Постанова № 71910997, 17.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2875/17

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

17 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Вірстюка Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної судової адміністрації України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року (м. Хмельницький, 27 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Державної судової адміністрації України про стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" на його користь 989 596,08 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 січня 2009 року по 10 жовтня 2017 року включно.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю боргу відповідача, невиплаченого при звільненні, який остаточно був погашений 10 жовтня 2017 року.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" на користь позивача 229 094,31 грн., (двісті двадцять дев'ять тиcяч дев'яносто чотири гривні тридцять одну копійку) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 жовтня 2015 року по 11 жовтня 2017 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування своєї апеляції позивач зазначив, що суд першої інстанції неправильно зменшив суму середнього заробітку, яка підлягає стягненню.

В свою чергу, відповідач не погодившись із прийнятим рішенням, також подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову.

Представник апелянта свої вимоги обґрунтовує відсутністю наявності спірного боргу заробітної плати на час остаточного розрахунку та вини відповідача у його виникненні.

Позивач в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та заперечив проти апеляційної скарги позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційних скарг у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 05 січня 1993 року по 30 січня 2009 року працював суддею Хмельницького міського (міськрайонного) суду.

На час звільнення позивача з Хмельницького міського (міськрайонного) суду, в судах були наявні його спори з ТУ ДСА України в Хмельницькій області про розміри належних сум при звільненні, які вирішились на користь позивача, а саме: у Ярмолинецькому районному суді про зарахування до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді, часу роботи стажистом на вакантній посаді помічника прокурора Любарського району Житомирської області з 31.05.1989 року по 21.05.1990 року включно, призначення щомісячного грошового утримання судді з 22.12.2004 року та про стягнення втрати частини доходу; у Красилівському районному суді про стягнення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, недоплаченого щомісячного грошового утримання та компенсації за їх несвоєчасну виплату.

Так, постановою Ярмолинецького районного суду від 24.02.2010 року у справі № 2а-1/2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2010 року, ТУ ДСА України в Хмельницькій області зобов'язано зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді, час роботи стажистом на вакантній посаді помічника прокурора Любарського району Житомирської області з 31.05.1989 року по 21.05.1990 року включно та призначити щомісячне грошове утримання судді з 22.12.2004 року

Це рішення суду виконане відповідачем 26.12.2011 року, шляхом видання наказів № 2/02-05 від 14.01.2011 року, № 5/02-05 від 28.01.2011 року та перерахування нарахованої заборгованості у розмірі 21 642 грн. та 1 482 грн.

Постановою Ярмолинецького районного суду від 12.03.2012 року у справі № 2221/367/2012, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014 року, ТУ ДСА України в Хмельницькій області зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за порушення строків виплати щомісячного довічного грошового утримання судді за період з січня 2005 року по листопад 2011 року включно.

На виконання цього рішення відповідачем нараховано позивачу 23 679, 40 грн. такої компенсації та виплачено її у жовтні 2017 року.

Постановою Красилівського районного суду від 09 листопада 2011 року у справі № 2-а-2652/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року, зобов'язано ТУ ДСА України в Хмельницькій області за період з 01 червня 2005 року по січень 2009 року включно донарахувати і виплатити позивачу надбавку за роботу з матеріалами, що мають відомості які становлять державну таємницю по формі 3 у розмірі 10 % від посадового окладу.

На виконання цього рішення суду відповідачем нараховано позивачу 16 142, 09 грн. та виплачено їх у жовтні 2017 року.

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 25 серпня 2015 року у справі № 677/1254/15-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 року, визнано протиправною бездіяльність ТУ ДСА України в Хмельницькій області, яка полягає у невиплаті позивачу, за період з липня 2005 року по травень 2015 року, компенсації втрати частини доходу у виді надбавки за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю, та компенсації втрати частини доходу у виді недоплаченого грошового утримання судді.

Постановлено стягнути з ТУ ДСА України в Хмельницькій області на користь позивача, за період з липня 2005 року по травень 2015 року, 16 265 грн. 59 коп. компенсації втрати частини доходу у виді надбавки за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю, та 18 556 грн. 95 коп. компенсації втрати частини доходу у виді недоплаченого грошового утримання судді, а всього 34 822 грн. 54 коп.

На виконання цього судового рішення відповідачем було нараховано позивачу 24 517, 57 грн. такої компенсації та виплачено її 22.08.2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено наявність підстав для стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 жовтня 2015 року по 11 жовтня 2017 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Якщо працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або якщо він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день прийняття рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Позивач вважає, що з вини відповідача йому у період з 31 січня 2009 року по 10 жовтня 2017 року включно відбулась затримка остаточного розрахунку з посаді судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у зв'язку з тим, що під час його роботи не були виплачені надбавка за роботу з матеріалами, що мають відомості які становлять державну таємницю по формі 3 у розмірі 10 % від посадового окладу та призначене щомісячне грошове утримання судді з 22.12.2004 року. відбулась затрт

Наявність права позивача на вказані вище виплати була встановлена вже після його звільнення, відповідно, постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24.02.2010 року у справі № 2а-1/2010 та постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2011 року у справі № 2-а-2652/11, які набули чинності.

Однак, у згаданих судових рішеннях встановлена вина у не здійсненні відповідних виплат Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, а не відповідача.

Так, Красилівський районний суд Хмельницької області у постанові в справі № 2-а-2652/11 зазначив, що за відсутності наказу про встановлення позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень територіальне управління Державної судової адміністрацій України в Хмельницькій області не могло нарахувати і виплатити таку надбавку. Враховуючи викладене, суд вийшов за межі позовних вимог і визнав протиправною бездіяльність Хмельницького міськрайонного суду, яка полягає у невидачі наказу щодо встановлення позивачу надбавки за роботу з таємними документами. З такими висновками районного суду погодився Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 27 травня 2015 року.

Що стосується стягнення на користь позивача за судовими рішеннями компенсації втрати частини доходу у виді надбавки за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю, та недоплаченого грошового утримання судді, то ці суми не можуть вважатися такими, що належали на час звільнення позивачу і не були виплачені з вини відповідача.

Крім цього, колегія суддів вважає, що отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як вона була присуджена за судовим рішенням, не може здійснюватись за правилами ст. 117 КЗпП України, а може бути лише компенсацією втрати частини доходу у зв'язку із затримкою строків їх виплати.

Таким чином, на час звільнення позивача з роботи на посаді судді Хмельницького міськрайонного суду 30 січня 2009 року спірні суми йому не належали, а вина відповідача у їх не виплаті була відсутня, що виключає відповідальність останнього, передбачену ст. 117 КЗпП України.

Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України задовольнити повністю.

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 січня 2018 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.