Рішення № 71900232, 26.01.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 2/279/56/18

Справа № 279/4942/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2018 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

у складі головуючого судді Шульги О.М.

з секретарем Башинською Н.М.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростені цивільну справу №279/ 4942/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа виконавчий комітет Коростенської міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

26.10.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку. В судовому засіданні 13.09.2017 року представник позивача просила залишити позовні вимоги за даною заявою без розгляду та продовжити розгляд справи за позовною заявою поданою 13.09.2017 року. Позовні вимоги мотивувала тим, що є власником житлового будинку №11 по 1 провулку Набережному в м.Коростені. Крім неї, в зазначеному житловому приміщенні зареєстрована відповідач та її неповнолітні діти. Фактично в будинку проживає вона одна. Відповідач, починаючи з січня 2012 року, проживає за іншою адресою. Реєстрація відповідача та її дітей створює для неї перешкоди в здійсненні права власності, оформленні житлової субсидії та отримання матеріальної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг. Починаючи з січня 2012 року відповідач та її діти не є членами її сім»ї, спільного господарства з відповідачем не веде, спільний сімейний бюджет відсутній, спілкування також відсутнє. Договори щодо користування та проживання в належному їй будинку з відповідачем не укладались. Отже, житловий будинок №11 по 1 провулку Набережному в м.Коростені не є постійним місцем проживання відповідача, тому вона не може бути зареєстрована за вказаною адресою. Рішенням суду просить усунути перешкоди в користуванні житловим будинком №11 по 1 провулку Набережному в м.Коростені шляхом визнання ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право на користування вказаним житловим будинком.

В судовому засіданні сторона позивача позовні вимоги підтримала та пояснила, що між позивачем та відповідачем склались непрязні відносини, оскільки остання погано ставилась до позивача, приводила до будинку сторонніх осіб, яких залишала на ніч, що непокоїло позивача, яка є особою похилого віку. В 2005 році при не з»ясованих обставинах помер син позивача, який пішов розшукувати свою доньку ( відповідача у справі) і більше не повернувся. На даний час відповідач має іншу сім»ю, проживає за іншою адресою, тому просили задовольнити позов, оскільки будь-яких зобов»язань щодо забезпечення дітей відповідача житлом позивач на себе не брала, тому захист права власності позивача в даному випадку має пріоритетне значення. Одночасно позивач вказала, що відповідач була зареєстрована в будинку за її згодою, їй була виділена окрема кімната, щодо оплати послуг ніяких домовленостей не було, ці витрати несла вона, як власник будинку.

Відповідач позовні вимоги не визнала і пояснила, що в 2005 році її бабуся (позивач у справі ) визнала її безвісно відсутньою і таким чином виписала з житлового приміщення. В 2006 році вона вийшла заміж та переїхала до чоловіка в м.Львів. Бабуся почала їй телефонувати, просила переїхати до неї, оскільки їй необхідна допомога. Коли вона приїхала до бабусі, виявлила папери про визнання її безвісно відсутньою та виписку з будинку. Бабуся сама відновила всі документи. В подальшому бабуся намагалась позбавити її батьківських прав та відібрати дитину, перестала пускати до будинку. В 2012 році вона прийшла з робота та виявила свої речі на вулиці. Після цього бабуся її більше до будинку не пускала, хоча вона неодноразово приходила, не втрачаючи інтересу до житла, оскільки іншого житла не має. На даний час вона разом з дітьми вимушена проживати у житловому приміщенні її цивільного чоловіка, з яким у неї сімейні стосунки не склались, тому вона підшукує на даний час житло в яке могла б перейти проживати разом з дітьми.

Представник виконавчого комітету Коростенської міської ради в судове засідання не з»явився, надав заяву в якій заперечив проти задоволення позову.

Свідок ОСОБА_6 показав, що проживає по сусідству з позивачем. Йому відомо, що між позивачем та відповідачем існують напружені стосунки, на його думку, із-за поведінки останньої. Вважає, що таким відносинам послугувала смерть сина позивача, який був батьком відповідача, після чого поведінка останньої змінилась в гірший бік. З січня 2012 року відповідача він не бачив за місцем проживання позивача, достовірно причин, з яких відповідач залишила будинок, не знає.

Вислухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_6 та проаналізувавши їх в сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень ст.ст.391, 406 ч.2 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, право користування чужим майном може бути припинено за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Позивач є власником будинку по 1 провулку Набережному, 11 в м.Коростені, Житомирської області, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Згідно листа №214/9 від 20.11.2017 року відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області за адресою 1 провулок Набережний, 11 в м.Коростені Житомирської області зареєстровано 2 особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Реєстрація цих осіб за вказаною адресою була проведена 26.08.2008 року. 17.01.2014 року відповідач народила другу дитину ОСОБА_5.

Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідач є онукою позивача, іншого належного на праві власності житла не має.

З матеріалів справи слідує, що питання про позбавлення відповідача прав на житло вже було предметом судового розгляду.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду у справі №279/4475/13-ц в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення прав на житло та зняття з реєстрації відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 3.12.2013 року вказане рішення суду залишено без змін.

Захист прав та інтересів щодо права користування нерухомим майном малолітніми дітьми встановлений Законом України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та Законом України «Про охорону дитинства».

В судовому засіданні доводи позивача, що відповідач в спірному житлі не проживає з власної волі не знайшли підтвердження, натомість встановлено, що між сторонами існують неприязні відносини, будь - якого іншого власного житла в якому відповідач могла зареєструватись та зареєструвати своїх дітей не має, втрата права на житло буде перешкодою в отриманні соціальних виплат на дітей.

З врахуванням досліджених при розгляді справи доказів, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову, оскільки обставини, на які посилається позивач, не підтверджені належними доказами.

Відповідач зареєстрована в спірному житлі за згодою позивача як член її сім»ї, будь-яких перешкод в користуванні будинком позивачеві не створює. Посилання позивача на самостійне утримання будинку, оплату комунальних послуг не є підставою для визнання відповідача з дітьми такою, що втратили право на користування жилим приміщенням, оскільки питання розподілу витрат на утримання житла та оплату комунальних послуг є самостійним видом правовідносин і може вирішуватись у встановленому законом порядку.

Посилання сторони позивача щодо неможливості оформлення субсидії правого значення у цій справі не мають.

Отже, враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, які є підставою для визнання відповідача з дітьми такими, що втратили право користування жилим приміщенням згідно ч.2 ст.405 ЦК України, позовні вимоги є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.391, 405 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа виконавчий комітет Коростенської міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду -якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач – ОСОБА_1, місце проживання: 11500, м.Коростень, 1 провулок Набережний, 11, РНОКПП НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданий 27.02.1997 року.

Представник позивача – ОСОБА_2, місцезнаходження м.Коростень, вул.Шевченка, 20.

Відповідач – ОСОБА_3, місце проживання: 11500, м.Коростень, 3 провулок Толстого, 26, РНОКПП НОМЕР_3.

Суддя: