Постанова № 71910718, 23.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 642/919/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шеванова В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20.11.2017, суддя Пашнєв В.Г., м. Харків, повний текст складено 20.11.17 по справі № 642/919/17

за позовом ОСОБА_1

до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про зобов’язання відповідача вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд зобов'язати відповідача : Київське об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова, визнати стаж роботи позивача на ВАТ «Харківський завод пластмас» в період з 03 липня 1989 року по 30 червня 1995 р. на посаді начальника дільниці з виготовлення плівки для пакування молока, а також в період з 03.07.1995 р. по 05 січня 1996 р. на посаді начальника дільниці литтєвого цеху як такий, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та призначити позивачу, починаючи з 02 серпня 2016 р. пенсію за віком, на пільгових умовах як особі, яка працювала на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Постановою Ленінський районний суд міста Харкова від 20.11.2017р. Адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано відповідача - Київське об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова, визнати стаж роботи позивача ОСОБА_1, код. НОМЕР_1, ВАТ «Харпластмас» в період з 03 липня 1989 року по 30 червня 1995 р. на посаді начальника дільниці з виготовлення плівки для пакування молока, а також в період з 03.07.1995 р. по 05 січня 1996 р. на посаді начальника дільниці литтєвого цеху як такий, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов’язано відповідача - Київське об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова, призначити позивачу ОСОБА_1, код. НОМЕР_1 починаючи з 29 жовтня 2016 р. пенсію за віком, на пільгових умовах як особі, яка працювала на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення».

Київське об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова , не погодившись з постановою суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права , просить суд апеляційної інстанції постанову скасувати , прийняти нову постанову , якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних скарг посилаються на те , що при призначенні пенсії ОСОБА_1 необхідно мати 12 років 6 місяців стажу за Списком №2. При розгляді документів встановлено, що заявник працював на Заводі „Харпластмас” у період з 24.04.1986 по 02.03.1987 за професією замінний майстер в литтєвому цеху, з 02.03.1987 по 02.07.1989 старшим інженером технологом в литтєвому цеху, з 03.07.1989 по 30.09.1995 начальником дільниці з виготовлення плівки для пакування молока. Згідно заяви та наданих документів, які було направлено до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, встановлено, що стаж роботи за період з 24.04.1986 по 02.03.1987 за професією замінний майстер в литтєвому цеху, з 02.03.1987 по 02.07.1989 старшим інженером технологом в литтєвому цеху, що складає 3 роки 2 місяці та 9 днів є таким, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Період роботи з 03.07.1989 по 30.09.1995 начальником дільниці з виготовлення плівки для пакування молока Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області не підтверджено. Загальний пільговий стаж ОСОБА_1Є складає 3 роки 2 місяці 9 днів. Враховуючи викладене судом першої інстанції не було враховано положення ст.13 ЗУ „Про пенсійне забезпечення”, Порядок застосування списків №1,№2 виробництв, робіт професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці і соціальної політики України №383, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20.11.2017 року, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, після виповнення 57 років, 02 листопада 2016 р. звернувся до Управління пенсійного фонду України у Холодногірському районі м.Харкова із заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із тих підстав, що в період з 24.04.1986 р. по 05 січня 1996 р., тобто 9 років 8 місяців та 16 днів він працював на посадах, робота на яких надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Списку № 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду вищевказаного звернення ОСОБА_1 13.01.2017 р. Управлінням пенсійного фонду України у Холодногірському районі міста Харкова було прийнято рішення про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, про що позивачу надано витяг із Протоколу № 7 від 13.01.2017 р. з якого вбачається, що підставою для прийняття такого рішення є висновок Комісії з питань підтвердження стажу роботу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, якою стаж позивача ОСОБА_1 що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджено лише за час роботи з 24.04.1986 р. по 02.07.1989 р. коли він працював на Заводі «Харпластмас» на посадах змінного майстра литтєвого цеху та старшого інженера-технолога в литтєвому цеху, що складає період лише 3 роки 2 місяці 9 днів. А період роботи на посаді начальника дільниці з виготовлення плівки для пакування молока з 03 липня 1989 р. по 30 червня 1995 р. Комісією не підтверджено, як такий, що надає право на пільгову пенсію.

При цьому , ні в тексті витягу із Протоколу № 7 від 13.01.2017 р., в якому викладено рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, ні в тексті письмових заперечень відповідача на позов, ні в усних поясненнях представника відповідача наданих в судовому засіданні не зазначено жодних підстав для висновку про не підтвердження стажу роботи позивача з 03 липня 1989 року по 30 червня 1995 р. на посаді начальника дільниці з виготовлення плівки для пакування молока, як такого, що дає право на пільгову пенсію.

Крім того, стаж роботи позивача з 03.07.1995 р. по 05 січня 1996 р. на посаді начальника дільниці литтєвого цеху взагалі відповідачем залишено без будь якої уваги та оцінки.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що оскаржуване рішення Управління пенсійного фонду України у Холодногірському районі міста Харкова про відмову у призначенні пенсії позивачу ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах не відповідає зазначеним критеріям, оскільки з урахуванням загальної тривалості стажу роботи позивача на посадах зі шкідливими і важкими умовами праці - 9 років 8 місяців та 16 днів, ОСОБА_1 має право на зменшення пенсійного віку на 3 роки ( 9 років 8 місяців : 2 роки 6 місяців = 3,86), тобто позивач отримав законне право на призначення йому пенсійного забезпечення після досягнення 57 років, тобто з 29.10.2016 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статей 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі ОСОБА_3 №1788-ХІІ ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 100 цього Закону передбачено, що особам, які на день введення в дію цього Закону мають стаж на роботах із шкідливими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, мають право на пенсію на пільгових умовах, яка призначається відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Пунктом “б” ч.1 ст.13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі – Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров’я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24.06.2016 р. № 461 затверджені списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Розділ Х даного списку визначає перелік робіт у галузі хімічного виробництва, як таких, що є роботами зі шкідливими і важкими умовами праці.

Вищевикладена позиція щодо застосування норм матеріального права повністю відповідає правовим висновкам викладеним у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року № 21-183а13 від 25 листопада 2014 року № 21-519а14, від 17 березня 2015 р. № 21-585а14.

Відповідно до ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” , п.1 “Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку №637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених вище норм свідчить, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів можливе лише у випадку відсутності трудової книжки або відсутності в ній записів.

Відповідно до даних двох трудових книжок №1042797 серія УКР та № 2118286 серія БТII , позивач ОСОБА_1 розпочав свою трудову діяльність з 01.08.1976 року. З того часу позивач проходив строкову військову службу, навчався, працюва в на різних підприємствах. Загальний трудовий стаж позивача значно перевищує 30 років. Відповідно до даних трудової книжки № 2118286 серія БТ-II, 24.04.1986 р. позивач був прийнятий на Завод «Харпластмас» на посаду змінного майстра литтєвого цеху, а 02.03.1987 р. переведений на посаду старшого інженера-технолога в литтєвому цеху. 03.07.1989 р. позивача було призначено на посаду начальника дільниці по виготовленню плівки для упаковки молока. 30.06.1995 р. позивач був звільнений по переводу в АТ «Харпластмас-95». 03.07.1995 р. позивач був прийнятий по переводу, на посаду начальника участка литтєвого цеху на якій працював до 05 січня 1996 р. включно. Загальний стаж роботи позивача на Заводі «Харпластмас», який в подальшому був реорганізований в АТ «Харпластмас-95» і потім перейменований в ВАТ «Харпластмас» в цілому складає 9 років 8 місяців та 16 днів.

Вищевказані дані трудових книжок підтверджуються Архівним довідками № Ж-21/1 від 13.10.2016 р. та № Ж-21/2 від 13.10.2016 р. таархівною довідкою № Ж-21/6 про перейменування підприємства.

Згідно архівної довідки № Ж-21 від 13.10.2016 р., відсутні накази про переведення позивача на роботу з неповним робочим днем, накази про відпустки без збереження заробітної плати, відпустки у зв’язку з навчанням, за весь період роботи на Заводі «Харпластмас» тобто з 1986 по 1996 рік, що дає підстави зробити висновок про зайнятість ОСОБА_1 в період роботи на ВАТ «Харпластмас» в режимі повного робочого дня.

Згідно наказу № 227 від 31 жовтня 1994 р. по АТ «Харпластмас» затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, робота в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови КМУ від 11 березня 1994 р. № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах. В затвердженому списку зазначені виробничі підрозділи АТ «Харпластмас», вказані посади робітників та інженерно-технічних працівників.

Серед інших підрозділів АТ «Харпластмас» вказаний литтєвий цех, а серед посад інженерно-технічних працівників зазначеного підрозділу вказана посада начальника дільниці.

У технологічному регламенті виробництва плівки поліетиленової наповненої для упаковки молока та молочних продуктів, затвердженому директором заводу 05 лютого 1991 р. дільниця по виготовленню плівки для упаковки молока розглядається як окрема виділена дільниця литтєвого цеху, тобто така, що знаходиться в організаційній структурі литтєвого цеху. Про організаційну пов’язаність дільниці по виготовленню плівки для упаковки молока із литтєвим цехом ВАТ «Харпластмас» надали показання допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які є колишніми працівниками підприємства.

Таким чином посада начальника дільниці по виготовленню плівки для упаковки молока, як окремої структурної одиниці литтєвого цеху, за результатами проведеної атестації є такою, що надає право на пільгову пенсію. Такою ж посадою є і посаду начальника дільниці литтєвого цеху.

Враховуючи, що результатами атестації робочих місць АТ «Харпластмас» за умовами праці, посади начальника дільниці з виготовлення плівки з упаковки молока та начальника дільниці литтєвого цеху, відносяться до таких, що надають право на пільгове пенсійне забезпечення, а отже стаж роботи позивача на цих посадах підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Тобто, станом на 02 листопада 2016 р., на момент звернення до Управління пенсійного фонду України у Холодногірському районі м.Харкова із заявою про призначення пільгової пенсії за віком, був особою якій виповнилось 57 років, позивач мав загальний стаж роботи, що перевищує 30 років.

Із загального трудового стажу ОСОБА_1 стаж його роботи на посадах зі шкідливими і важкими умовами праці – за Списком № 2, мав тривалість у 9 років 8 місяців та 16 днів роботи, оскільки цей стаж є меншим за 12 років та 6 місяців, тобто не досягає тривалості визначеної у п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка надає право, за наявності загального стажу у 30 років для чоловіків на пільгове пенсійне забезпечення після досягнення 55 років, але складає більше половини такого стажу, та враховуючи тривалість його загального стажу роботи, позивач ОСОБА_1 має передбачене законом право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування": на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців роботи на посадах зі шкідливими і важкими умовами праці.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що вищенаведені період роботи позивача та враховуючи стаж роботи позивача на посадах зі шкідливими і важкими умовами праці - 9 років 8 місяців та 16 днів , позивач має право на зменшення пенсійного віку на 3 роки ( 9 років 8 місяців : 2 роки 6 місяців = 3,86), а тому у нього наявне право на призначення йому пенсійного забезпечення після досягнення 57 років, тобто з 29.10.2016 р.

З урахуванням наведених норм та досліджених даних трудових книжок, в яких чітко зазначено всі записи про трудовий стаж позивача із зазначенням посади, довідок, підтверджується трудовий стаж позивача на посадах, які надають йому право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Таким чином, позивачем належним чином підтверджено можливість віднесення спірних вказаних вище періодів його роботи, які не були включені відповідачем до пільгового стажу.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем підтверджено пільговий стаж, тобто він має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.“б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 55 років, а тому відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у призначенні такої пенсії і відповідно неправомірно прийняті оскаржувані рішення.

На підставі викладеного доводи апеляційної скарги є помилковими та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20.11.2017 по справі № 642/919/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 29.01.2018.