Ухвала суду № 71910684, 30.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1182/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Шляхтицького О.І. , Потапчука В.О.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного реєстратора ОСОБА_3, Державного реєстратора Лиманської (Комінтернівської) районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_4, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю 3-ї особи ОСОБА_5 про скасування рішень № 29464306 від 28.04.2016 року, № 30164988 від 22.06.2016 року та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного реєстратора ОСОБА_3, Державного реєстратора Лиманської (Комінтернівської) районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_4, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю 3-ї особи ОСОБА_5 про скасування рішень № 29464306 від 28.04.2016 року, № 30164988 від 22.06.2016 року та зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що рішення Державного реєстратора № 29464306 від 28.04.2016 року є незаконним, оскільки відсутнє будь-яке судове рішення про скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру. Отже, враховуючи незаконність рішення Державного реєстратора № 29464306 від 28.04.2016 року незаконною є державна реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_5

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п. 41 Порядку ведення державного реєстру речових прав, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1141 державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.09.2007 р. у справі № 2-8238/2007, яке набрало законної сили 08.10.2007 р., ОСОБА_2 набув право власності на квартиру № 30, що знаходиться в м. Одесі по вул. Овідіопольська дорога, 3 в будинку № 73.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.09.2007 року справа № 2-8238/2007, яке набрало законної сили 08.10.2007 року, зареєстроване в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» 21.11.2007 року в книзі: 664пр-75, номер запису: 3434, реєстраційний номер: 19916198 (а.с. 126).

На підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2007 року у справі №2-8238/2007 р. ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на АДРЕСА_1, 3 в місті ОСОБА_3.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 09 вересня 2014 року у справі №2-8238/2007, рішення Приморського районного суду м. Одеса від 27 вересня 2007 року скасовано, у задоволенні позову про визнання договору міни дійсним та визнання права власності відмовлено (а.с. 119-122).

У серпні 2016 року ОСОБА_5 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням (цивільна справа № 521/14624/16-ц).

При ознайомлені 30.11.2016 р. представником ОСОБА_2 з матеріалами справи № 521/14624/16-ц, зокрема, з витребуваною за заявою представника ОСОБА_2 у Управлінні державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради та отриманою судом копією Реєстраційної справи на квартиру №30, що знаходиться в м. Одесі, по вул. Овідіопольська дорога 3, в будинку №73, з’ясовано, що дані Державного реєстру прав власності на нерухоме майно містять відомості про: скасування реєстрації права власності ОСОБА_2 та реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_5

Так, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором ОСОБА_3, Управління державної реєстрації територіального управління юстиції в Одеській області, 28.04.2016 р. було прийнято рішення за №29464306 про скасування права власності ОСОБА_2 на квартиру №30, що знаходиться в м. Одесі, по вул. Овідіопольська дорога 3, в будинку №73, зареєстрованого 21.11.2007 р. на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.09.2007 р. по справі № 2-8238/2007.

17.06.2016 року реєстраційним органом Комінтернівської районної державної адміністрації, Одеська обл., зареєстрована заява з реєстраційним номером: 17331537, заявник: ОСОБА_7 (уповноважена особа), про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; ОСОБА_8 реєстрації: виникнення права власності; Об’єкт нерухомого майна: квартира №30, що знаходиться в м. Одесі, по вул. Овідіопольська дорога 3, в будинку №73; Суб’єкт права: ОСОБА_5.

22.06.2016 року, рішенням державного реєстратора Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської обл. ОСОБА_4 за №30164988, було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру №30, що знаходиться в м. Одесі, по вул. Овідіопольська дорога 3, в будинку №73 за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 01.08.2007 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором ОСОБА_4 внесено відповідний запис.

Вважаючи рішення Відповідачів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень неправомірними, Позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки реєстрація права власності або її скасування є наслідком набуття або втрати певною особою відповідного права, сама по собі реєстрація права власності без наявності такого права існувати не може. Конституцією України, іншими нормативно-правовими актами України не передбачено право особи на реєстрацію права власності, якого не існує, а тому наявні підстави для задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, згідно зі статями 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду, зокрема, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року №3502/5, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №3502/5).

Пунктом п.1.1 вказаного Порядку визначено, що цей Порядок визначає процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

За змістом п.п. 1.3, 2.1 Порядку №3502/5 рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), яке оформлює за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках.

Для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пунктами 2.3, 2.6 Порядку №3502/5 передбачено, що заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Відповідно до п.п. 2.9 - 2.11 Порядку №3502/5 під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав.

За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

Так, на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 09.09.2014 року, запис про реєстрацію права власності ОСОБА_9 внесено до Державного реєстру прав та скасовано його і в Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про скасування права власності. Пізніше, 22.06.2016 року на підставі заяви та доданих документів, внесено запис про реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру, яке було зареєстровано раніше.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність рішення суду, яким скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію спірного об’єкту нерухомості, або зобов’язано державного реєстратора вчинити такі дії, як на підставу для визнання неправомірним рішення відповідача № 29464306 від 28.04.2016 року, оскільки відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав є самостійною підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації прав та, в даному випадку, такі дії окремого рішення суду не потребують.

Крім того, згідно вимог ч.2 ст.7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відтак, суд першої інстанції правомірно керувався ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який має вищу юридичну силу, а не п.41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.

Таким чином, оспорювані позивачем рішення державних реєстраторів прийняті на підставі закону, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.

Щодо позовних вимог про зобовязання юридичного департаменту Одеської міської ради виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №15087095 від 17.06.2016 р. та запис про право власності № 14366130 від 28.04.2016 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 1, 5 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій у паперову формі, така заява формується, реєструється у базі даних заяв із зазначенням дати і часу реєстрації та скріплюється власним підписом заявника.

Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, під час формування та реєстрації заяви у базі даних заяв державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника на підставі передбаченого Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документа, що посвідчує таку особу.

Порядок скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано ч. 2 ст. 26 Закону.

Так, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Під час розгляду справи було встановлено, що Позивач не звертався до Департаменту у встановленому законом порядку та не отримував відповідних рішень від державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, отже, вимоги про зобовязання юридичного департаменту Одеської міської ради виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №15087095 від 17.06.2016 р. та запис про право власності № 14366130 від 28.04.2016 р., є передчасними, а тому у задовленні позовних вимог до юридичного департаменту Одеської міської ради, слід відмовити.

26 серпня 2016 року ОСОБА_5 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням (цивільна справа № 521/14624/16-ц), посилаючись на те, що є власником квартири, а відповідач втратив право власності на квартиру відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 09.09.2014 року, а відтак й право користування нею разом із членами родини.

ОСОБА_9, також звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру №30, що знаходиться в м. Одеса, по вул. Овідіопольська дорога, 3 в будинку №73, посилаючись на те, що він є власником квартири на підставі укладеного 15.08.2007 року договору міни, який визнано Приморським районним судом м. Одеси дійсним.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 02.03.2017 р. по справі №521/14624/16-ц в задоволенні позову ОСОБА_9 про визнання права власності на вказану квартиру - відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27.07.2017р. вказане рішення залишено без змін (а.с. 186-188).

Так, зазначеними рішеннями судів встановлено факт відсутності у позивача права власності на спірну квартиру.

Також, вказаними рішеннями встановлено, що єдиною законною власницею спірної квартири є ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду в господарський, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участі ті самі особи або особа, щодо яких встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки реєстрація права власності або її скасування є наслідком набуття або втрати певною особою відповідного права, сама по собі реєстрація права власності без наявності такого права існувати не може. Конституцією України, іншими нормативно-правовими актами України не передбачено право особи на реєстрацію права власності, якого не існує.

Суд зазначає, що скасування державної реєстрації в державному реєстрі прав на нерухоме майно рішень про державну реєстрацію прав на спірну квартиру за іншою особою, із врахуванням судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим та призведе до обмеження прав єдиного, визнаного державою, власника квартири на розпорядження належним йому майном, що буде порушенням ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_2 про скасування рішень № 29464306 від 28.04.2016 року, № 30164988 від 22.06.2016 року та зобов’язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року по справі № 815/1182/17, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

суддя-доповідач ОСОБА_1 суддя ОСОБА_8 суддя ОСОБА_10