Ухвала суду № 71910571, 30.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/20220/16

УХВАЛА

30 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочко Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати або продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків до 15.12.2017 шляхом надання суду оригінала документа про сплату судового збору у належному розмірі.

Вказана ухвала отримана апелянтом 04.12.2018 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

18.12.2017 від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було задоволено частково, та продовжено строк для усунення недоліків до 21.01.2018.

Вказана ухвала отримана апелянтом 26.12.2017 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

18.01.2018 від апелянта повторно надійшло клопотання про відстрочення сплати або продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, мотивоване тим, що кошти виділені для сплати судового збору відсутні, а кошторис на 2018 рік не затверджено.

Перевіривши доводи відповідача та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для продовження відповідачу строку для сплати судового збору, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи свої вимоги про продовження строку усунення недоліків, скаржник послався на те, що до затвердження кошторису на 2018 рік позбавлений можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Бюджетного кодексу України, порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями абз. 2 п. 44 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (далі - Порядок) передбачено, що до затвердження в установленому порядку кошторисів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів і планів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби.

У відповідності до п. 14 Порядку проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету. У разі коли установи утворені не з початку року, кошториси складаються і затверджуються для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку.

Зазначені норми права вказують на те, що відсутність затвердженого кошторису на 2018 рік не є перешкодою для отримання скаржником видатків бюджету та сплати судового збору у встановлений судом строк.

Стосовно вимог апелянта про відстрочення сплати судового збору, то колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 у справі №809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

Імперативними приписами ч. 5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України (у редакції, яка діяла на час подачі апеляційної скарги), до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. Аналогічні положення також містяться у ч. 2 ст. 298 КАС України у редакції, що діє на даний час.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись ст. ст. 77, 121, 169, 298, 325, 328 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати або продовження строку на сплату судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.

Суддя Земляна Г.В.

Суддя Сорочко Є.О.