Вирок № 71895227, 29.01.2018, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/1400/16-к

провадження № 1-кп/632/9/18

29 січня 2018 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого Васяновича Г.М., за участю секретарів судового засідання Боровок Т.П., Ляшенко Ю.С., Первушиної Г.С., прокурорів Веліканової І.В., Глєбова О.О., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника - адвоката Єршова В.М., потерпілого ОСОБА_3, представника цивільного відповідача - селянського (фермерського) господарства «Ганна» - адвоката Старецького В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого водієм - трактористом у селянському (фермерському) господарстві «Ганна», одруженого, такого, що має на утриманні двох дітей - 2000 і 2013 років народження, не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, працюючи на посаді водія - тракториста у селянському (фермерському) господарстві «Ганна» (далі - СФГ «Ганна»), пройшовши вступний, первинний та повторні інструктажі з питань охорони праці, будучи ознайомленим з «Правилами охорони праці у тваринництві», 02 січня 2016 року між п'ятою і шостою годинами прибув на робоче місце - до тваринницької ферми зазначеного господарства, за адресою: Харківська область, Первомайський район, село Ржавчик, вулиця Первомайська, 34, де, управляючи трактором моделі «Беларус - 82.1», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності СФГ «Ганна», тобто згідно з пунктом 109 «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26 січня 2005 року, виконуючи роботу з підвищеною небезпекою, здійснював вичистку гною з території корівника № 2.

За наведених вище обставин, ОСОБА_1, управляючи згаданим вище трактором, порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, хоча був зобов'язаний їх дотримувати, а саме вимоги нормативних документів з охорони праці:

- п. 13.4 Нормативно - правових актів з охорони праці 01.2-1.10-05 «Правил охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба», затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 268 від 06 грудня 2004 року, який, окрім іншого, визначає порядок прибирання, видалення, оброблення і зберігання гною та передбачає, що при роботі з мобільними механізмами для прибирання гною необхідно виконувати такі вимоги: під час прибирання гною бульдозером швидкість руху повинна забезпечувати безпеку людей та тварин; під час руху бульдозера проходом тракторист повинен стежити за тим, щоб на його шляху не було людей та тварин;

- п. 4 «Обов'язків тракториста по годівлі та вичісці гною», затверджених керівником СФГ «Ганна», який передбачає, що вичистка навозу проводиться на повільному ходу з добрим оглядом попереду себе і з боків руху трактору, згідно з якими під час руху трактору

проходом тракторист повинен стежити за тим, щоб на його шляху не було обслуговуючого персоналу та будівельних елементів приміщення.

Проїжджаючи проходом корівника № 2, ківш трактора моделі «Беларус - 82.1», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким управляв водій - тракторист ОСОБА_1, зачепив цегляну перегородку, висотою 140 см., яка в корівнику слугувала кутовою опорою секції для тварин та за якою знаходився слюсар - ремонтник тваринницької ферми СФГ «Ганна» ОСОБА_3, де виконував роботи по обслуговуванню автопоїлок, внаслідок чого відбулося руйнування вказаної цегляної перегородки, яка впала та придавила нижні кінцівки потерпілого.

Внаслідок порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на зазначеному вище підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати - водієм - трактористом ОСОБА_1 було заподіяно шкоду здоров'ю потерпілого ОСОБА_3 у вигляді закритого осколкового перелому верхньої третини правої великогомілкової кості - середньої тяжкості тілесного ушкодження та двох забійних ран в області правого гомілковостопного суглобу та правої стопи - легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, за наведених вище обставин, визнав повністю.

При цьому обвинувачений показав, що працює водієм - трактористом у СФГ «Ганна». Вранці 02 січня 2016 року він прибув на своє робоче місце - тваринницьку ферму зазначеного господарства, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Первомайський район, село Ржавчик, вулиця Первомайська, 34. Між п'ятою і шостою годинами, управляючи трактором моделі «Беларус - 82.1», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить СФГ «Ганна», заїхав у корівник № 2 тваринницької ферми, де розпочав виконувати роботи по вичистці гною, а саме: керуючи згаданим трактором, рухаючись проходом, опустивши лопату-відвал, почав горнути навіз.

Під час виконання зазначених робіт, управляючи трактором, лопатою-відвалом зачепив цегляну перегородку.

Внаслідок цього перегородка, руйнуючись, впала і придавила ОСОБА_3, який стояв за нею, нижні кінцівки, в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження.

При цьому обвинувачений зазначив, що під'їжджаючи до згаданої перегородки він бачив, що за нею знаходиться потерпілий, оскільки останній, відчинивши йому калитку, став за неї.

Він і інші працівники надали ОСОБА_3 першу допомогу, після чого останній був госпіталізований до Первомайської ЦРЛ.

Крім того, ОСОБА_1 підтвердив, що він був ознайомлений з правилами безпеки під час виконання зазначених робіт, проходив відповідні інструктажі.

Окрім зізнання, винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, за обставин, викладених у цьому вироку, підтверджується сукупністю наступних, досліджених судом доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що з 2014 року по 26 серпня 2016 року він працював слюсарем - ремонтником у СФГ «Ганна», в його трудові обов'язки входило обслуговування та ремонт: автопоїлок, транспортерів для вичистки гною, доїльного та іншого обладнання ферми.

Вранці 02 січня 2016 року він знаходився на своєму робочому місці - на території тваринницької фермі зазначеного господарства, а саме - у корівнику № 2, де виконував роботи з обслуговування автопоїлок.

Між п'ятою і шостою годинами у приміщення цього корівника заїхав трактор моделі «Беларус - 82.1», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким управляв ОСОБА_1, для виконання робіт з вичистки гною.

Виконуючи зазначені роботи трактор рухався проходом згаданого приміщення, в свою чергу він, потерпілий, відчиняв для нього одну із хвірток, якими поділений корівник, а після проїзду трактору зачиняв її. За розпорядженням керівництва господарства, під час вичистки гною, крім нього, це зобов'язані були робити, і робили у той день й інші працівники ферми, для того, щоб не змішувалася худоба. Відчинивши у черговий раз калитку він, потерпілий, став за цегляну перегородку для того, щоб проїхав трактор. Під час руху згаданий вище трактор під управлінням ОСОБА_1, зачепив цю перегородку, яка, зруйнувавшись, впала та придавила йому нижні кінцівки, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження, встановлені експертом.

Після описаних вище подій його було доставлено до Первомайської ЦРЛ.

За клопотанням представника цивільного відповідача - адвоката Старецького В.В. судом були допитані у якості свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Так, свідок ОСОБА_5 - чоловік дочки голови СФГ «Ганна», показав суду, що 02 січня 2016 року, дізнавшись про те, що ОСОБА_3 під час вичистки гною у корівнику зазначеного господарства, отримав тілесні ушкодження, одразу прибув на місце цієї події, де знаходився потерпілий.

Від останнього та інших працівників господарства йому стало відомо, що під час виконання зазначених робіт на ОСОБА_3 впала цегляна стіна, яка придавила йому нижні кінцівки. У зв'язку із тим, що потерпілий отримав тілесні ушкодження, він був одразу госпіталізований до Первомайської ЦРЛ.

Після того, як потерпілому була зроблена операція, він, свідок, придбав для лікування ОСОБА_3 препарати, призначені лікарем. У подальшому, до 10 січня 2016 року, ним неодноразово купувалися ліки для лікування потерпілого.

Описані вище дії він, свідок, вчиняв за усним дорученням голови СФГ «Ганна» ОСОБА_7, оскільки останній на той час був відсутній.

Свідок ОСОБА_6 - дочка голови згаданого господарства, показала суду, що вдень 02 січня 2016 року, вона і її чоловік - ОСОБА_5 знаходилися у Первомайський ЦРЛ, куди був доставлений ОСОБА_3 і де останньому була зроблена операція.

Також свідок показала, що для лікування потерпілого, за рахунок коштів господарства, постійно купувались ліки, на що було витрачено приблизно 8000 гривень.

Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив факт придбання керівництвом господарства медичних препаратів для його лікування.

Відповідно до: заяви форми № 1-ОПП, довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Статуту, селянське (фермерське) господарство «Ганна», засновником і власником якого є ОСОБА_7, 03 серпня 1999 року зареєстроване у Первомайській РДА Харківської області - організаційно правова форма - фермерське господарство, одним із видів діяльності якого є розведення великої рогатої худоби молочних порід.

Згідно з наведеними документами СФГ «Ганна» знаходиться за адресою: Харківська область, Первомайський район, село Ржавчик, вулиця Первомайська, 34 (т. 1 а.с. 218, 219, 283 - 289).

Із листа КП «Первомайське БТІ» вбачається, що право власності на комплекс, розташований за адресою: Харківська область, Первомайський район, село Ржавчик, вулиця Первомайська, 34, зареєстроване за СФГ «Ганна» (т. 1 а.с. 231).

ОСОБА_1 має право здійснювати керування тракторами з потужністю двигуна до 73,5 кВт, що підтверджується посвідченням тракториста - машиніста, виданим на його ім'я (т. 1 а.с. 217).

Із копій трудової книжки ОСОБА_1 та наказів голови СФГ «Ганна»: № 31 від 01 липня 2005 року; № 29 від 19 листопада 2008 року; № 13 від 09 липня 2012 року; № 18 від 31 липня 2012 року; № 19 від 01 серпня 2012 року; № 5 від 31 січня 2013 року; № 19 від 26 квітня 2013 року; № 1 від 02 січня 2014 року, вбачається, що обвинувачений працював у зазначеному господарстві трактористом - машиністом у період: з 01 липня 2005 року по 19 листопада 2008 року; з 09 по 31 липня 2012 року; з 01 серпня 2012 року по 31 січня 2013 року; з 26 квітня 2013 року по 02 січня 2014 року (т. 3 а.с. 143-152).

Згідно з копіями трудової книжки і наказу голови СФГ «Ганна» № 19 від 25 червня 2014 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до зазначеного господарства на посаду тракториста, де і працює на цій же посаді до теперішнього часу (т. 3 а.с. 153).

Трактор колісний марки «Беларус - 82.1», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким 02 січня 2016 року управляв ОСОБА_1, належить на праві власності СФГ «Ганна», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 216).

Із відповідного документу, затвердженого директором СФГ «Ганна», з яким був ознайомлений обвинувачений, вбачається, що на водія - тракториста ОСОБА_1, окрім іншого, були покладені обов'язки по вичищенню навозу, згідно з якими зазначені роботи повинні розпочинатися о 06 годині.

До початку роботи тракторист зобов'язаний впевнитися, що на шляху проходження трактора немає обслуговуючого персоналу.

Вичищення навозу здійснювати на повільному ходу з хорошим оглядом попереду себе та збоку руху трактора.

Бути уважним, дотримуватися правил техніки безпеки і охорони праці, зупинити роботу транспортного засобу при найменшій поламці його, або навісного інвентарю (т. 1 а.с. 181).

Як вбачається із копій наказу голови СФГ «Ганна» № 4 від 13 січня 2014 року та трудової книжки ОСОБА_3 був прийнятий на роботу до зазначеного господарства слюсарем-ремонтником, та у цей же день ознайомлений з технікою безпеки, звільнений з роботи за згодою сторін 26 серпня 2016 року (т. 1 а.с. 79, 80, 178, 277 - 279).

Згідно з копією Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, водій - тракторист згаданого господарства ОСОБА_1 проходив відповідні інструктажі при прийнятті на роботу - 09 липня 2012 року, 26 квітня 2013 року, а також 25 червня 2014 року.

Слюсар - ремонтник ОСОБА_3 пройшов вступний інструктаж з охорони праці 13 січня 2014 року (т. 1 а.с. 188 - 191).

Згідно з копією Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці ОСОБА_1 25 червня 2014 року пройшов первинний, а 02 січня, 01 червня та 20 грудня 2015 року повторні інструктажі з охорони праці, у тому числі і відповідно до Інструкції з охорони праці № 6 для машиніста трактора, затвердженої наказом голови СФГ «Ганна» № 22 від 31 жовтня 2015 року (т. 1 а.с. 202 - 215).

Інструкцією з охорони праці для слюсаря - ремонтника № 17, затвердженою наказом голови СФГ «Ганна» № 22 від 31 жовтня 2015 року, окрім іншого, передбачено, що слюсар повинен: виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку; бути уважним до сигналів рухомого транспорту; ходити по тротуарах, доріжках, переходах спеціально призначених для цього, тримаючись правого боку; виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та за якою він проінструктований; не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці; пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі; отримати завдання від керівника робіт (т. 1 а.с. 197 - 200).

Відповідно до наказу голови СФГ «Ганна» № 23 від 31 жовтня 2015 року та посадової інструкції, відповідальною особою з питань охорони праці у зазначеному господарстві призначена ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 195, 196, 232).

Навчання та перевірка знань з питань охорони праці були проведені з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 10 квітня 2015 року, що підтверджується копією протоколу № 1 засідання відповідної комісії (т. 1 а.с. 268).

Відповідно до «Обов'язків робітників по догляду за сільськогосподарськими тваринами (чоловіків та жінок)», затверджених керівником СФГ «Ганна», у зазначеному господарстві, крім іншого, здійснювалися роботи по очищенню тваринницьких приміщень від навозу. У зв'язку із чим, як чоловіки, так і жінки безпосередньо приймали участь у видаленні гною, а саме: повинні були відкривати і закривати калитки після заїзду ї виїзду трактору, переганяти тварин під час його роботи, перебувати в полі зору тракториста (т. 1 а.с. 179, 180).

Вимоги з охорони праці під час догляду за тваринами у зазначеному господарстві відображені у Інструкції № 9, затвердженій наказом голови СФГ «Ганна» № 22 від 31 жовтня 2015 року (т. 1 а.с. 182 - 187).

18 січня 2016 року ОСОБА_9 - дружина потерпілого, звернулася до Первомайського ВП ГУНП в Харківській області з заявою, в якій зазначила, що 02 січня 2016 року о 05 годині 30 хвилин її чоловік ОСОБА_3, знаходячись на робочому місці у СФГ «Ганна», розташованому за адресою: Харківська область, Первомайський район, село Ржавчик, вулиця Первомайська, 34, отримав тілесні ушкодження.

На час звернення зі вказаною заявою потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у Первомайський ЦРЛ (т. 1 а.с. 152).

Висновком судово-медичної експертизи № 18 - ПР/16 встановлено, що у результаті протиправних дій потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у виді: двох забійних ран в області правого гомілковостопного суглобу та правої стопи, закритого осколкового перелому верхньої третини правої великогомілкової кості, які виникли від ударної дії твердих предметів, характерні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися, та могли виникнути в зазначений вище строк, як при падінні на такі так і при падінні на кінцівку твердих предметів.

Закритий перелом верхньої третини правої великогомілкової кості, відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження, тому що для загоєння даного виду переломів потрібен тривалий час, більше ніж 21 день. Забійні рани в області правого гомілковостопного суглобу та правої стопи, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Згідно з цим же висновком, діагноз: «Відкритий перелом кісток правої гомілки», встановлений у хірургічному відділенні Первомайської ЦРЛ, для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_3, не використовувався, тому що непідтверджений об'єктивним оглядом потерпілого - в області проекції перелому верхньої третини правої великогомілкової кості немає будь - яких ушкоджень шкіряних покровів (т. 1 а.с. 154, 155).

У протоколі огляду місця події від 09 березня 2016 року та фототаблиці до нього відображена обстановка на місці вчинення злочину - корівнику № 2, який розташований на території тваринницької ферми СФГ «Ганна», що знаходиться за адресою: Харківська область, Первомайський район, село Ржавчик, вулиця Первомайська, 34.

Під час зазначеної слідчої дії встановлено, що приміщення вказаного корівника з обох боків має ворота, у тому числі для проїзду транспортних засобів. У середині воно поділене цегляними перегородками, висотою 140 см., на сектори, які мають огорожу із металевих конструкцій. Сектори мають хвіртки, які відчиняються для проїзду трактору для прибирання гною.

Крім того, в ході даної слідчої дії виявлено відсутність однієї з цегляних перегородок.

Потерпілий ОСОБА_3, який приймав участь в огляді місця події, пояснив, що зазначена перегородка відсутня у зв'язку із тим, що вона була зруйнована за наведених у вироку обставин, та показав місце, де вона впала на нього, завдавши тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 158 - 165).

Як встановлено з протоколу проведення слідчого експерименту від 09 березня 2016 року, в ході даної слідчої дії ОСОБА_3, з виходом на місце, детально розповів і показав про обставини вчиненого щодо нього злочину, так, як про це викладено у вироку (т. 1 а.с. 168 - 170).

Із висновку судово - медичної експертизи № 54 - ПР/16 вбачається, що вказані вище тілесні ушкодження могли виникнути при тому способі, на який посилається потерпілий під час проведення слідчого експерименту (т. 1 а.с. 172, 173).

Наказом начальника Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01- 07/78 від 26 січня 2016 року було створено комісію зі спеціального розслідування обставин та причин нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався 02 січня 2016 року зі слюсарем СФГ «Ганна» ОСОБА_3.(т. 1 а.с. 241).

Згідно з цим наказом до складу комісії, окрім інших, були включені: ОСОБА_8 - головний бухгалтер, відповідальна особа з охорони праці СФГ «Ганна»; ОСОБА_10 - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці згаданого господарства.

Із відповідного акту, затвердженого 22 лютого 2016 року, вбачається, що комісія, призначена наведеним наказом, у період з 26 січня по 08 лютого 2016 року провела спеціальне розслідування нещасного випадку із тяжким наслідком (за скаргою), що стався у корівнику № 2 згаданого господарства.

Під час спеціального розслідування встановлено, що потерпілим є ОСОБА_3, який працював слюсарем - ремонтником у СФГ «Ганна», і з яким були проведені інструктажі з охорони праці: вступний і первинний - 13 січня 2014 року; повторний - 20 грудня 2015 року.

Навчання та перевірка знань з питань охорони праці були проведені з ОСОБА_3 10 квітня 2015 року.

Описані вище події сталися 02 січня 2016 року у корівнику № 2, розташованому на території комплексу СФГ «Ганна», за адресою: Харківська область, Первомайський район, село Ржавчик, вулиця Первомайська, 34.

Зазначене приміщення поділене на сектори, які мають огорожу із залізних конструкцій та цегляні перегородки. Сектори мають хвіртки, які відчиняються для проїзду трактора, для прибирання гною.

Робочий день ОСОБА_3, як слюсаря - ремонтника, згідно з графіком роботи, проходив з 05.00 до 07.30, з 13.00 до 14.30, з 19.00 до 20.30.

Також під час розслідування встановлено, що у вказаний день між п'ятою і шостою годинами ОСОБА_1 заїхав до приміщення згаданого корівника і трактором розпочав вичистку гною.

ОСОБА_3, надаючи дорогу трактору, відкрив поділяючі по групах тварин хвіртки, після чого відійшов за цегляну перегородку, пропускаючи повз себе трактор.

Доїхавши до цегляної перегородки ківш трактору, якім керував ОСОБА_1, зачепив цегляну перегородку, яка обрушилась, придавивши нижні кінцівки ОСОБА_3, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.

Розглянувши обставини і причини, комісія дійшла висновку, що даний випадок пов'язаний з виробництвом і на нього необхідно скласти акт за формою Н - 1.

Крім того, провівши спеціальне розслідування, комісія дійшла висновку, що причинами описаних вище подій з настанням тяжких наслідків є невиконання обов'язків працівника щодо додержання вимог нормативно - правових актів з охорони праці з боку тракториста ОСОБА_1, яким під час прибирання гною, не обрано належну швидкість трактору, внаслідок чого не забезпечено безпеку працівникам ферми, чим порушено вимоги п. 13.4.55 Правил охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба НПАОП 01.2 - 1.10 - 05.

Невиконання обов'язків працівника щодо додержання вимог нормативно - правових актів з охорони праці з боку тракториста ОСОБА_1, який під час руху трактору проходом ферми не переконався у безпечному знаходженні працівників ферми на його шляху, чим порушені вимоги п. 13.4.55 зазначених Правил (т.1 а.с. 242 - 246, 290).

Пункт 13.4.55 Правил охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба НПАОП 01.2 - 1.10 - 05. передбачає, що при роботі з мобільними механізмами для прибирання гною необхідно виконувати такі вимоги: під час прибирання гною бульдозером швидкість руху повинна забезпечувати безпеку людей та тварин; під час руху бульдозера проходом тракторист повинен стежити за тим, щоб на його шляху не було людей і тварин.

Згідно з актом № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом - форма Н - 1, затвердженим 22 лютого 2016 року, нещасний випадок стався з працівником СФГ «Ганна» - слюсарем - ремонтником ОСОБА_3 02 січня 2016 року о 05 годині 40 хвилин у корівнику № 2, за наведених вище обставин, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження.

ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння не перебував.

Особою, яка допустила порушення законодавства про охорону праці, є ОСОБА_1 - тракторист СФГ «Ганна», який під час прибирання гною порушив п. 13.4.55 Правил охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба НПАОП 01.2-1.10-05 (т. 1 а.с. 247 - 251).

Як вбачається з протоколу, що був складений під час проведення спеціального розслідування, місцем події є приміщення корівника № 2, чистка якого відбувається за допомогою трактора марки «Беларус - 82.1», реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом згрібання з підлоги гною ковшем на горизонтальний гнойовий транспортер.

На місці події замість перегородки цегляної (висота - 1,4 м., довжина - 2,85 м., ширина - 0,25 м.), внаслідок падіння якої травмовано ОСОБА_3, встановлено металеву загорожу із труб (т. 1 а.с. 252 - 253).

Висновком судової інженерно-технічної в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності експертизи № 2977 від 13 травня 2016 року встановлено, що управління трактором «МТЗ - 82» (Беларус 82.1), яким керував тракторист ОСОБА_1 при вичистці гною з приміщення корівника, є роботами з підвищеною небезпекою.

Роботи з обслуговування автопоїлок у приміщенні корівника, які виконував 02 січня 2016 року слюсар - ремонтник ОСОБА_3, не є роботами з підвищеною небезпекою.

Організація та проведення інструктажів з працівниками селянського (фермерського) господарства «Ганна» - слюсарем - ремонтником ОСОБА_3, водієм трактору ОСОБА_1, робітниками по догляду за тваринами ОСОБА_12 та ОСОБА_13, керуючим тваринною фермою ОСОБА_14 відповідають вимогам п.п. 6.3 - 6.5 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», а саме: з працівниками були проведені вступний, первинний та повторні інструктажі, про що свідчать підписи у відповідних журналах.

Вимогами п.п. 2.4.1., 2.4.2. НПАОП 01.2-1.10-05 «Правила охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба» регламентується, що працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, проходять попереднє спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Підготовка працівників до виконання робіт із підвищеною небезпекою проводиться тільки в навчальних закладах (професійно - технічних училищах, навчально- курсових комбінатах, тощо), які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці України.

Організація та порядок виконання робіт з вичистки гною в приміщенні корівника № 2 тваринницької ферми СФГ «Ганна» з боку виконавця цих робіт не відповідає вимогам ст. 14 Закону України «Про охорону праці», п. 13.4. НПАОП 01.2 - 1.10 - 05 «Правил охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба», п. 4 «Обязанностей тракториста по кормлению и вычистке навоза», а саме: працівник повинен дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт; під час руху трактору проходом тракторист повинен стежити за тим, щоб на його шляху не було обслуговуючого персоналу та будівельних елементів приміщення.

При виконанні робіт з вичіски в приміщенні корівника № 2 тваринницької ферми СФГ «Ганна» за допомогою трактору, тракторист повинен переконатися у відсутності обслуговуючого персоналу та будівельних елементів приміщення на шляху руху.

За дотриманням працівниками вимог з охорони праці та безпеки при виконанні робіт в приміщенні корівника № 2, згідно з вимогами п.п. 2.6., 2.7. «Посадової інструкції відповідального з питань охорони праці» та п. 2.13. «Посадової інструкції Керуючого фермою № 1», покладено на Відповідального з питань охорони праці та Керуючого фермою № 1.

Причиною настання 02 січня 2016 року досліджуваного нещасного випадку є невиконання вимог нормативних документів з питань охорони праці з боку машиніста трактору селянського (фермерського) господарства «Ганна» ОСОБА_1, зокрема п. 13.4. НПАОП 01.2-1.10-05 «Правил охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба», п. 4 «Обязанностей тракториста по кормлению и вычистке навоза», а саме: під час руху трактору проходом тракторист повинен стежити за тим, щоб на його шляху не було обслуговуючого персоналу та будівельних елементів приміщення.

Дії водія трактору СФГ «Ганна» ОСОБА_1, що не відповідали вимогам ст. 14 Закону України «Про охорону праці»; п. 13.4. НПАОП 01.2-1.10-05 «Правил охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба», п. 4 «Обязанностей тракториста по кормлению и вычистке навоза», а саме: працівник повинен дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт; під час руху трактору проходом тракторист повинен стежити за тим, щоб на його шляху не було обслуговуючого персоналу та будівельних елементів приміщення на шляху руху, з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з настанням події нещасного випадку.

Дії керуючого фермою № 1 ОСОБА_14 не суперечили вимогам правил охорони праці та, з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв'язку з настанням події нещасного випадку, що стався зі слюсарем - ремонтником СФГ «Ганна» ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 2 - 13).

Судовий експерт, підтвердивши наведені вище висновки, роз'яснив, що при проведенні інженерно-технічної в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності експертизи були досліджені дії таких осіб: обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3 та керуючого фермою ОСОБА_14

Оскільки під час проведення досліджень в діях ОСОБА_3, що виконував роботи, які не є роботами з підвищеною небезпекою, не було встановлено будь - яких порушень правил безпеки, не було встановлено, що його дії не відповідають нормативно - правовим актам з охорони праці, то з урахуванням змісту питань, які були поставлені на вирішення експертизи, у висновках це відображене не було, але аналіз його дій викладений у дослідницькій частині висновку експертизи.

Також експерт роз'яснив, що у висновку були викладені обґрунтовані відповіді на кожне з поставлених питань, в тому числі: про причину нещасного випадку, що стався з потерпілим та про обставини, які його обумовили; невиконання яких вимог нормативних актів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності перебувають у причинному зв'язку з настанням події, яка сталася з ОСОБА_3 Зазначено, дії саме яких осіб СФГ «Ганна» з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку із настанням події, яка відбулася з потерпілим.

Оцінивши дані, що містяться у висновку судової інженерно-технічної в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності експертизі, в їх сукупності з іншими зібраними у справі доказами, наведеними у вироку, та роз'ясненнями експерта, суд доходить висновку, що заяви сторони захисту і представника цивільного відповідача про неповноту і неясність даного висновку експертизи є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки в ході проведення експертизи предметом дослідження, окрім дій інших осіб, були і дії потерпілого ОСОБА_3 Однак встановлено, що причиною настання нещасного випадку, внаслідок якого потерпілий отримав тілесні ушкодження, є невиконання вимог нормативних документів з охорони праці саме машиністом-трактористом ОСОБА_1, а також те, що дії обвинуваченого, які не відповідали вимогам цих же документів, з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з настанням описаної вище події, про що і зазначено у висновках у формі обґрунтованих відповідей згідно з поставленими на експертизу питаннями.

Приймаючи до уваги те, що показання обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3, наведені вище показання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, конкретні, послідовні, узгоджуються між собою в деталях, а також узгоджуються з об'єктивними даними, що містяться у наведених вище доказах: документах, протоколах слідчих дій, висновках експертиз, суд визнає їх достовірними і бере в основу вироку.

Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6, кожний окремо, також показали суду, що 02 січня 2016 року, за наведених вище обставин ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки від потерпілого був відчутний запах алкоголю.

Крім того, свідки показали, що вони не ініціювали встановлення і фіксацію факту перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки між останнім і ними відбулася домовленість про наступне: ОСОБА_3 заявляє, що тілесні ушкодження він отримав у побуті, а вони, свідки, не ініціюють встановлення зазначеного факту та не розголошують про те, що потерпілий під час описаних вище подій перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Потерпілий ОСОБА_3, заперечуючи показання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у цій частині, послався на виписку з історії хвороби, надану ним суду, у якій відображені результати токсикологічних досліджень.

Із виписки з історії хвороби стаціонарного хворого № 15 - ОСОБА_3, вбачається, що останній 02 січня 2016 року госпіталізований до стаціонару загально - хірургічного відділення Первомайської ЦРЛ.

При судово - токсикологічному дослідженні сечі ОСОБА_3, метиловий, етиловий, ізопропиловий, н-пропиловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені. Дата і час забору біоматеріалу - 02 січня 2016 року о 09 годині 30 хвилин (т. 1 а.с. 61).

Оцінивши ці показання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у сукупності з іншими перевіреними доказами, наведеними у вироку, а також даними, що зафіксовані у виписці з історії хвороби, суд доходить висновку, що показання зазначених свідків у цій частині є надуманими, не відповідають дійсним обставинам справи, а тому відкидає їх.

Дослідивши і оцінивши в сукупності представлені докази, що покладені в основу вироку, які є достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, отримані у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у повному обсязі пред'явленого обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 272 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що він має на утриманні: малолітню дитину - 2013 року народження та неповнолітню дитину - 2000 року народження.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує, що вчинений злочин невеликої тяжкості, обставини, які пом'якшують покарання, сукупність всіх обставин, що характеризують злочинне діяння, а також те, що обвинувачений за місцем мешкання і роботи характеризується виключно позитивно, має непрацездатну матір - 1944 року народження, раніше не судимий.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що справедливим покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1, попередження нових злочинів є штраф, передбачений санкцією ч. 1 ст. 272 КК України.

Крім того, суд доходить висновку про недоцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність, оскільки, окрім наведених вище обставин, встановлено, що ОСОБА_1, маючи лише повну загальну середню освіту, на протязі тривалого часу працює водієм - трактористом, що є для нього єдиним джерелом існування.

Разом із тим, за клопотанням захисника, судом було розглянуто питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі вимог Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року.

Статтею 85 КК України передбачено, що на підставі закону про амністію або акту про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про амністію у 2016 році», дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до набрання ним чинності.

Статтею 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено, що питання про застосування амністії суд вирішує, окрім інших осіб, за ініціативою обвинуваченого та його захисника.

Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений або засуджений заперечує проти цього.

Обвинувачений підтримав подане захисником клопотання про застосування відносно нього вимог Закону України «Про амністію у 2016 році» і звільнення його від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 зазначеного Закону.

Прокурор не заперечував проти звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі підлягають особи, визнанні винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, та особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

ОСОБА_1 до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» вперше вчинив необережний злочин невеликої тяжкості. На день набрання чинності цим Законом - 07 вересня 2017 року, обвинувачений мав і має двох дітей, щодо яких не позбавлений батьківських прав, яким не виповнилося 18 років - синів: ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4,

Крім того, ОСОБА_1 раніше не судимий та до нього протягом останніх десяти років не застосовувалась амністія або помилування, тому він не входить до кола осіб, визначених у ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та у ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», тобто до тих осіб, до яких амністія не може бути застосована.

Судом обвинуваченому роз'яснені наслідки застосування амністії.

ОСОБА_1 не тільки не заперечував проти застосування відносно нього амністії, а й наполягав на цьому.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного судом покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Потерпілий ОСОБА_3 заявив позов до цивільного відповідача - Селянського (фермерського) господарства «Ганна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування своїх вимог про стягнення з цивільного відповідача 1075 гривень 96 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди і 300000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_3 зазначив, що він працював слюсарем - ремонтником у СФГ «Ганна».

02 січня 2016 року, під час виконання ним трудових обов'язків, працівник цього ж господарства - водій-тракторист ОСОБА_1, за наведених у описовій частині вироку обставин, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 272 КК України - будучи особою, яка зобов'язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, виконуючи такі роботи, допустив порушення відповідних правил безпеки, що призвело до заподіяння шкоди його, потерпілого, здоров'ю.

МСЕК, через трудове каліцтво, внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, йому було встановлено третю групу інвалідності, призначено індивідуальну програму реабілітації.

Згідно з відповідною довідкою МСЕК від 17 серпня 2016 року визначено ступень втрати ним працездатності у розмірі 30%.

Однак він не може працювати по теперішній час, оскільки проходить лікування.

Також ОСОБА_3 зазначив, що через завдане каліцтво він був позбавлений можливості виконувати роботу слюсаря - ремонтника, і у зв'язку з відсутністю іншої роботи, був вимушений звільнитися із господарства за згодою сторін.

Внаслідок вчиненого злочину та отриманого каліцтва йому була завдана моральна шкода, що полягає в душевних і фізичних стражданнях - перенесенні болю, яких він зазнав і продовжує зазнавати у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці.

Крім того, потерпілий вказав, що він вимушений витрачати всі сили для нормалізації свого життя та відновлення втраченого здоров'я.

Враховуючи наведене вище, а також тяжкість ушкодження його здоров'ю, отримане каліцтво, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у життєвих стосунках, потребу у медичній та соціальній допомозі, потерпілий вважає, що розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди повинен становити 300000 гривень.

Свою вимогу щодо стягнення із відповідача майнової шкоди потерпілий обґрунтував тим, що у зв'язку із отриманим ушкодженням здоров'я йому завдано збитків у виді витрат на придбання палива для поїздок до лікарні у місто Харків на загальну суму 1075 гривень 96 копійок.

Посилаючись на вимоги ст. 273-1 КЗпП, ст. ст. 22, 23, 1166 - 1168, 1172 ЦК України потерпілий ОСОБА_3 просив суд стягнути з СФГ «Ганна» як юридичної особи, працівником якої під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків завдано шкоди, на його користь 1075 гривень 96 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди, і 300000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданих йому внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 наполягав на задоволенні позову, надавши суду пояснення, що за своїм змістом відповідають наведеним вище доводам, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Представник цивільного відповідача - СФГ «Ганна» позов не визнав, заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що заявлені потерпілим позовні вимоги є необґрунтованими і безпідставними, та просив суд повністю відмовити в їх задоволенні.

До того ж, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, цивільний відповідач, виклавши свою позицію у письмовому вигляді, зазначив, що потерпілий ОСОБА_3 виконував роботу, не передбачену його трудовими обов'язками - відкривав/закривав загородки, ховався від трактора за цегляною перегородкою, поки той проїжджав, тобто потерпілий допустив грубу необережність, порушивши правила техніки безпеки праці, знаходячись у місці проведення небезпечних робіт, виконуючи роботу, не передбачену його посадовою інструкцією.

На думку цивільного відповідача, саме ці дії потерпілого стали причиною нещасного випадку, що з ним стався.

Крім того, СФГ «Ганна» вважає, що господарство є неналежним цивільним відповідачем, оскільки злочин вчинений ОСОБА_1, тому завдану потерпілому шкоду повинен відшкодовувати саме він.

Розглянувши цивільний позов, дослідивши докази, надані в його обґрунтування, суд дійшов наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.

Стаття 128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України роботодавець має відшкодувати шкоду, завдану з вини працівника під час виконання ним трудових обов'язків.

Винність ОСОБА_1, у вчиненні злочину, внаслідок якого було заподіяно шкоду здоров'ю потерпілого ОСОБА_3 - спричинено останньому зазначені вище тілесні ушкодження, доведена дослідженими у судовому засіданні доказами, наведеними у вироку.

Судом встановлено, що на момент вчинення кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з СФГ «Ганна», яке є власником джерела підвищеної небезпеки - трактора колісного марки «Беларус - 82.1», реєстраційний номер НОМЕР_1, та у робочий час виконував покладені на нього трудові обов'язки, а саме роботи з підвищеною небезпекою.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, окрім іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Потерпілий в обґрунтування позовних вимог про стягнення на його користь майнової шкоди надав суду копії фіскальних чеків на суму 1075 гривень 96 коп., згідно з якими у період з 31 серпня по 14 вересня 2016 року було придбане пальне для автотранспорту.

Разом із тим ОСОБА_3 надав суду медичні документи, з яких вбачається, що він проходив лікування в Первомайський ЦРЛ у період з 02 січня по 10 лютого 2016 року, перебував на амбулаторному лікуванні у цьому ж закладі у період з 11 лютого по 14 червня 2016 року, проходив огляд МСЕК 17 серпня 2016 року.

Оцінивши у сукупності зазначені докази суд доходить висновку, що потерпілим не доведено, що ці витрати були зроблені саме ним та саме у зв'язку із поїздками для лікування у місто Харків.

За таких обставин, позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з СФГ «Ганна» на його користь 1075 гривень 96 коп. у рахунок відшкодування майнової шкоди задоволенню не підлягають.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, окрім іншого, полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

За клопотанням представника потерпілого, з метою доведення підстав цивільного позову, судом у якості свідка допитана ОСОБА_9

Так, свідок ОСОБА_9 - дружина ОСОБА_3, показала суду, що у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями, внаслідок падіння на потерпілого цегляної перегородки 02 січня 2016 року, у зв'язку із тим, що її зачепив трактор під час виконання робіт із вичистки гною, її чоловік зазнав моральних страждань, які відчуває на протязі тривалого часу.

У зв'язку із зазначеною подією кардинально змінився уклад життя їхньої родини - потерпілий не може працювати, тому всю роботу по господарству фактично виконує вона.

Із довідок до акту огляду МСЕК вбачається, що ОСОБА_3 з 16 серпня 2016 року є особою з інвалідністю третьої групи. Причина інвалідності - трудове каліцтво.

Потерпілому протипоказана тяжка фізична праця, тривале перебування на ногах. Рекомендованими заходами щодо відновлення працездатності є: нагляд травматолога, стаціонарне лікування у травматологічному відділенні два рази на рік, санаторно-курортне лікування.

Із відповідної довідки МСЕК вбачається, що ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_3 становить 30%, є потреба у медичній та соціальній допомозі останньому, окрім зазначеного вище, у безоплатному медикаментозному лікуванні, за рецептами ЛПУ за місцем мешкання - палиця, ортопедичне взуття, що підтверджується також індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 413/727.

Висновком судово-психологічної експертизи № 4528 від 30 жовтня 2017 року встановлено, що подія, яка сталася із ОСОБА_3 02 січня 2016 року за місцем його роботи, внаслідок якої він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, була для потерпілого психотравмувальною. ОСОБА_3 спричинені страждання (моральна шкода) (т. 3 а.с. 65 - 72).

Крім того, з цього ж висновку вбачається, що ситуація, яка сталась з ОСОБА_3 за наведених вище обставин була для нього екстремальною, стресовою, такою, що внесла зміни в його життя (він втратив можливість вести притаманний йому спосіб життя) та призвела до виражених негативних наслідків для його здоров'я, що стало перешкодою у реалізації найважливішої людської потреби у збереженні свого здоров'я (внаслідок зазначеної події ОСОБА_3 отримав інвалідність третьої групи).

Через отримані тілесні ушкодження ОСОБА_3 був вимушений перебувати на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, звертатися до лікаря травматолога у зв'язку із станом свого здоров'я. Страждав від фізичного болю, поганого самопочуття, дискомфорту. Одержані тілесні ушкодження призвели до тривалих фізичних страждань, що перешкоджало і по сьогоднішній день перешкоджає нормальній, звичній для нього життєдіяльності.

Отримана травма призвела до незапланованих фінансових витрат ОСОБА_3 та внесла матеріальну нестабільність у його життя, порушила почуття життєвої захищеності. ОСОБА_3 був вимушений постійно приймати ліки, перебувати на лікуванні, проходити обстеження.

Переживання наслідків отриманої травми (пов'язаних із тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, інвалідністю, тривалим періодом лікування), супроводжувалось у ОСОБА_3 негативними емоціями: безпорадності, невпевненості у своїх силах, невизначеності, емоційної напруги, хвилюванням за стан свого здоров'я, тривогою за своє майбутнє.

Оцінивши наведені докази у їх сукупності, суд вважає доведеним, що потерпілому ОСОБА_3 внаслідок вчинення злочину завдано моральної шкоди, оскільки він в результаті отриманих тілесних ушкоджень тривалий час відчував фізичний біль, проходив лікування, отримав інвалідність.

Крім того, внаслідок протиправних дій потерпілий зазнав моральних страждань, відчував себе приниженим, що позначилося на його самопочутті, він був позбавлений повноцінного та звичного способу життя, вимушений докладати додаткових зусиль для його нормалізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

На підставі наведених вище норм ЦК України, враховуючи ті обставини, що цивільний відповідач - СФГ «Ганна» є власником джерела підвищеної небезпеки - трактора колісного марки «Беларус - 82.1», реєстраційний номер НОМЕР_1, дією якого, під час виконання ОСОБА_1 покладених на нього трудових обов'язків, а саме робіт з підвищеною небезпекою, заподіяно шкоди здоров'ю потерпілого, моральна шкода, що завдана ОСОБА_3 має відшкодовуватися СФГ «Ганна» незалежно від вини вказаної юридичної особи.

За таких обставин позиціяСФГ «Ганна» про те, що господарство є неналежним цивільним відповідачем, оскільки злочин вчинений ОСОБА_1, є безпідставною.

Згідно з висновком наведеної судово - психологічної експертизи, за умови, якщо судом буде встановлено, що ступінь провини спричинювача шкоди пов'язаний з простою необережністю, орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_3 душевні страждання (моральну шкоду), може становити 27 мінімальних заробітних плат.

За умови, якщо судом буде встановлено, що ступінь провини спричинювача шкоди пов'язаний з грубою необережністю, орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_3 душевні страждання (моральну шкоду), може становити 54 мінімальні заробітні плати.

Однак із дослідницької части висновку вбачається, що розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) остаточно може бути встановлений лише судом, у даному висновку можливі лише ймовірні обчислення можливого орієнтовного розміру компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_3

Разом із цим частинами 3, 4 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Керуючись положеннями ч. 3 ст. 23 ЦК України, враховуючи те, що моральну шкоду потерпілому завдано внаслідок вчинення необережного злочину невеликої тяжкості, який не є насильницьким, а відноситься до злочинів проти безпеки виробництва, характер і обсяг душевних та психічних страждань ОСОБА_3, їх тривалість, тяжкість ушкодження здоров'я, ступінь погіршення здібностей та порушення життєвих зв'язків потерпілого, те, що цивільний відповідач добровільно надав кошти в сумі 11695 гривень 29 коп. на лікування потерпілого (т. 1 а.с. 145,146), що в сукупності впливає на розмір морального відшкодування, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню і визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди, що завдана потерпілому, в сумі 60000 гривень, які підлягають стягненню з СФГ «Ганна».

Суд вважає безпідставними доводи представника цивільного відповідача про те, що потерпілий ОСОБА_3 допустив грубу необережність під час виконання трудових обов'язків, порушив правила техніки безпеки праці, знаходячись у місці проведення небезпечних робіт, виконував роботу, не передбачену його посадовою інструкцією, оскілки вони носять суб'єктивний характер, нічим не обґрунтовані та спростовуються достовірними доказами, взятими в основу вироку.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в сумі 21486 гривень, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, п. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 85, 86 КК України, ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст. ст. 368, 369, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень, без додаткового покарання.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Ганна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ганна» на користь ОСОБА_3 60000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в сумі 21486 гривень, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, п. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Г. М. Васянович