Постанова № 71910574, 30.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/10363/17 Суддя (судді) першої інстанції: Литвиненко І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Київ Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Мєзєнцев Є.І., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Хаврат О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.11.17р. у справі №750/10363/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.11.17р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку Позивачу пенсії, виходячи з 53% її грошового забезпечення, з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; зобов'язано Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу пенсії, виходячи з 53% її грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідки військової частини польова пошта В0946 від 15.03.16р. №249 та грошового атестату серії ЗУ №026575.

Постанова прийнята у скороченому провадженні відповідно до статті 183-2 КАС (у редакції, чинній до 15.12.17.).

Не погоджуючись з вказаною постановою, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення не є складовими грошового забезпечення військовослужбовців, а тому не мають враховуються при призначені пенсії.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 16.03.16р. отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позивач звернулась до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки військової частини польова пошта В0946 від 15.03.16р. №249, у якій просила здійснити перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Листом від 15.09.17р. №1538/03/Л-12 пенсійний орган відмовив у перерахунку пенсії з тих підстав, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення не є складовими грошового забезпечення, а тому не враховуються при призначенні пенсії військовослужбовцям.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є складовими грошового забезпечення військовослужбовців, а тому мають враховуються при призначені пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України № 2262-XII від 09.04.92р «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; надалі - Закон № 2262-XII) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.92р. № 393 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91р. № 2011-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; надалі Закон № 2011-ХІІ). Вказаний Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.07р. № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Розмір матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи із наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України ( підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а тому мають враховуватись під час призначення (перерахунку) пенсії.

Аналогічна висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 10.03.15р. у справі № 21-70а15.

З наявної в матеріалах справи довідки від 15.03.16р. №249, виданої ВЧ польова пошта В 0946 убачається, що Позивачу у період з липня по грудень 2015 року була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому Відповідач має врахувати ці суми при перерахунку пенсії призначеної на підставі Закону № 2262-XII.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Відповідача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно установлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.11.17р. у справі №750/10363/17 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.11.17р. у справі №750/10363/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Мєзєнцев Є.І.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 30.01.18