Ухвала суду № 71914942, 25.01.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3573/15-ц

У Х В А Л А

25 січня 2018 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

головуючого – судді Ліуша А.І.

при секретарі Трипалюк А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачеві, -

В С Т А Н О В И В :

скаржник звернулася до суду із скаргою на повідомлення державного виконавця від 13 вересня 2017 року, покликаючись на те, що державний виконавець не вжив усі заходи для примусового виконання рішення, оскільки повернув виконавчий документ стягувачеві без прийняття до виконання у зв’язку із відсутністю підтвердження про сплату авансового внеску. Однак, вважає, що авансовий внесок сплачений у повному обсязі, а тому дії оскаржуваної особи є неправомірними. Просить визнати неправомірними дії оскаржуваної особи щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, скасувати повідомлення оскаржуваної особи від 13 вересня 2017 року про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, зобов’язати оскаржувану особу прийняти до виконання виконавчий лист №462/3573/15-ц від 03 червня 2016 року.

У судове засідання скаржник не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд скарги у її відсутності, просить скаргу задовольнити, а тому згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає, що скаргу можна вирішити у її відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Оскаржувана особа у судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належно була повідомлена про час та місце слухання скарги, а тому згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає, що скаргу можна вирішити у її відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Представник боржника у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання скарги, а тому згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає, що скаргу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що скаргу слід задовольнити.

Судом встановлено, що 13 вересня 2017 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання у зв’язку із відсутністю підтвердження про сплату авансового внеску на підставі виконавчого документу немайнового характеру.

Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на момент відкриття виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до абз. 2 п. 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу.

Як вбачається із заяви про примусове виконання судового рішення ОСОБА_1 від 01 вересня 2017 року, скаржник звернулась до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою про примусове виконання виконавчого листа Залізничного районного суду м. Львова від 23 березня 2016 року у справі ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», треті особи – фізична особа-підприємець ОСОБА_3, фізична особа-підприємець ОСОБА_4, про визнання кредитного договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.

Однак державним виконавцем, в порушення вимог закону, не вжито усіх заходів для належного виконання виконавчого документа, оскільки повернуто виконавчий лист Залізничного районного суду м. Львова від 23 березня 2016 року у зв’язку із відсутністю підтвердження про сплату авансового внеску на підставі виконавчого документу немайнового характеру, хоча як вбачається із вказаного виконавчого листа, такий є майнового характеру, так як стосується визнання кредитного договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, а також згідно заяви про примусове виконання судового рішення ОСОБА_1 від 01 вересня 2017 року та опису вкладення у цінний лист, скаржником сплачено авансовий внесок в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню у відповідності до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 є неправомірними, повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття від 13 вересня 2017 року слід скасувати та зобов’язати головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 прийняти до виконання виконавчий лист №462/3573/15-ц від 03 червня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 447, 450, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, з наступними змінами, суд, -

У Х В А Л И В:

скаргу задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого листа Залізничного районного суду м. Львова від 23 березня 2016 року без прийняття до виконання – неправомірними.

Повідомлення головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 про повернення виконавчого листа Залізничного районного суду м. Львова від 23 березня 2016 року без прийняття до виконання від 13 вересня 2017 року – скасувати.

Зобов’язати головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 прийняти до виконання виконавчий лист Залізничного районного суду м. Львова від 23 березня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

Копія вірна.

Суддя: Ліуш А.І.