Постанова № 71886453, 24.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/4070/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 січня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Кожух О.А. та Мацунича М.В.,

при секретарі: Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційної скаргою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 05 жовтня 2017 року за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Просив:

-визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. щодо не прийняття до виконання виконавчого листа Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 травня 2017 р. у справі № 303/1475/17 та прийняття повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 06 липня 2017 р. №17492-0-33-17/20-1/9;

-зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С прийняти до негайного виконання виконавчий лист Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 травня 2017 р. у справі № 303/1475/17 та винести постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом;

-зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України КузьменкаО.С. учинити всі необхідні дії, спрямовані на виконання виконавчого листа Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 травня 2017 року у справі № 303/1475/17;

-вирішити питання розподілу судових витрат.

На обґрунтування скарги вказав, що Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 31 травня 2017 р. було ухвалено рішення у цивільній справі №303/1475/17. Указаним рішенням ОСОБА_1 поновлено на роботі й допущено в цій частині негайне виконання рішення суду. Після одержання виконавчого листа ОСОБА_1 надіслав його до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Протягом встановленого законодавством строку державним виконавцем не було повідомлено ОСОБА_1 про відкриття провадження та вчинення будь-яких дій із виконання рішення суду. Згодом, 18 липня 2017 року на адресу ОСОБА_1 надійшло повідомлення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Скаржник вважає, що такі дії головного державного виконавця є протиправними та свідчать про небажання виконувати рішення суду.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 05 жовтня 2017 р. скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. задоволено та стягнуто з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 640 грн. у відшкодування судового збору.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить скасувати цю ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги. Доводить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Указує, що у виконавчому документі, крім прізвища та ініціалів, які зазначаються біля підпису уповноваженої особи, має зазначатися повністю прізвище, ім'я та по батькові, а також посада посадової особи, яка видала виконавчий документ. Однак у виконавчому документі, який був поданий скаржником на виконання, така інформація відсутня. Зазначає, що підстав для стягнення із відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судового збору в розмірі 640 грн. не має, оскільки ані ЦПК України, ані Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за подачу скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця.

У письмових запереченнях ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу залишити без змін.

Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, із таких мотивів.

Установлено, що Мукачівським міськрайонним судом 31 травня 2017 р. видано виконавчий лист по цивільний справі №303/1475/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язків директора Агроторгового підприємства радгосп-заводу «Мукачівський» (а.с.4). 06 червня 2017 р. ОСОБА_1 надіслав указаний виконавчий лист разом із заявою про прийняття його до виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (а.с.5).

10 липня 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Міністра юстиції України Петренка П.Д. із заявою про невиконання Департаментом виконавчої служби Міністерства юстиції України рішення Мукачівського міськрайонного суду по справі №303/1475/17 (а.с.6). Згідно з повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, надісланого заявнику відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчого служби Міністерства юстиції України (а.с.7), виконавчий лист, виданий Мукачівським міськрайонним судом 31 травня 2017 р., повернутий у зв'язку з невідповідністю такого вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі не зазначено ім'я та по батькові посадової особи, яка його видала.

Суд дійшов висновку про незаконність таких дій і задовольнив скаргу ОСОБА_1

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції через його відповідність повно з'ясованим обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та належно оціненим доказам.

Відповідно до ст.447 (ст. 383 у редакції, чинній на момент звернення до суду зі скаргою), ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За приписами ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);строк пред'явлення рішення до виконання.

Апелянт доводить, що виконавчий документ, поданий ОСОБА_1 на виконання, не відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки біля підпису уповноваженої особи має зазначатися повністю прізвище, ім'я та по батькові, а також посада посадової особи, яка видала виконавчий документ.

Пункт 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» не містить імперативної норми про зазначення прізвище, ім'я, по батькові повністю, на що посилається апелянт, а тому є не зрозумілим, на підставі чого апелянт дійшов такого висновку.

Також у апеляційній скарзі заперечується стягнення із відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 640 грн. у відшкодування судового збору з мотивів, що ні ЦПК України, ні Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за подачу скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця.

Однак, такий довід не заслуговує на увагу як суперечний нормам процесуального права.

Відповідно до ст.452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки оскаржуваною ухвалою скаргу ОСОБА_1 задоволено, то судові витрати покладаються судом на орган державної виконавчої служби.

У процесі апеляційного перегляду був оглянутий виконавчий лист, виданий Мукачівським міськрайонним судом 31 травня 2017 р., і такий повністю відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». У ньому вказано назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи, також виконавчий лист скріплений гербовою печаткою.

У зв'язку з цим у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не було жодних законних підстав для повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання.

У контексті наведеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є цілком безпідставними.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення. 2.Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 05 жовтня 2017 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 30 січня 2018 року.

Судді: