн. судового збору, а виходячи із ціни позову, мав сплатити 15 445,73 грн., тобто переплата становить 6 939,31 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

18.12.17р. Позивачем подана заява про повернення судового збору.

За таких обставин, надмірно сплачений Позивачем судовий збір в розмірі 6 939,31 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України за окремою ухвалою суду.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310 (код 00186520) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", 87500, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1 (код 00191158) 650 384, 00 грн. – пені, 100 596, 31грн. – 3 % річних, 15 445,73 грн. – судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Приватному акціонерному товариству "Металургійний комбінат "Азовсталь", 87500, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1 (код 00191158) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 6 939 (шість тисяч дев’ятсот тридцять дев’ять), 31грн., перерахований платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 20.11.17р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 904/9248/17, про що видати ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.01.2018

Суддя С.Г. Юзіков