Рішення № 71905355, 29.01.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5494/17

Номер провадження 2/570/549/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю секретаря судових засідань Дзюбишиної І.Ю.

представників сторін - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні і компенсації втрати частини доходів, -

в с т а н о в и в :

Позивачка зазначає, що працювала у відповідача. При звільненні з роботи їй не була виплачена заробітна плата. Це зумовило позивачку звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Ця заява була задоволена судом. Пізніше згідно до судового наказу грошові кошти були виплачені. Зважаючи на затримку у розрахунку позивачка звернулася до суду з позовом, згідно до якого просить суд стягнути з відповідача: середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію втрати частини заробітку.

Позивачка не з'явилася в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без її участі.

Представник позивачки позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище. Додала, що вона погоджується з розрахунком заборгованості, що був наданий представником відповідача.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив суду, що невиплата заробітної плати була викликана об'єктивними причинами: зупинкою виробництва, заборгованість інших підприємств перед відповідачем. Тому просить суд відмовити у задоволенні позову. В той же час надав свій розрахунок сум, які підприємство мало б виплатити позивачці.

Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних матеріалів з урахуванням пояснень сторін та учасників справи.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка працювала у відповідача, та була звільнена з роботи двадцять восьмого березня 2017 року наказом №836-ВК від 24.03.2017 року

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

При цьому суми коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зазначаються без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника.

В день звільнення позивачці належало до виплати 27 475 грн. 11 коп. Розрахунок з нею в день звільнення відповідач не провів, а тому позивачка вимушена була звертатися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

На виконання судового наказу гроші були перераховані підприємством тільки 11 вересня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Спору стосовно належних до виплати сум не було, а тому відповідач зобов'язаний виплатити позивачці середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідач вважає, що відсутня його вина, оскільки виплата не була проведена вчасно через відсутність коштів, наявності заборгованості контрагентів перед відповідачем.

Проте суд вважає, що посилання відповідача є безпідставними.

Відповідно до ст. 9 Цивільного Кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідальність за невиплату з вини власника належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України регулюється ст.117 Кодексу Законів про працю України і саме положеннями цієї норми закону необхідно керуватися при вирішенні спору. Відсутність коштів у відповідача для розрахунку не є підставою для звільнення його від відповідальності за затримку виплати розрахункових при звільненні працівника.

Отже, вина власника не виключається при фінансових труднощах підприємства чи відсутності грошей на розрахунковому рахунку.

Щодо позиції відповідача відносно визначення суми середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, то сторона позивача погоджується з розрахунком, наведеним представником відповідача, а саме, із зазначеним розміром середнього заробітку за період з 29.03.2017 по 11.09.2017 року у сумі 31 458 грн. 51 коп.

У суду немає підстав сумніватися у правильності проведених розрахунків.

Кількість робочих днів в період з 29 березня 2017 року по 10 вересня 2017 року - 111 робочих дні, в тому числі:

●березень - 3 дні,

●квітень - 19,

●травень - 20,

●червень - 20,

●липень - 21,

●серпень - 22,

●вересень - 6 днів (в межах заявленого позову).

Розрахунок втрати частини доходів:

●індекс інфляції квітня 2017 р. - 100,9%

●індекс інфляції травня 2017 р. -101,3%

●індекс інфляції червня 2017 р. - 101,6%

●індекс інфляції липня 2017 р. - 100,2%

●індекс інфляції серпня 2017 року - 99,9 %

Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 вищевказаного Закону компенсація громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти, зокрема, і заробітну плату.

Згідно п. 2, 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З позивачкою був проведений розрахунок 11 вересня 2017 року.

Приріст індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації за вказаний період з квітня 2017 по 31 серпня 2017 року складає: 100,9 х 101,3 х 101,6 х 100,2 = 103.9507

Індекс для нарахування компенсації 103.9507 - 100 = 3.9507

Сума компенсації становить 27475 грн. 11 коп. х 3.9607 : 100 = 1 088, 21 грн.

Таким чином позовні, вимоги в цій частині підлягають до задоволення з урахуванням позицій сторін на суму 1 088 грн. 21 коп.

Суд зважає на положення статті 233 КЗпП України, яка визначає строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Такий термін звернення до суду за захистом порушеного права для даного виду правовідносин визначений строком в три місяці.

У рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, початок перебігу якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (пункт 1 резолютивної частини).

Згідно до наявних матеріалів справи позивачка не пропустила строки звернення до суду.

Зважаючи на наведене суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами ЦПК України, та враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" судові витрати складають 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 14, 81, 82, 89,141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні і компенсації втрати частини доходів - задоволити повністю.

Стягнути з ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» (р/р 260052694 в АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", МФО 300647, код ЄДРПОУ 21665382, код ЄДРПОУ ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" 05607824, ІПН 056078217166, адреса: м. Рівне-17, 33017, Україна) на користь:

? ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_1) - 31 458 (тридцять одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім грн.) 51 коп. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 березня 2017 року по 11 вересня 2017 року (в порядку ст. 116 КЗпП України) та компенсація втрати частини доходів. Дана грошова сума зазначена без утримання податків та інших обов'язкових платежів, справляння і сплата яких покладена на роботодавця та працівника;

? Рівненського районного суду Рівненської області на рахунок № 31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходу 22030101, банк: ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, сума - 704 грн. 80 коп. - судові витрати (судовий збір).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 31.01.2018 року