Постанова № 71913363, 31.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/2579/17 Номер провадження 22-ц/775/289/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі колегії:

судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Агєєва О.В., Дундар І.О.

за участю секретаря Глушка С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позо-вом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

- за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»,

на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року, резолютивну частину якого ухвалено суддею Хмельовою С.М. в м. Покровськ в приміщенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області о 14 годині 15 хвилин, -

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору без номеру від 29.03.2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором про надання банківських по-слуг виконав в повному обсязі, проте відповідач не виконує свої зобов'язання, а тому, станом на 30.04.2017 року має заборгованість у розмірі 85094,30 гривень, яка складається з наступного:

- 7715,37 гривень. - заборгованість за кредитом;

- 69479,95 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3370,68 гривень - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських по-слуг:

- 500,00 гривень - штраф (фіксована частина);

- 4028,30 гривень - штраф (процентна складова).

Виходячи з наведеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 85094,30 гривень та понесені позивачем судові витрати, а саме, сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в сумі 1600,00 гри-вень.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року у задоволені позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено. Відмовляючи у задово-ленні позову суд послався на закінчення строку позовної давності відповідно до ст.267 ЦК України та зазначив, що останній платіж відповідачем по отриманому кредиту був зроблений 25 лютого 2014 року, а позовна заява банку надійшла до суду 30 травня 2017 року, тобто за межами трирічного строку позовної давності.

На вказане рішення ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, та покласти судові витрати на позивача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інста-нції дійшов помилкового висновку, що банком було пропущено строки позовної давності.

За Умовами та правилами надання банківських послуг кредит видано на строк дії кредитної картки. Після закінчення строку дії картки, на вимогу клієнта видається нова картка, якщо від нього не надійшла заява про закриття картрахунку (п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 Умов). Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору, ні-хто зі сторін не заявив про намір його припинити, така заява до банку від позичальника не надходила.

За таким договором перебіг прозовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки.

06.04.2010 року та 05.04.2014 року основка картка була перевипущена у зв'язку з за-кінченням строку дії. Відповідачу при його зверненні до відділення Банку 05.04.2014 року надана карта № 4149 4378 3287 5775 зі строком дії до 02/2018 року.

Факт перебування 05.04.2014 року позичальника у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» підтверджується наявністю фото клієнта, де він тримає в руках кредитну карту № 4149 4378 3287 5775. Також про факт отримання кредитної картки свідчить надана банком ви-писка по рахунку клієнта, з якої чітко вбачається, що відповідач користується вказаною карткою, знімає кошти з банкоматів, здійснює оплату в магазинах тощо.

Крім того мало місце переривання строку позовної давності у зв'язку із здійсненням зобов'язаною особою дій, що підтверджують визнання боргу.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де він зазначає, що отримав від банку не 8000,00 гривень, як зазначено у позові, а тільки 4995,5 гривень. З проханням видати більше коштів відповідач до банку не звертався.

Умови і правила надання банківських послуг взагалі не бачив та ніколи не підпису-вав. Тому надані документи вважати кредитним договором не можна.

Відповідач також зазначає, що останній платіж по боргах він здійснив 25.02.2014 ро-ку, тобто банк вже на 01.05.2014 року знав про те, що відповідачем порушено умови на-дання кредиту. Банк звернувся до суду з позовом 25.02.2017 року, тобто після спливу строку позовної давності у 3 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи проводиться без повідомлен-ня учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши ма¬теріали справи та перевірив-ши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а оска¬ржуване рішення скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір б/н, відповідно до умов якого відпо-відач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.7).

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступни-ком прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват-Банк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування позивача на ПАТ КБ «Приватбанк». 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін.

З розрахунку заборгованості, який надано позивачем до позовної заяви, вбачається, що станом на 30.04.2017 року відповідач має заборгованість у розмірі 85094,30 гривень, яка складається з наступного:

- 7715,37 гривень - заборгованість за кредитом;

- 69479,95 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3370,68 гривень - заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 гривень - штраф (фіксована частина);

- 4028,30 гривень - штраф (процентна складова).

При ухваленні рішення суд виходив з того, що останній платіж боржником зроблено 25 лютого 2014 року, а позовна заява надійшла до суду 30 травня 2017 року тобто більше ніж через три роки, у зв'язку з чим підлягають застосуванню наслідки спливу позовної давності.

Проте з даним висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та у порядку, що встановлені договором, як це встановлено статтею 1049 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодав-ства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свою частину зобов'язання, на-давши позивачу кредит у вигляді встановлено кредитного ліміту на платіжну карту № 4149 6053 5800 5176 (а.с. 7). Натомість відповідач свою частину зобов'язань належним чином не виконував у зв'язку з чим станом на 30.04.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 85 094,30 грн. (а.с. 6).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Суд першої інстанції початоком перебігу позовної давності визначив день, коли бо-ржник зробив останній платіж - 25 лютого 2014 року.

Проте необхідно зазначити, що відповідно до правил користування платіжною карт-кою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку; за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки(стаття 261 ЦК України), а не після закінчення строку дії договору.

Відповідно до довідки ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 було видано 3 кредитні картки, остання за № 4149 4378 3287 5775 видана 05.04.2014 року з терміном дії до 02/2018 року (а.с. 40). На підтвердження цього ПАТ КБ «Приватбанк» надано фото з від-повідачем, зроблене у відділенні банку, де він тримає карту банку (а.с. 67-70).

Також надано виписку по рахунку відповідача, з якого вбачається, що платіжною ка-рткою № 4149 4378 3287 5775 користувалися після її отримання 05.04.2014 року, а отже вона була отримана відповідачем.

Таким чином враховуючи те, що кінцевий строк погашення кредиту, що визначається останнім днем місяця дії картки, ще не настав, немає підстав для застосуван-ня наслідків спливу строків позовної давності.

Разом з тим необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення ан-титерористичної операції» №1669 від 02.09.2014 року, на час проведення антитерористич-ної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборговано-сті із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Мініст-рів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Мініс-трів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно копії паспорту, відповідач зареєстрований та мешкає в с. Миролюбівка Пок-ровського району Донецької області, яке відповідно до розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку пунктів, на території яких здійс-нювалася антитерористична операція» затверджено в переліку населених пунктів, на те-риторії яких здійснювалася антитерористична операція.

У позовній заяві позивач серед іншого просить стягнути 3370,68 - заборгованість за пенею та комісією (а.с. 3). У зв'язку з тим, що позивач не розмежувує ці дві категорії бор-гу, розраунок заборгованосты так само містить лише одну графу - сума комісії та пені, суд позбавлений можливості виокремити суму заборгованості за пенею.

Таким чином у зв'язку з мораторієм на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, комісія та пеня в розмірі 3370,68 грн. та штраф в розмірі 4528,30 грн. з відповідача стягненню не підлягають, так як з роз-рахунку заборгованості вбачається вони нараховані позивачем після 14.04.2014 року.

Отже стягненню з відповідача підлягає сума - 77195,32 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що Умови і правила надання ба-нківських послуг він взагалі не бачив та ніколи не підписував. Тому надані документи вважати кредитним договором не можна.

Проте розділ Заяви на отримання кредитної картки «Банківськи послуги» містить абзац «Я ознакомился и согласен с Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами банка, которые были предоставлены мне для ознакомления в пи-сьменном виде. Своей подписью я подтверждаю факт получения полной информации об условиях кредитования в ПриватБанке, а также его местонахождении. Я выражаю согла-сие с тем, что настоящее Заявление вместе с памяткой клиента, Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами составляет между мной и банком договор о предоставлении банковских услуг».

Дана заява підписана відповідачем, а отже відповідач погодився на умови договору, які викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг та тарифах, крім того суд першої інстанції звернув увагу на те, що згідно виписки по картковому рахунку відповідач користувався встановленим йому кредитним лімітом, що підтверджує його згоду на укладення договору та його умови.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами роз-гляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ух-валити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рі-шення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або змі-ни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи каса-ційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює но-ве, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судо-вий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 3628,80 грн. (1600 грн. за подання позову, 2400 грн. за подання апеляційної скарги. Позовні вимоги задоволено на 90,72 %).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «При-ватбанк» задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного това-риства комерційного банку «Приватбанк» у рахунок стягнення заборгованості за кредит-ним договором 77 195 (сімдесят сім тисяч сто дев'яносто п'ять) гривень 32 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного това-риства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір в розмірі 3628 (три тисячі шістсот двадцять вісім) гривень 80 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді