Ухвала суду № 71904695, 25.01.2018, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/467/17

Провадження № 2/538/23/18

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2018 року Лохвицький районний суд Полтавської області

У складі: головуючого-судді Бондарь В.А.

при секретарі Дробот О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця Полтавської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку частку (пай), -

В с т а н о в и в :

В провадженні Лохвицького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку частку (пай).

Позивачем в порядку ст. 152 ЦПК України надана заява про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви, представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 у судовому засідання зазначив, що під час судового засідання 20.12.2017 року було встановлено, що термін договорів оренди з орендарями щодо земель запасу по Безсалівській сільській раді Лохвицького району Полтавської області вже закінчився, вони є вільними і на даний час у Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області вирішується питання про укладання нових договорів оренди щодо земель запасу на території Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог та не уможливити ефективний захист прав та інтересів позивача ОСОБА_1 Тому просить суд заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області вчиняти певні дії, а саме укладати з будь-якими орендарями договору оренди (емфітевзису, найму) щодо земель запасу на території Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області до остаточного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 та також до набрання цим рішенням суду першої інстанції законної сили.

У судовому засіданні представники відповідачів заперечували проти задоволення зави про забезпечення позову, оскільки такий вид забезпечення позову, а саме заборона вчиняти певні дії, тобто не укладання з будь-якими орендарями договору оренди (емфітевзису, найму) щодо земель запасу на території Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області може призвести до ненадходження до місцевого бюджету коштів.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін цивільного провадження, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви за її необґрунтованістю.

Як передбачено ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст. 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до положень п.4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Викладені позивачем доводи у заяві про забезпечення позову не можуть оцінюватися судом при розгляді заяви, оскільки є предметом розгляду справи по суті.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 передбачено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Виходячи зі змісту заявленого клопотання та наведених підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки застосування заходів забезпечення позову, у спосіб визначений позивачем у поданій до суду заяві, шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо оспорюваної земельної ділянки, а саме укладати з будь-якими орендарями договору оренди (емфітевзису, найму) , оскільки це є предметом розгляду справи по суті, крім того, суперечать нормам цивільного процесуального законодавства про оренди земельної ділянки.

Керуючись ст. ст. 151-153, 260, 353-355 ЦПК України, суд,-

У х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку частку (пай) відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала може бути оскаржена на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.

СуддяОСОБА_3