
Єдиний унікальний номер 236/1018/17 Номер провадження 22-ц/775/266/2018
Категорія 27
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого-судді Соломахи Л.І.
суддів Канурної О.Д., Космачевської Т.В.
при секретарі Марченко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі № 4 цивільну справу № 236/1018/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "РОДОВІД БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на дії головного державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Родіної Катерини Анатоліївни (заінтересована особа - ОСОБА_1) (місце постановлення ухвали - м. Лиман Донецької області, головуючий суддя першої інстанції Саржевська Ірина Віталіївна), -
В С Т А Н О В И В:
07 квітня 2017 року Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" (далі АТ "РОДОВІД БАНК") звернулося до Краснолиманського міського суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 2-5).
Заочним рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 31 травня 2017 року позовні вимоги АТ "РОДОВІД БАНК" задоволені.
З ОСОБА_1 на користь АТ "РОДОВІД БАНК" стягнута заборгованість за кредитним договором № Д002/АА-0.67.07.2 від 16 березня 2007 року в сумі 4 348,63 доларів США (заборгованість за процентами за період з 28.05.2011 року по 17.03.2017 року) та 64 278,28 грн. (41 204,49 грн. - три проценти річних від суми простроченого кредиту з 28.05.2011 року по 17.03.2017 року та 23 073,79 грн. - три проценти річних від суми прострочених процентів з 28.05.2011 року по 17.03.2017 року), судовий збір у сумі 2 724,00 грн. (а.с. 60-64).
13 червня 2017 року на підставі зазначеного судового рішення АТ "РОДОВІД БАНК" видано виконавчий лист № 236/1018/ 17 (а.с. 68, а.с. 78).
Отримавши виконавчий лист, АТ "РОДОВІД БАНК" звернулося до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із заявою про примусове виконання рішення.
19 жовтня 2017 року АТ "РОДОВІД БАНК" отримало повідомлення від 06 жовтня 2017 року про повернення виконавчого документу № 236/1018/17, виданого Краснолиманським міським судом Донецької області 13.06.2017 року, стягувачу без прийняття до виконання. Повідомлення складено головним державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Родіною К.А. Виконавчий документ повернуто на підставі п. 8 частини 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску (а.с. 79).
28 жовтня 2017 року АТ "РОДОВІД БАНК" звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області зі скаргою на дії головного державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Родіної К.А. (заінтересована особа - боржник ОСОБА_1.), яка надійшла до суду поштою 07 листопада 2017 року, в якій просив визнати незаконними дії головного державного виконавця Слов'янського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Родіної К.А. при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 06.10.2017 року та скасувати це повідомлення.
В обґрунтування скарги посилався на те, що рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання не відповідає вимогам закону, оскільки відповідно до частини 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державні органи, яким є АТ "РОДОВІД БАНК", звільняються від сплати авансового внеску. 99,97 відсотків АТ "РОДОВІД БАНК" належить державі в особі Міністерства фінансів України, яке є центральним органом виконавчої влади і, здійснюючи права власника, формує його органи управління в повному складі з представників держави (а.с. 75-76).
Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року у задоволенні скарги АТ "РОДОВІД БАНК" на дії державного виконавця відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб діє від імені та в інтересах АТ "РОДОВІД БАНК", який не є державним органом, відповідно підстави для його звільнення від сплати авансового внеску відсутні (а.с. 118-120).
В апеляційній скарзі заявник АТ "РОДОВІД БАНК" посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року та постановити нову, якою задовольнити скаргу АТ "РОДОВІД БАНК" на дії державного виконавця.
Зазначає, що АТ "РОДОВІД БАНК" є державним органом, а саме 99,97 відсотків банку належить Державі Україна в особі Міністерства фінансів України, яке є центральним органом виконавчої влади і, здійснюючи права власника, формує його органи управління в повному складі з представників держави.
Держава Україна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 року № 580 взяла участь у капіталізації АТ "РОДОВІД БАНК", внаслідок чого згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 року № 880-р на базі АТ "РОДОВІД БАНК" був утворений санаційний банк, тобто банк створений державою в особливому порядку та наділений повноваженнями здійснювати функції держави у роботі з державними активами.
Тобто, АТ "РОДОВІД БАНК" на підставі частини 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" звільнений від сплати авансового внеску (а.с. 128-129).
В судове засіданні апеляційного суду представник АТ "РОДОВІД БАНК" не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи АТ "РОДОВІД БАНК" повідомлений належним чином, повістку про розгляд справи 31 січня 2018 року представники АТ "РОДОВІД БАНК" отримали 15 та 22 січня 2018 року (як у м. Києві, так і у м. Маріуполі), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 158, а.с. 162). Представник АТ "РОДОВІД БАНК" Цуранова Н.Л., яка діє на підставі довіреності № 4, виданої 03 січня 2018 року АТ "РОДОВІД БАНК" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "РОДОВІД БАНК" Білої І.В. (а.с. 163), надіслала клопотання про розгляд справи 31 січня 2018 року у відсутність представника АТ "РОДОВІД БАНК" (а.с. 164).
Головний державний виконавець Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Родіна К.А., представник Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засіданні також не з'явились, копію апеляційної скарги АТ "РОДОВІД БАНК" отримали 09 січня 2018 року, повістки про розгляд справи 31 січня 2018 року отримали 11 січня 2018 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 149 - 150, а.с. 151-152).
24 січня 2018 року до апеляційного суду надійшов відзив Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на апеляційну скаргу АТ "РОДОВІД БАНК", в якому ВДВС просить апеляційну скаргу залишити без задоволення та розглянути скаргу у відсутність його представника. Зазначає, що підстави для звільнення АТ "РОДОВІД БАНК" від сплати авансового внеску відсутні, а тому при поверненні йому виконавчого документа без прийняття до виконання державний виконавець діяв в межах, передбачених законом, а саме, пункту 8 частини 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження". Фонд гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні ліквідації АТ "РОДОВІД БАНК" діє від імені та в інтересах АТ "РОДОВІД БАНК", який не є державною установою. Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців АТ "РОДОВІД БАНК" не визнано банкрутом, отже всі грошові кошти мають бути направлені саме на рахунки АТ "РОДОВІД БАНК" (а.с. 159).
Головний державний виконавець Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Родіна К.А. причини неявки у судове засідання апеляційного суду не повідомила і відповідно до частини 3 ст. 131 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) вважається, що вона не з'явилася в судове засідання без поважних причин. Відзив на апеляційну скаргу не надано.
Боржник ОСОБА_1, яка проживає в районі проведення антитерористичної операції - у м. Донецьк, в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена відповідно до частини 1 ст. 11 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке здійснено 10 січня 2018 року з посиланням на веб-адресу ухвали колегії суддів Апеляційного суду Донецької області від 04 січня 2018 року про призначення справи для розгляду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с. 145-146). Відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не надано.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, оскільки відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга АТ "РОДОВІД БАНК" задоволенню не підлягає. До такого висновку апеляційний суд дійшов, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 3 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" примусове виконання виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, здійснюється відповідно до цього Закону.
Згідно ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1798-VIII).
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" авансовий внесок стягувача є одним з джерел коштів виконавчого провадження, за рахунок яких здійснюються витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 8 частини 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка була чинною станом на 06 жовтня 2017 року, на час прийняття оскаржуваного рішення) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.
Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
В решті випадків авансування є обов'язковим.
Стягувач - АТ "РОДОВІД БАНК", як на підставу звільнення від сплати авансового внеску, посилається на те, що він є державним органом.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що АТ "РОДОВІД БАНК" не є державним органом і відповідно підстави для його звільнення від сплати авансового внеску відсутні.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 07.12.2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Правовий статус банків визначено також ст. 334 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 року № 436-IV), згідно якого банки є суб'єктами господарювання, а саме, банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України від 07.12.2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність", ст. 336 Господарського кодексу України банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. Учасниками банку можуть бути учасники цивільних відносин. Держава Україна може бути учасником банку в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, громадські об'єднання, політичні партії, релігійні та благодійні організації.
Відповідно до Статуту АТ "РОДОВІД БАНК", державна реєстрація якого здійснена 16 травня 2012 року, банк створено у формі публічного акціонерного товариства на базі АТ "РОДОВІД БАНК" за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 року № 880-р "Про утворення санаційного банку" (п. 1.1), організаційно-правова форма Банку - акціонерне товариство, тип - публічне акціонерне товариство (п. 1.4) (а.с. 23-25).
Відповідно до ст. 861 Закону України від 07.12.2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" (Закон доповнено статтею 861 згідно із Законом України від 24.07.2009 року № 1617-VI, стаття втратила чинність у зв'язку із прийняттям Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") Кабінет Міністрів України за поданням Національного банку України, узгодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, має право створити санаційний банк, який не є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Основним завданням санаційного банку є захист інтересів вкладників (кредиторів) банків. Банк набуває статусу санаційного з моменту видачі йому Національним банком України ліцензії санаційного банку та має право здійснювати лише операції, передбачені цією ліцензією.
Відповідно до "Положення про порядок реєстрації, видачі ліцензії, регулювання діяльності санаційного банку та нагляду за ним", яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 23.12.2011 року № 471, санаційний банк створюється у формі публічного акціонерного товариства на базі Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим за поданням Національного банку, узгодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності. Строк діяльності санаційного банку визначається в статуті санаційного банку (п. 1.2). Завданням санаційного банку є проведення роботи з активами державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава, спрямованої на максимізацію надходжень від повернення цих активів. Предметом діяльності санаційного банку є активи, що виникли на підставі цивільно-правових договорів, укладених АТ "РОДОВІД БАНК" до дня набуття ним статусу санаційного банку, а також активи, які виникли на підставі цивільно-правових договорів, укладених санаційним банком з державними банками та банками, у капіталізації яких взяла участь держава (п. 1.3). Санаційний банк здійснює свою діяльність у межах вимог, установлених для цього банку Законом про банки, цим Положенням та статутом санаційного банку (п. 1.6).
Відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" санаційний банк, утворений до набрання чинності цим Законом, продовжує провадити свою діяльність у порядку, встановленому нормативно-правовим актом Національного банку України, погодженим з Кабінетом Міністрів України та Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 337 Господарського кодексу України державний банк в Україні - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Державним є банк, створений за рішенням Кабінету Міністрів України на основі державної власності. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України. Найменування державного банку повинно містити слово "державний". Держава здійснює повноваження власника щодо акцій (паїв), які належать їй у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 року № 580 "Про капіталізацію публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (а.с. 133) та посилання АТ "РОДОВІТ БАНК" в апеляційній скарзі, частка держави у статутному капіталі АТ "РОДОВІТ БАНК" складає 99,97%, тобто менше 100%. Статут АТ "РОДОВІТ БАНК" постановою Кабінету Міністрів України не затверджено, його затверджено річними загальними зборами акціонерів АТ "РОДОВІТ БАНК" від 09.04.2012 року, протокол № 1 (а.с. 23-25), а тому посилання АТ "РОДОВІТ БАНК" в апеляційній скарзі на те, що він є державним банком не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 152 ЦК України акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
З системного аналізу статей 334, 336-337 Господарського кодексу України, ст. 152 ЦК України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", "Положення про порядок реєстрації, видачі ліцензії, регулювання діяльності санаційного банку та нагляду за ним" випливає, що банк, в тому числі і санаційний, є суб'єктом господарювання і наявність у Держави статусу учасника банку, корпоративних прав (частки у статутному капіталі банку), не перетворює банк, навіть санаційний, в орган державної влади (державний орган).
Відповідно до ст. 8 Господарського кодексу України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.
Державний орган - це складова частина механізму держави, яка має власну структуру, визначені законом повноваження владного характеру по управлінню конкретної сферою суспільного життя і тісно взаємодіє з іншими елементами державного механізму, утворюючими єдине ціле.
Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
АТ "РОДОВІТ БАНК"не надав суду документів, що підтверджують його статус як органу законодавчої, виконавчої або судової влади.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 19 грудня 2017 року № 811-рш "Про відкликання ліцензії санаційного банку та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК"виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 грудня 2017 року № 5455 "Про початок процедури ліквідації АТ "РОДОВІД БАНК"та делегування повноважень ліквідатора банку".
Раніше на підставі постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 2016 року № 107 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК"до категорії неплатоспроможних"виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 25 лютого 2016 р. № 261 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "РОДОВІД БАНК".
Проте та обставина, що АТ "РОДОВІТ БАНК"перебуває у стані припинення, не впливає на висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. При цьому частиною 2 цієї статті встановлено, що Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Учасниками Фонду відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є банки. Таким чином, зміст норм щодо правового статусу Фонду не дає підстав для віднесення його до державних органів у розумінні ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", незважаючи на те, що повноваження Фонду мають публічно-правовий характер.
Крім того, стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду про стягнення заборгованості є банк, а не Фонд, що підтверджується нормою п. 5 частини 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якої Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду в разі делегування їй повноважень має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду. На це також вказав Верховний Суд України у постанові від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1521цс15 за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що спірні правовідносини виникли на підставі цивільно-правової угоди й уповноважена особа Фонду виступає в указаному спорі від імені сторони такого правочину, не здійснюючи при цьому владних повноважень.
Враховуючи зазначене, підстав для звільнення Фонду від сплати авансового внеску за виконання рішення суду згідно зі ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" також немає.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оскільки відсутні підстави для звільнення від сплати авансового внеску як стягувача за виконавчим листом - АТ "РОДОВІТ БАНК", так і діючого від його імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державний виконавець, повертаючи стягувачу без прийняття до виконання виконавчий лист, діяв відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" і право заявника - АТ "РОДОВІТ БАНК" порушено не було. Тобто, суд першої інстанції обґрунтовано постановив ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги АТ "РОДОВІТ БАНК" про неповне з'ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційну скаргу АТ "РОДОВІТ БАНК" слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Відповідно до частини 2 ст. 11 Закону України від 12.08.2014 року № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII) учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Оскільки ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає у м. Донецьку, про ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги АТ "РОДОВІТ БАНК" її слід повідомити шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Керуючись ст. 375, ст. 382 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), апеляційний суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" залишити без задоволення.
Ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року про відмову в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на дії головного державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Родіної Катерини Анатоліївни залишити без змін.
ОСОБА_1 повідомити про ухвалення цієї постанови шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31 січня 2018 року.
Головуючий: Л.І. Соломаха
Судді: О.Д. Канурна
Т.В. Космачевська
Судове рішення № 71913148, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут) було прийнято 31.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 236/1018/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: