Постанова № 71910791, 29.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 рокуЛьвів№ СК-876/4746/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Макарика В.Я., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Личаківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року (головуючий суддя Гулик А.Г., м. Львів, час ухвалення 15 год. 00 хв., дата складання повного тексту 03.01.2017) за адміністративним позовом Личаківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА МАРІС» про застосування адміністративного арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Личаківська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі – Личаківська ОДПІ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА МАРІС» (далі – ТзОВ «АКВА МАРІС») про застосування арешту коштів на рахунках.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Личаківська ОДПІ оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права є незаконною та необґрунтованою, просить скасувати її та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що посадовою особою ТОВ «ОСОБА_1 маріс» - директором ТОВ «ОСОБА_1 маріс» ОСОБА_1 не допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки з питань правомірності формування податкових зобов'язань в тому числі по взаємовідносинах з ТзОВ «Укравіасистем» по декларації з ПДВ за січень 2016 року та ТзОВ «Дартер» по декларації з ПДВ за травень 2016 року, про що складено відповідний акт. Враховуючи наведені обставини, вважає, що згідно вимог ст. 94 ПК України є підстави для застосування арешту коштів на рахунках ТзОВ «АКВА МАРІС».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що начальник Личаківської ОДПІ 30.08.2016 прийняв наказ № 435 «Про проведення позапланової перевірки ТзОВ «Аква Маріс» та видав направлення на перевірку №575 та №576 тривалістю 5 робочих днів.

31.08.2016 ГДРІ відділу перевірок платників податків управління аудиту ОСОБА_2 та СДРІ відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ОСОБА_3 здійснили вихід за юридичною адресою ТзОВ «Аква Маріс» за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 95 з метою вручення копії наказу на проведення позапланової виїзної перевірки та направлень на перевірку.

Директор ТзОВ «Аква Маріс» ОСОБА_1, ознайомившись з наказом на проведення перевірки та отримавши направлення на проведення перевірки, відмовився допустити працівників податкового органу до проведення перевірки.

Працівники Личаківської ОДПІ склали акти про відмову від допуску до проведення позапланової перевірки ТзОВ «Аква Маріс» №37 та №38 від 30.08.2016.

У зв'язку з недопуском працівників позивача до проведення перевірки, Личаківська ОДПІ звернулась із даним позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Згідно вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені статтею 78 ПК України.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка може бути здійснена зокрема коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Вимогами п. 78.5 ст. 78 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Відповідно до абз. 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України, непред'явлення або ненадсилання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Абзацами 6, 7, 8 пункту 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Враховуючи наведені норми законодавства, застосування арешту при відмові платника податків від проведення документальної перевірки або від допуску до проведення такої перевірки, можливо лише за умови, якщо наявні законні підстави для такої перевірки.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі №813/2929/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.12.2016 визнано протиправним та скасовано наказ Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 30.08.2016 №435 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Аква Маріс». Постанова суду набрала законної сили 28.11.2016.

Згідно вимог ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність законних підстав для здійснення перевірки, відповідач правомірно не допустив посадових осіб до її здійснення.

Крім того, згідно з п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 568 від 10.10.2013 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок № 568), для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Проаналізувавши зазначену норму колегія суддів дійшла висновку про те, що у контролюючого органу існує певний обов'язок по дотриманню чітко встановленого порядку звернення із вказаним позовом, зокрема звернення до суду саме у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Крім того, враховуючи положення ст. 94 ПК України, а також Порядку № 568, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Вимогами підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Личаківська ОДПІ при зверненні із даним позовом про застосування арешту коштів на рахунках ТзОВ «АКВА МАРІС» повинна була довести наявність підстав та умов для такого звернення, зокрема: звернення до суду саме у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача; наявність податкового боргу у відповідача; а також відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, або недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Проте, Личаківська ОДПІ не надала суду доказів наявності підстав та умов для такого застосування арешту коштів.

Враховуючи наведене, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТзОВ «АКВА МАРІС».

З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Личаківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року по справі № 813/2986/16 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.Я. Макарик

ОСОБА_4

Повний текст складено 31 січня 2018 року.