Рішення № 71892029, 10.01.2018, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

справа № 216/3237/16-а

2-а/216/1/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу

Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Биканова І.Р.

за участю секретаря - Крейса О.О.

розглянувши в порядку ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м.Кривого Рогу, ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2016 р. та уточнено 11.07.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зобов’язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову вказує він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалід війни ІІ групи захворювання, згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на одержання щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Відповідач виплатив йому щорічну одноразову допомогу до Дня Перемоги за 2016 рік в розмірі по 2600 грн., тоді як необхідно було виплатити 9040 грн., недоотримані – 6440 грн. Крім того, згідно ст.13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам ІІ групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, однак за 2016 рік він не отримав щорічну допомогу на оздоровлення, яка мала б становити 7250 грн. Просить суд зобов’язати відповідача через Управління Державної казначейської служби у Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області нарахувати та виплатити йому щорічну одноразову допомогу до Дні Перемоги згідно ч.27 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як інваліду ІІ групи – у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (прожиткових мінімумів) за 2016 рік у сумі – 6440 грн., з урахуванням отриманих сум за вказаний період та щорічної допомоги на оздоровлення за 2016 рік у сумі – 7250 грн.

Ухвалою суду від 05.08.2016 р. замінено первісного відповідача – Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, належний відповідачем – Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м.Кривого Рогу.

Ухвалою суду від 10.11.2017 р. залучено до участі у справі співвідповідача – Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Позивач в судове засідання 10.01.2018 р. не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання 10.01.2018 р. не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, просить суд відмовити позивачу, вказує, що йому було нараховано та виплачено одноразову допомогу на оздоровлення за 2016 рік в розмірі 120 грн., як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-гої групи інвалідності, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Нарахування та виплату сум щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2016 рік здійснює Пенсійний фонд України Дніпропетровської області, в зв’язку з перебуванням ОСОБА_1 в них на обліку.

Представник відповідача ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, про час, день та місце слухання справи повідомлений належний чином.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м.Кривого Рогу та в ОСОБА_2 управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, та являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням – а.с.4, 99, згідно довідки про доходи про прибутки з 2016 року по 2016 рік від 21.09.2016 р. № 3766 ОСОБА_1 в лютому 2016 року виплачено 120 грн. допомоги на оздоровлення за 2016 рік – а.с.56, також виплачено грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік в розмірі 2600 грн.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 закріплено, що в одних законах безпосередньо встановлено розміри соціальних виплат, а в інших їх визначення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначення порядку та розмірів соціальних виплат віднесено до відання Кабінету Міністрів України.

Поставною Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 р. № 760 «Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосування ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян», відповідно до п.10 зазначеного Порядку щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 р. № 562, встановлено, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам І та ІІ групи – 120 грн.

В 2016 році до 5 травня позивачеві була здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. № 141 «Про деякі виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

При розгляді справи, суд враховує, що відповідно до ст.17 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» виплата даного виду допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до частини 5 статті 12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно з ч.1 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв’язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам – за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, – за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

01.01.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ пенктом 63 якого розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено п.26 згідно з яким норми і положення статей 12,13,14,15, статтю 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Постановою № 141 встановлено, що з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв’язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії, у таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалід війни ІІ групи захворювання – 2600 грн.

Вказані положення є чинними та не визнані Конституційним судом України не конституційними.

Розміри соціальних виплат залежать від економічних чинників, на що вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у рішенні від 19.06.2001 р. № 9-рп/2001, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов’язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 р. у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004 р.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Європейський суд з прав людини у своїй ухвалі у справі «Великода проти України» від 03.06.2014 р. зазначив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватись, а відповідно судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Також відповідно до пункту 28 Суд також зазначає, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.

Враховуючи зазначене, виплата позивачеві у 2016 року як допомоги на оздоровлення так і допомоги до 5 травня у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України не є порушенням вимог Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії, їх соціального захисту», а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки відповідачі діяли у межах наданих повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, а позивача звільнено від сплати судових витрат, в силу вимог ст.139 КАС України їх необхідно компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246 КАС України,суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, проживаючого за адресою: м.Кривий Ріг, Всебратське-2АДРЕСА_1, до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м.Кривого Рогу, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03192187, місцезнаходження: м.Кривий Ріг, вул.Свято-Миколаївська, буд.27, ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: