Рішення № 71902112, 26.01.2018, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/676/17

№ провадження 2/588/37/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2018 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М. В., за участю секретаря судових засідань Горлянд С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тростянці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Тростянецької міської ради про визнання права власності на майно та права на продовження приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, встановлення факту, що має юридичне значення,

У С Т А Н О В И В:

Законний представник позивача у травні 2017 року звернулась до суду з указаним позовом, який мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тростянець помер ОСОБА_4, який був батьком ОСОБА_3. ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_5 понад 25 років без реєстрації шлюбу. Після смерті спадкодавця залишилась спадщина: житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований на приватній земельній ділянці розміром 0,10 га, що знаходиться під АДРЕСА_1. На випадок своєї смерті ОСОБА_5 заповіту не склав. На момент смерті спадкодавця дочка проживала разом та була зареєстрована з померлим за однією адресою. На теперішній час ОСОБА_3 бажає отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька та звернулась до нотаріальної контори. При огляді документів нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину та виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 30.03.2017 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, та державного ату на земельну ділянку. Також, були виявлені розбіжності у написані прізвищі спадкодавця. Згідно листа БТІ; 51 від 23.07.2015 станом на 22.07.2015 право власності за померлим ОСОБА_5 на зазначені побудови не зареєстровано. Даний будинок з прибудовами був на законних підставах побудований на приватизованій земельній ділянці розміром 0,10 га, яка була передана у приватну власність померлому згідно рішення № 225 від 28.06.1996 Тростянецькою міською радою Сумської області. Відповідно до технічного паспорту на побудови, який був складений працівниками БТІ померлий ОСОБА_5 за життя збудував нерухомість, а саме: 1) будинок загальною площею 38,7 кв.м. з них жилою площею 23,8 кв.м. позначений літерою «А1ж»; 2) прибудова позначена літерою «а»; огорожа, хвіртка позначені цифрами № 1, 2. Згідно рішення Тростянецької міської ради № 225 від 28.06.1996 земельна ділянка розміром 0,10 га, яка розташована під АДРЕСА_1 була передана у приватну власність померлому ОСОБА_5 За життя спадкодавець не встиг оформити державний акт на земельну ділянку. Окрім того, згідно архівної довідки від 19.01.2017№ 04-02/11 в рішенні № 225 від 28.06.1996 зазначено неправильно прізвище померлого, замість правильного «ОСОБА_5» зазначено - «ОСОБА_6.».

Посилаючись на указані обставини, законний представник позивача просить суд: 1) встановити факт, що архівна довідка № 04-02/11 від 19.01.2017, в якій зазначено рішення Тростянецької міської ради № 225 від 28.06.2017 про передачу у приватну власність земельної ділянки розміром 0,10 га по АДРЕСА_1, ОСОБА_6 - належить ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2; 2) визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, на жилий будинок загальною площею 38,7 кв.м., з них жилою площею 23,8 кв.м. позначений літерою "А1ж"; прибудову позначену літерою "а"; огорожу та хвіртку позначені цифрами № 1, 2; 3) визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на закінчення приватизації та отримання на своє ім'я правовстановлюючого документу на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарчих побудов загальною площею 0,10 га, яка розташована під АДРЕСА_1 в м. Тростянець.

Законний представник позивача у судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи (а.с. 88). Під час судового розгляду справи ОСОБА_2 пояснювала, що з початку 1990 років почала жити однією родиною з ОСОБА_5,від якого народила доньку ОСОБА_3. Будинок АДРЕСА_1 належав матері чоловіка, але за ОСОБА_5 його розібрав та його місці вони з ним побудували новий будинок у 1991 році, але за життя чоловік не отримав належним чином оформлені дозвільні документи на будівництво будинку, уведення його в експлуатацію, право власності не зареєстрував. Після цього у 1996 році коли працівниці міської ради ходили по дворах і записували мешканців для передання земельних ділянок у приватну власність. З невідомих причин у рішенні міської ради як особу, які передано у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1, зазначено ОСОБА_6, замість ОСОБА_4, причини такої розбіжності у прізвищі невідомі. Крім того, в деяких документах на будинок зазначено АДРЕСА_1, такі розбіжності мають місце у половині мешканців АДРЕСА_1. На цей час у доньки ОСОБА_3 є перешкоди для успадкування спірного будинку та земельної ділянки після смерті батька ОСОБА_4 через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я померлого батька та помилки та неточності в них.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Тростянецька міська рада Сумської області подала заяву про розгляд справи без участі її представника, проти задоволення позову не заперечила (а.с. 29).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з таких мотивів.

На підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 судом установлено, що ОСОБА_4, помер 05 липні 2016 року (а.с. 13).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 за заявою ОСОБА_2 приватним нотаріусом ОСОБА_7 заведена спадкова справа № 53/2016 (а.с.45-51).

Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_7 від 30.03.2017 року ОСОБА_3, яка діє за згодою її матері ОСОБА_2, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1. Нотаріусом відмова позивачу у видачі свідоцтва на спадщину мотивована тим, що у наданих нотаріусу документах для оформлення спадщини відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, зареєстрований в установленому законі порядку та державні акти на земельну ділянку, а за даними КП ОМР «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» № 97 від 09.02.2017 року реєстрація права власності на нерухоме майно за указаною адресою відсутня, а земельна ділянка за даними архівного витягу передана у приватну власність ОСОБА_6 (а.с.24).

За даними будинкової книги за адресою: АДРЕСА_1 у вказаному будинку зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_4 (знято з реєстрації у зв'язку зі смертю) та ОСОБА_3 (а.с.20-22).

На запит суду КП ОМР «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» повідомлено, що інвентарна справа на нерухоме майно по АДРЕСА_1 відсутня.

Проте, суду надано інвентарну справу на будинок по АДРЕСА_1 у м.Тростянець Сумської області (а.с.66-75), але згідно з повідомленням Тростянецької міської ради у АДРЕСА_1 як окремий об'єкт топоніміки відсутній у місті Тростянці (а.с.76).

Відповідно до довідки-характеристики КП ОМР «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» та інвентарної справи реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 Сумської області відсутня. За довідкою - характеристикою та згідно з технічним паспортом на будинок за указаною адресою житловий будинок є одноповерховим, складається з двох кімнат, загальною площею 38,7 кв.м. побудований 1991 року (а.с. 15-17, 23).

Згідно з Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.01.2018 № 110585342 відомості про право власності на будинок по АДРЕСА_1 Сумської області (а.с.83).

Отже, судом установлено, що АДРЕСА_1 відсутній, але інвентарна справа заведена на будинок по АДРЕСА_1. Право власності за ОСОБА_4 на будинок по АДРЕСА_1 не було зареєстровано.

На обґрунтування права позивача на закінчення приватизації земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок надано архівний витяг з рішення № 225 від 28.06.1996 року, яким земельну ділянку по АДРЕСА_1 у м.Тростянець Сумської області передано у приватну власність ОСОБА_6, хоча батьком позивача був ОСОБА_4 (а.с.14). Згідно з листом Тростянецької міської ради від 19.01.2018 року № 148 земельна ділянка, на якій на момент ухвалення рішення виконавчого комітету № 225 від 28.06.1996 року, знаходилось майно ОСОБА_6, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.87). Інших доказів на підтвердження передання саме ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки, право на закінчення приватизації якої позивач просить визнати за нею у порядку спадкування після смерті батька, суду не надано.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для визнання за позивачем права на спірне майно у порядку спадкування, суд виходить з такого.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Ураховуючи відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, видачі свідоцтва про право на спадщину законний представник позивача обґрунтовано звернувся до суду.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом та законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З аналізу вказаної норми закону вбачається, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування.

Як установлено судом КП ОМР «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» рік будівництва нового житлового будинку по АДРЕСА_1 Сумської області був внесений при проведенні технічної інвентаризації 19.04.2005 року до інвентарної справа зі слів власника (а.с.89), що не може вважатись належним доказом року будівництва спірного будинку.

Державний акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту по АДРЕСА_1 відсутній (а.с.65). Наданий позивачем до суду акт державної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 26.05.2006 року, в якому є запис про те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 Державною технічною комісією прийнято в експлуатацію не підписаний всіма членами комісії та не затверджений в установленому порядку, а тому не береться до уваги судом як доказ прийняття спірного будинку в експлуатацію. Крім того, указаний Акт Державної технічно комісії складався у травні 2005 року, за змістом якого забудовник ОСОБА_5 пред'явив указаній комісії закінчений будівництвом будинок, що також ставить під сумнів рік будівництва спірного будинку - 1991 року, який органом технічної інвентаризації внесений зі слів власника.

Згідно з відомостям Тростянецької міської ради відповідно до журналів реєстрації видачі будівельних паспортів на будівництво, останній який датований 2011 роком, дозвіл на виконання будівельних робіт для будівництва по АДРЕСА_1 Сумської області виконавчим комітетом Тростянецької міської ради не видавався (а.с.64).

Доказів передання у власність під забудову ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 суду не надано.

Отже, спірний будинок було побудовано без дозволу на виконання будівельних робіт, не на земельній ділянці відведеній для цього, не уведений в експлуатацію і відсутні докази про час завершення його будівництва.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в Державних будівельних нормах А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз'яснюється, що по об'єктах, які збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюро технічної інвентаризації.

Оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними.

За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво вважається незавершеним.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх до експлуатації відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючих документів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що оскільки відсутні докази того, що спірний будинок належав на праві приватної власності ОСОБА_4 і не є самочинно будівництвом, підстав для визнання за неповнолітньою його донькою у порядку спадкування права власності на указаний житловий будинок відсутні.

Також оскільки рішенням виконавчого комітету Тростянецької міської ради № 225 від 28.06.1996 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 передана у приватну власність ОСОБА_6, а не батьку позивача, а тому в частині встановлення відповідно факту та визнання за ОСОБА_3 права на закінчення приватизації указаної земельної ділянки також відсутні, оскільки не доведено належність померлому спадкодавцю такого майнового права.

Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Тростянецької міської ради про визнання права власності на майно та права на продовження приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, встановлення факту, що має юридичне значення -відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 26.01.2018.

Суддя М.В. Щербаченко